НГ: В України з'явився новий стратегічний партнер

Пекін допоможе Києву зменшити газову залежність від Москви, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете

В Україні найближчим часом може бути відкрито представництво Державного банку розвитку Китаю. З такою пропозицією звернувся український прем'єр Микола Азаров до заступника голови правління китайського банку Лі Цзіпіна, який побував на цьому тижні з візитом в Києві. Китай незабаром може стати найбільшим кредитним партнером України. На сьогодні вже затверджені два проекти на загальну суму понад 6,6 млрд. доларів.

Як писала НГ, на початку липня пропрезидентська більшість у Верховній Раді затвердила плани уряду щодо залучення 3 млрд. доларів кредиту на розвиток сільського господарства. Йшлося про проект будівництва заводу з виробництва засобів захисту рослин, закупівлю сільськогосподарської техніки і насіння.

Передбачалося, що за кредитні кошти українська сторона закупить в Китаю технології та обладнання, а також оплатить роботу китайських фахівців.

Погано те, що левова частка коштів, як і в сільськогосподарському секторі, піде на оплату технологій, товарів і послуг з Китаю. Українська сторона отримає у
кращому разі 10-15% від виділеного кредиту

У кінці липня Верховна Рада, зібравшись на позачергове засідання, скасувала своє попереднє рішення. Але, як з'ясувалося тепер, це голосування було технічним: від кредиту не відмовилися, а відміна була пов'язана зі збільшенням майже в чотири рази українських держгарантій із нього. Крім того, депутати погодилися на другу кредитну лінію, також забезпечену держгарантіями, на суму 3,65 млрд. доларів. Ці кошти можуть бути виділені Державним банком розвитку Китаю для проектів заміни в українській тепловій енергетиці газу вугіллям. Передбачається, що вже цього року стартують п'ять пілотних проектів у трьох українських регіонах. "Для нас питання заміщення дорогого імпортного газу вугіллям - це стратегічне питання. Ми зацікавлені в китайських технологіях газифікації вугілля до водовугільного палива", - заявив Азаров.

"Погано те, що левова частка коштів, як і в сільськогосподарському секторі, піде на оплату технологій, товарів і послуг з Китаю. Українська сторона отримає у кращому разі 10-15% від виділеного кредиту", - сказало НГ джерело, близьке до уряду. Експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук пояснив, що сенс проекту полягає в закупівлі технологій, яких в Україні немає: "Методом нагрівання пластів вугілля будуть отримувати газ метан, спалювання якого в спеціальних установках забезпечить енергією теплові електростанції. Економія газу на першому етапі складе 3 мільярди кубометрів на рік, а потім може збільшитися до 6 мільярдів кубометрів ". Це навіть зараз, коли Україна скоротила до мінімуму обсяг покупки російського газу, становить лише десяту частку поставок. Експерт зазначив, що за рахунок кредитних коштів будуть реалізовуватися одночасно два напрямки робіт - заміна обладнання на теплових станціях і створення установок для газифікації вугілля.

Методом нагрівання пластів вугілля будуть отримувати газ метан, спалювання якого в спеціальних установках забезпечить енергією теплові електростанції. Економія газу на першому етапі складе 3 мільярди кубометрів на рік, а потім може  збільшитися до 6 мільярдів кубометрів

Корольчук нагадав, що українська сторона оголосила про приватизацію підприємств теплоенергетики: "Від нових власників вимагають впровадити технології, що дозволяють відмовитися від газу. Але ж навряд чи можна зобов'язати власника закуповувати саме китайське обладнання". Близьке до уряду джерело НГ припустило, що виходом із ситуації могла б стати покупка китайськими компаніями українських ТЕЦ, однак зазначило, що нічого не чуло про таку зацікавленість. "Кажуть, що китайці в першу чергу хочуть отримати доступ до українських чорноземів, але у нас поки немає ринку землі. А коли буде - іноземцям заборонять купувати землю. Але ж вони можуть купити якесь підприємство, яке вже має право довгострокової оренди на землю" , - зазначив він.

Прем'єр-міністр України Азаров в ході зустрічі з представником Державного банку розвитку Китаю зазначив, що китайські кредитні лінії вже перевищують за обсягом сумарний річний кредит України від Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Європейського інвестиційного банку. "Якщо ми з вами говоримо про довгострокову співпрацю, то продумайте питання відкриття у нас свого представництва", - запропонував він. Раніше джерела НГ повідомляли, що на фінішному етапі перебуває розробка шести великих українсько-китайських проектів. Крім сільського господарства та енергетики, йдеться про співпрацю у сферах транспорту та будівництва доріг і т.п.

У першому наближенні ці проекти обговорювались рік тому, коли в Києві побував китайський лідер Ху Цзіньтао, який запропонував українській владі кредити та інвестиції. Після цього в Києві заговорили про можливість протягом трьох років збільшити обсяг українсько-китайського товарообігу в два рази - з 10 до 20 млрд. дол. В остаточному варіанті плани можуть бути узгоджені до початку запланованого на листопад ц.р. відповідного візиту Віктора Януковича до Пекіна.

Кажуть,що китайці в першу чергу хочуть отримати доступ до українських чорноземів, але у нас поки немає ринку землі. А коли буде-іноземцям заборонять
купувати землю.Але ж вони можуть купити якесь підприємство, яке вже має право довгострокової оренди на землю

Хоча скептики в Києві говорять про економічну експансії Китаю, міністр закордонних справ Костянтин Грищенко дотримується іншої думки. Ще в березні у статті для тижневика Дзеркало тижня він зазначив: "Дві речі, які вразили мене при поїздках до КНР в останні роки. Перша - обізнаність китайської сторони, її розуміння непростих реалій українського політичного життя. Тобто відсутність у нас артикульованої політики щодо Китаю не призвела до того, що Україна зникла з карти китайських інтересів. І друга річ - зацікавленість в Україні. Вона в КНР не менш виражена і не така масштабна, як у нас. Очевидно, що в України є потенціал інвестиційного ельдорадо. Переконаний: прихід до України китайського інвестиційного капіталу - справа позитивна ".

Керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко вважає, що інвестиції прийдуть слідом за китайськими кредитами. У складній економічній ситуації, в якій перебуває Україна, відрізана від кредитів МВФ, китайські кошти можуть стати порятунком, вважає він. "У будь-якому випадку це диверсифікація ризиків, зменшення залежності від одного партнера. До того ж, Китай, на відміну, наприклад, від МВФ, не висуває нам нездійсненних вимог. Вони налаштовані на прагматичне співробітництво, що вигідне обом сторонам", - сказав Бондаренко НГ.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів