За півтора тижні дії Закону Про засади державної мовної політики Україна поринула у мовний хаос, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете
Учора
міськрада Харкова підтвердила регіональний
статус російської мови і в той же день її
спробували взяти штурмом представники українських націоналістичних партій. У
Києві оприлюднили результати соцопитування, яке показало, що українці
неоднозначно ставляться до мовної реформи: південний схід країни -
"за", захід і центр - "проти".
Не
все гладко і в областях, де вже проголосували за російську, - там свої
права мають намір відстоювати болгари, угорці, румуни і кримські татари. Наразі російська отримала статус регіональної мови в Одесі та
області, в Севастополі, Харкові, в Запорізькій, Донецькій, Луганській,
Дніпропетровській, Херсонській областях.
Наразі російська отримала статус регіональної мови в Одесі та області, в Севастополі, Харкові, в Запорізькій, Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Херсонській областях
Всюди
місцева влада керувалася даними старого перепису населення і своїми суб'єктивними враженнями про кількість
російськомовних громадян у кожному регіоні. Один з лідерів Партії регіонів
Михайло Чечетов вважає, що це правильно: всі українці володіють українською та
російською, а отже, надання цим двом
мовам особливого статусу в країні є першочерговим завданням. "Не болгарській мові, не угорській, словацькій, румунській, польській, німецькій ... Ці мови розуміє лише жменька людей. Ми говоримо
про дві мови, які розуміє весь
народ", - сказав він, уточнивши, що статусом інших мов нацменшин можна
буде зайнятися пізніше .
Інший
депутат від Партії регіонів Іван Попеску уточнив: "Ми будемо чекати, поки
уряд надасть механізм реалізації закону. Наприклад, за рахунок яких бюджетних
коштів треба буде його реалізовувати? Протягом трьох місяців, я думаю, всі
рекомендації будуть готові".
Депутат
Верховної Ради Геннадій Москаль сказав українським ЗМІ, що адміністрація
президента України закулісно заборонила керівникам низки областей проводити
сесії з мовного питання, лише якщо не йдеться про підвищення статусу російської мови. Він пояснив,
що в Чернівецькій області понад 13% населення складають румуни і більше 10% -
молдовани, у Закарпатській області понад 12% населення - угорці. Крім того, в
Західній Україні є польські, німецькі, словацькі села. Їх жителі, згідно із законом, мають право на
підвищення статусу своїх мов. "Якщо цього не буде зроблено, залишаю за собою
право звернутися до окружних адміністративних судів згаданих регіонів, до послів Угорщини, Румунії та Молдови, а також до структур ОБСЄ і Ради Європи, які займаються правами
національних меншин", - заявив Москаль.
Місцева влада керувалася даними старого перепису населення і своїми суб'єктивними враженнями про кількість російськомовних громадян у кожному регіоні
До
позовів депутата можуть додатися звернення самих нацменшин. В Ізмаїлі Одеської
області вже розгорається скандал: місцеві депутати за власною ініціативою
підвищили статус російської, але відмовили задовольнити запит болгарської
громади, хоча за законом вона має ті ж права. Керівник болгарського Товариства
імені Кирила і Мефодія Володимир Петров повідомив, що повторно звернеться до
міськради, а в разі відмови буде скаржитися президенту та Верховній Раді. Тим
часом назріває скандал у Херсонській області, де в кількох населених пунктах
компактно проживають турки, які теж вимагають регіонального статусу для своєї мови. Місцева влада поки ввела в
області тільки одну регіональну мову - російську. Лінія напруги виникає і в Криму, де республіканська Верховна рада відклала питання до жовтня. Але громади
в окремих містах і селах мають намір, не
чекаючи рішення зверху, підвищити статус своїх мов в окремих населених пунктах.
Деякі
проблеми, пов'язані з мовним законом, стосуються всієї країни. Батьки вже
пишуть заяви про вибір мови навчання в школах. І влада зобов'язана забезпечити ці запити з 1
вересня. Але немає ні підручників, ні вчителів, ні шкільних програм. Ще одне
питання, пов'язане з майбутніми
виборами: тепер представники нацменшин мають право вимагати перекладу виборчого
бюлетеня на два десятки мов.
Якщо
враховувати всі вимоги і в точності виконувати закон, то українській владі не
вистачить бюджетних коштів, вважає третій президент Віктор Ющенко. А
екс-міністр освіти Станіслав Ніколаєнко сумнівається, що вистачить навіть
організаційно-адміністративних можливостей: "Наймати перекладачів в суди,
міліцію, перекладати документацію як мінімум 13 мовами ... Це політична вавилонська вежа". Навіть лідер Компартії Петро
Симоненко обурився, сказавши, що влада, спробувавши схитрувати в питанні
підвищення статусу російської, реально не вирішила проблему, а тільки наплодила
нові. Головною з яких Симоненко, як і його ідеологічні противники, вважає
загрозу міжрегіонального та міжетнічного протистояння - аж до конфліктів або
розколу України.
В Ізмаїлі Одеської області вже розгорається скандал: місцеві депутати за власною ініціативою підвищили статус російської, але відмовили задовольнити запит
болгарської громади, хоча за законом вона має ті ж права
Цього тижня автори
закону зареєстрували у Верховній Раді проект поправок до нього. Як розповів
депутат Вадим Колесніченко, йдеться в першу чергу про те, щоб вся документація
загальнодержавного значення (в тому числі виборчі бюлетені) друкувалася лише
українською мовою. Крім того, пропонується ввести перехідний період, протягом
якого чиновники зможуть вивчити регіональні мови. Колесніченко в коментарі газеті
Сегодня вступив в заочну суперечку з радницею президента з гуманітарних питань
Ганною Герман. Вона вважає, що статус регіональної потрібно надавати тільки тим
мовам, які є рідними для 20-30%, а не 10%, як зараз, жителів того чи іншого
регіону. Співавтор закону не згоден: "Це пропозиція спрямована проти
угорської, румунської та
кримсько-татарської мов, які при збільшенні бар'єру втратять регіональний
статус - адже вони мають 10-15% в своїх регіонах. У цьому випадку закон про основи мовної політики перетвориться на закон
про російську мову, оскільки
лише вона отримає право на регіональний статус. Не думаю, що це
правильно ".
Ще
один представник Партії регіонів, досвідчений юрист Сергій Головатий вважає, що
мовні суперечки, породжені недосконалим законом, треба припинити негайно, поки
загроза національній безпеці і територіальній цілісності України не стала
реальністю. Днями він зареєстрував у парламенті законопроект "Про
функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов
в Україні". Головатий пропонує впроваджувати регіональні мови тільки в тих
населених пунктах, де кількість представників нацменшин у складі населення
становить не менше половини. На території цих регіонів документація і
діловодство можуть вестися регіональними мовами, але з центральною владою місцеві органи зобов'язані
вести переписку тільки державною українською. І зобов'язати всіх чиновників
складати іспит на знання державної мови, для чого буде потрібно створити Центр
української мови. Крім того, депутат пропонує ввести в країні посаду
уповноваженого із захисту державної мови, мов національних меншин і
регіональних (міноритарних) мов.
До
вересня Верховна Рада перебуває на канікулах. Зараз депутати не знають, який
вихід із ситуації вони затвердять восени - чи внесуть поправки до вже
прийнятого зі скандалами закону, чи скасують його і проголосують за новий. Експерти погоджуються, що експеримент зі спробою обхідними шляхами
підвищити статус російської провалився. Зараз, коли невдоволення проявляється
на побутовому рівні, ще не пізно змінити ситуацію, щоб не переводити її в
площину серйозної політичної проблеми.
***
У
рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без
купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів