Фото: АР
Україна все ж могла постачати зброю Вірменії, вважають у Баку
Офіційні особи України спростували інформацію про прихований продаж зброї Вірменії через Молдову, про що днями повідомили українські ЗМІ. Проте експертне співтовариство Азербайджану дотримується думки, що спроба вчинення подібної угоди могла мати місце, – пишуть Сохбет Мамедов і Світлана Гамова в російській Независимой газете.
Офіційні особи в Баку поки що не коментують новий
збройний скандал, до якого, як виявилося, втягнуто Київ, Єреван і Кишинів,
посилаючись на розслідування.
"Лист, що відбиває продаж Україною зброї Вірменії,
може бути правдою. Але азербайджанська сторона вчасно запобігла цій операції", – заявив журналістам депутат Міллі меджлісу політолог Расим
Мусабеков. "Я не сумніваюся у схильності України до продажу зброї
зарубіжним державам.
Кожна держава бажає заробити грошей. Але внесення ясності
посольством цієї країни в Баку трохи заспокоїло хвилювання азербайджанської
сторони", – зазначив політолог.
Нагадаємо, що днями була поширена інформація про те, що в
2011 році Україна таємно продала зброю Вірменії. Повідомлялося, що до операції
була причетна і Молдова. Інформація поширилася з посиланням на секретний лист
начальника Головного розвідувального управління Міністерства оборони України
генерал-лейтенанта Сергія Гмизи президенту Віктору Януковичу. У листі вказано
шляхи постачання до Вірменії реактивної системи вогню випалу "Смерч",
її ракет (12 одиниць) і переносного ракетно-зенітного комплексу типу
"Голка" (50 одиниць), обговорені між основним експортером зброї –
державною установою "Укрспецекспорт" (Україна) та вірменської DG Arms
Corporation. У листі також повідомляється про сплату вірменською стороною 50%
вартості договору і про те, що азербайджанська сторона може дізнатися про це.
Лист, що підтверджує продаж Україною зброї Вірменії, може бути правдою. Але азербайджанська сторона вчасно запобігла цій операції
Звинувачення у прихованому експорті військової техніки до
Вірменії МЗС України рішуче спростовує. "Матеріали, які були розміщені в
деяких інтернет-виданнях, мають невідоме походження і мають провокаційний
характер", – заявив прес-секретар МЗС України Олександр Дикусаров. Він
запевнив, що Україна чітко дотримує свої міжнародні зобов'язання, взяті перед
ООН, ОБСЄ, а також діє у рамках національного законодавства.
Нинішній скандал навколо зброї, проданої Вірменії, не вперше.
У вересні 2011 року великий резонанс отримала історія з літаком з Лівії, що
приземлився у Молдові та відлетів звідти з ракетними комплексами та снарядами
до них на борту до Вірменії. У перших повідомленнях з цього приводу називалася
і Україна, через яку нібито пролягав маршрут сполучення літака з озброєннями.
Тоді й Єреван, і Кишинів спочатку заперечували наявність військового вантажу і
його покупця. Але закінчилося все зізнаннями і вибаченнями прем'єр-міністра
Молдови Володимира Філата перед президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Баку
був незадоволений постачанням озброєнь до зони неврегульованого конфлікту
(Нагірний Карабах). Пізніше цей факт поставили у провину свого уряду молдавські
парламентарії, які затіяли з цього приводу спеціальне розслідування. Все це
добре пам'ятають у Баку і тому не квапляться приймати нинішні спростування з
приводу постачань вже української зброї все тій-таки Вірменії.
У той же час ряд експертів вважає, що ця сенсація могла
бути ініційована Росією з метою заганяти клинці у традиційно дружні
українсько-азербайджанські відносини, стратегічний характер яких для зовнішньої
політики України є незмінним і пріоритетним.
Ця сенсація могла бути ініційована Росією з метою ставити перепони у традиційно дружніх українсько-азербайджанських відносинах
На думку військового експерта Ільдрима Мамедлі, в країнах
СНД з продажу зброї перше місце займає Росія, друге – Україна, а третє –
Республіка Білорусь. Решта країн в основному є покупцями. В останні роки
відносини України й Росії залишають бажати кращого, і цілком можна припустити,
що Москві вигідна дискредитація Києва.
"Однак, незважаючи на це, я охоче вірю, що Україна
продавала зброю Вірменії. Україна вигідно купувати застарілі східноєвропейські,
радянські види зброї, потім займатися їх моделюванням і заново продавати іншим
країнам", – зазначив Мамедлі.
Варто зазначити, що офіційний Баку віддав перевагу поки
не коментувати цю новину, дипломатично зауваживши, що інформації ця вивчається.
Мабуть, пов'язано це було з іншою не менш важливою подією – раптовим візитом до
Баку в середу ввечері віце-прем'єра уряду РФ Дмитра Рогозіна. Безпосередньо з
аеропорту Рогозін попрямував на зустріч з президентом Ільхамом Алієвим, з яким
вони знайомі давно за діяльностю в ПАРЄ, де обидва очолювали національні
делегації своїх країн.
Про що йшлося на зустрічі, невідомо. Офіційно
повідомляється: "Під час зустрічі було підкреслено, що двосторонні
відносини між Азербайджаном і Росією успішно розвиваються у різних областях, в
тому числі в галузі військової промисловості. Також був проведений обмін
думками про перспективи співробітництва в цій сфері. Сторони висловили
впевненість в тому, що візит Рогозіна до Азербайджану послужить поглибленню
двостороннього співробітництва".
Коментуючи цей візит, професор бакинського Західного
університету, політолог Фікрет Садихов зазначив: "Рогозін займається
питаннями військово-промислового блоку в уряді Росії, природно, що в рамках
візиту буде обговорено військово-технічне співробітництво між нашими країнами.
Це не лише питання, що стосуються оренди Габалінської РЛС . Це широкий комплекс
питань. Можливо обговорення різних проблем, наші військові пріоритети,
ставлення до регіональних конфліктів, координація дій". На думку
політолога, "не можна не обговорювати питання продовження оренди з боку
Росії Габалінської РЛС". "Ситуація з роздільною здатністю даного
питання затягнулася. І є питання, які вимагають вольового рішення на досить
високому рівні. Якщо Рогозін збирається обговорювати цю проблему і готовий до
реалізації тих умов, які висуває Азербайджан, тоді в цілому це непогана
перспектива", – вважає політолог.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про
Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за
зміст даних матеріалів