Офіційний статус російської мови продовжують закріплювати все нові регіони України. Можливо, що аналогічний статус отримають і інші мови, наприклад кримсько-татарська в Криму, і експерти вже говорять, які проблеми це може принести. Як і можливе надання офіційного статусу російській у західних, найбільш націоналістично налаштованих регіонах країни, – пише Іванна Яніна в російській газеті ВЗГЛЯД.
Нагадаємо, 10 серпня
в Україні набув чинності ініційований Партією регіонів напередодні
парламентських виборів закон про основи державної мовної політики, що вводить
офіційну двомовність у регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.
Незважаючи на всі запевнення регіоналів у тому, що вони дбають не лише про
російську, а й про мови усіх нацменшин, поки що цей документ радує винятково російськомовне населення. Зокрема, Одеська обласна та міська ради,
Севастопольська міськрада, а також Краснолуцька міськрада (Луганська область)
вже прийняли рішення про визнання російської мови регіональною. Аналогічне
рішення найближчим часом мають намір прийняти депутати Дніпропетровської,
Донецької обласних рад та Харківської міськради.
Кримський же
парламент поки що "чужий на цьому святі життя". Депутати автономної республіки
не поспішають "ловити хвилю" і доручили до 10 жовтня підготувати та внести на розгляд місцевих депутатів пропозицію щодо реалізації мовного закону.
Тільки після
набуття чинності закону регіонали задумалися про те, що робити з
кримсько-татарською мовою.
Прем'єр Криму
Анатолій Могильов налаштований оптимістично. Він вважає, що кримсько-татарська
разом з російською отримають статус регіональної. Могильов у середу повідомив
журналістам, що у разі оголошення російської мови регіональною мовою в
автономії на ньому буде проводитися дубляж фільмів, друкуватися анотації до
ліків, бланки всіх установ, у тому числі й комунальних, які зараз друкуються
українською. І зазначив, що якщо і кримсько-татарську мову буде визнано
регіональною в Криму, то це буде стосуватися також і її.
Лише після набуття
чинності закону регіонали задумалися про те, що робити з кримсько-татарською
мовою.
На питання, коли
прем'єр Криму почне вивчати кримсько-татарську мову, Могильов відповів: "Проблем ёкъ".
"Ёкъ" на кримсько-татарській означає "ні", ну
а слова "проблем" у цій мові немає взагалі. Таким чином поки що Могильов
тест на знання ймовірного третьої мови на півострові не здав, оскільки
правильно фраза "немає проблем" звучить як "меселелер ёкъ".
"У Криму
російська мова і так фактично офіційна. Тому там від цього закону виграють лише
кримські татари. Більше, ніж росіяни. Точно так-таки, як у Закарпатті можуть
більше виграти угорці, ніж російська громада", – заявив газеті ВЗГЛЯД
голова правління центру прикладних політичних технологій Пента Володимир
Фесенко.
Нагадаємо, що 18
мов, у тому числі такі рідкісні та маловживані, як русинська, караїмська або
кримчацька, згідно із законом "Про основи державної мовної політики"
можуть бути визнані регіональними. На думку деяких експертів, що почався процес
"регіоналізації" російської мови може призвести до посилення
сепаратистських настроїв у регіонах і внести сум'яття до діловодства.
Недарма один з
"рупорів" фракції Партії регіонів Михайло Чечетов уже багатозначно
заявив, що тільки українська та російська мови поки що вимагають особливого
статусу на території України.
У Криму російська
мова і так фактично офіційна. Тому там від цього закону виграють лише кримські
татари. Більше, ніж росіяни. Точно так-таки, як у Закарпатті можуть більше
виграти угорці, ніж російська громада
З властивою йому
прямотою Чечетов заявив: "46 мільйонів людей розуміють дві мови: російську
та українську. Не болгарську мову, не угорську мову, не румунську, не єврейську
мову, ідиш чи іврит, я не знаю, як там. Ці мови розуміє лише жменька людей. Ми
говоримо про дві мови, які розуміє увесь народ ... "
Влада почала
небезпечну гру, застерігають політологи
"Після того як
російська мова стане регіональною у Криму, Одесі, на Донбасі та в інших
областях України, в Закарпатті, Буковині будуть вимагати присвоєння статусу
регіональних для своїх мов: румунської, угорської. Повсюдно це призведе як
мінімум до проблем на рівні звичайного побутового спілкування та діловодства",
– заявила засновник Євразійського інституту свобод Вероніка Прохира в інтерв'ю
Голосу Америки.
"У цьому ключі
не обов'язково згадувати про прикордонних з Румунією Чернівцях, прикордонних з
Польщею областях. У Миколаївській області є села, де спокійно можна вводити як
регіональну болгарську мову. В деяких селах Херсонської області – татарську.
Можете уявити, що буде в цих селах у діловодстві, судочинстві, різних
зверненнях до різних державних інстанцій!" – вигукує експерт.
Експерти вказують і
на той факт, що Партія регіонів прийняттям цього закону, зокрема, йде назустріч
офіційному Будапешту, який підтримує ініціативи політичних організацій
закарпатських угорців про надання їм автономії на території Закарпаття (вони
становлять 12% населення області). До цього часу в Києві вважали, що ідея
виділення для етнічних угорців Притисянського району може стати приводом до
приєднання цієї території до Угорщини.
Партія регіонів
прийняттям цього закону, зокрема, йде назустріч офіційним Будапешту, який
підтримує ініціативи політичних організацій закарпатських угорців про надання
їм автономії на території Закарпаття
"Цей закон,
звичайно ж, роз'єднує українське суспільство, тому що ніяких перешкод для
функціонування російської мови в Україні не існує і ніколи не існувало", –
повідомив газеті ВЗГЛЯД політолог Олександр Палій, нагадавши, що українську
мову рідною називає 67% населення країни, а за переписом 2001 року, українцями
себе вважають 78% громадян.
Українські
політологи прогнозують, що події навколо мовного закону країну не розколють,
проте загострять конфліктність в українському суспільстві.
"Я б не
драматизував ступінь цього розколу, тому що іноді у нас люблять спекулювати на
цій темі. Звичайно ж, протиріччя збільшаться, але це буде скоріше
морально-психологічний розкол. Адже одну частину суспільства принизили, а інша
отримала задоволення своїх інтересів", – пояснив в інтерв'ю газеті ВЗГЛЯД
ситуацію голова правління центру прикладних політичних технологій
"Пента" Володимир Фесенко.
У той же час
політолог прогнозує посилення протистояння, якщо Партія регіонів скористається
закладеною у законі правовою колізією і спробує надати російській мові статус
регіональної у центральних та західних регіонах України:
Цей закон, звичайно
ж, роз'єднує українське суспільство, тому що ніяких перешкод для функціонування
російської мови в Україні не існує і ніколи не існувало
"У законі
багато норм, механізм яких прописаний дуже слабо. Зокрема, мова йде про норму
збору підписів 10% населення, що компактно проживають, на підтримку статусу
мови їхнього спілкування. Що це за процедура? Теоретично зібрати 10% голосів на
користь російської мови, скажімо, в Івано-Франківській області можна. Але хто
їх повинен засвідчувати? Механізм збору 10% підписів нормативно ніде не
прописаний. Так чи інакше остаточне рішення приймає місцева рада".
На питання, чи не
може Партія регіонів скористатися правовою колізією і через цю норму ввести
двомовність на Західній Україні, Володимир Фесенко відповів:
"Якщо партія
влади цим скористається, то лише посилить політичну напругу. За нинішньої
ситуації невідомо, на користь кого більше спрацює цей закон. Я б не радив цього
робити на Західній Україні – це значить, що називається, підливати масла у
вогонь".
Директор Київського
центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський також
вважає, що необхідно шукати "адекватний компроміс" для зняття
напруженості у суспільстві після надання російській мові статусу регіональної у
переліку областей.
***
У рубриці Огляд
преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін.
Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів