У четвер Верховна Рада так і не розпочала обговорення закону 2450, що регламентує правила проведення мітингів та інших масових зібрань. Документ "Про порядок організації і проведення мирних заходів" з'явився на світ у 2008 році, проте досі не дістався другого читання. Противники закону стверджують, що він копіює російське законодавство і загрожує забороною мітингів, пише Петро Бологов у статті в Lenta.ru.
Згідно з 2450-им, організатори
мітингів повинні повідомляти органи місцевої влади про захід не пізніше, ніж за
два робочих дні, причому влада має право заборонити збори через суд. За
російськими мірками, це цілком ліберальний підхід, однак для багатьох
українців, у житті яких мітинги та інші акції протесту, починаючи з 2004 року,
посіли особливе місце, сам факт того, що будь-які збори потрібно буде
погоджувати, нехай і у вигляді повідомлення, здається позамежним.
Крім цього, в законі
забороняється участь в мітингах іноземців та ув'язнених. Громадським
організаціям України не сподобалися пункти закону, що стосуються місць, де можна
проводити мітинги. Зокрема, їх не влаштовує, що, крім об'єктів підвищеної
небезпеки, природних об'єктів і, наприклад, злітно-посадкових смуг, збиратися
заборонено в "інших місцях, визначених законом". Це дозволяє створити
такий перелік заборонених місць, що опозиціонерам залишиться мітингувати хіба
що на власних кухнях.
Сумнівною, на думку
правозахисників, виглядає і редакція статті закону, яка зобов'язує організатора
мітингу (при його наявності) або уповноваженого учасника "спонтанного
мирного зібрання" повідомляти правоохоронні органи або місцеву владу про
дату, час, місце і мету проведення "спонтанного мирного зібрання", а
також про заходи, які необхідно вжити для забезпечення проведення
"спонтанного мирного зібрання". Це, вважають критики законопроекту,
повністю відкидає саме поняття спонтанності масових заходів.
Українську Гельсінську спілку з
прав людини не влаштувало положення закону, згідно з яким масові збори не
повинні "перешкоджати реалізації прав і свобод інших осіб". Російська
практика також показує, що це формулювання можна використовувати для заборони
чого завгодно і де завгодно. Дане положення, заявив правозахисник, нівелює
статтю 11 європейської Конвенції з прав людини (право на мирне зібрання) і
фактично йде врозріз з відповідною статтею Конституції України (стаття 39).
6 вересня під стінами
українського парламенту зібралися близько сто людей, які закидали будівлю Ради
туалетним папером, скандували "Ні-2450!" і повісили на паркані
розтяжку: "Ми не раби, раби - не ми". Крім акції в Києві, в інших
містах України також відбулися аналогічні заходи під назвою "Останній
мирний протест". Їх учасники вимагали зняти з порядку денного законопроект
номер 2450 до отримання висновків Венеціанської комісії. Документ скерували
міжнародним експертам за вимогою 150 громадських організацій минулого тижня, і
відповідь поки не прийшла.
Однак навряд чи ці, в принципі,
не найбільш масові протести зіграли вирішальну роль у тому, що депутати Ради у
підсумку вкотре відклали закон в довгу скриньку. Депутати від опозиції спочатку
виступали проти прийняття цього документа, а представники Партії регіонів, які
реанімували його, мабуть, вирішили перед парламентськими виборами не псувати
собі карму остаточно. Тим більше, що ще незрозуміло, кому після 28 жовтня
знадобиться виходити на мітинг.
Те, що даний законопроект (поки)
особливо не потрібний правлячій партії, побічно підтвердив і представник Президента
Віктора Януковича у парламенті, депутат від Партії регіонів Юрій Мірошниченко.
"Я переконаний, що цей законопроект не буде в четвер поставлено на розгляд
Верховної Ради", - заявив парламентарій в середу, додавши, що його колеги
"штучно не педалюють і не проштовхують цей закон".
За словами депутата, навіть якщо
б документ вирішили внести до порядку, "регіонали" ініціювали б
перенесення обговорення, оскільки раніше було вирішено розглядати його
одночасно із законопроектом номер 10569, внесеним самим Мірошниченком. Цей
документ передбачає приведення законодавства України у відповідність з
положеннями номера 2450 у разі його прийняття. Він також дещо пом'якшує
відповідальність за несанкціоновані мітинги, зокрема, замінює арешт штрафом.
Але документ, підготовлений Мірошниченком, ще не пройшов перевірку в
профільному комітеті і взагалі бозна коли буде готовий до затвердження.
Не сподобався номер 2450-й і
комуністам, які також представляють правлячу коаліцію. "Цей законопроект є
проблемним. Він стосується прав громадян. Тож, я думаю, Верховна Рада абсолютно
вірно перенесла його розгляд. Думаю, будуть вноситися певні зміни, щоб можна
було говорити про його розгляд та прийняття", - заявив представник фракції
КПУ Ігор Алексєєв.
Незважаючи на настільки стриману
реакцію правлячої більшості, опозиція поквапилася оголосити зняття закону з
голосування своєю перемогою. "Перемога локальна, але суттєва. Спасибі
всім, хто стримав спробу проштовхнути проект. Тепер важливо протриматися до надходження
відповіді венеціанки", - написала у своєму Facebook 26-й номер виборчого
списку Об'єднаної опозиції Леся Оробець. У свою чергу, представник Нашої
України - Народної Самооборони Володимир Ар'єв вважає, що закон не було
прийнято, тому що громадські організації "організували тиск з боку
Заходу". "Якщо владі буде загрожувати новий Майдан, вона прийме закон
до виборів", - заявив депутат газеті Сегодня.
Говорячи про закон 2450,
представники опозиції іменують його не інакше, як "закон Єфремова"
(Олександр Єфремов - голова фракції Партії регіонів, який вніс документ на
друге читання), проте він внесений до парламенту в 2008 році урядом нинішньої
ікони опозиції - Юлії Тимошенко. Як тоді було сформульовано, "з метою
врегулювання суспільних відносин, пов'язаних зі здійсненням та захистом права
на свободу мирних зібрань". Документ за два роки зазнав змін, але факт
залишається фактом: чотири роки тому він був потрібен тим, хто перебував при
владі, як, мабуть, потрібен правлячим колам і зараз.
Мабуть, "регіонали"
мають бути вдячні Тимошенко за таку спадщину. Свого часу Олександр Єфремов
назвав закон номер 2450 "найбільш демократично написаним законопроектом на
цю тему за весь час незалежності нашої держави". Але стосується цей
вислів, як ви розумієте, років, коли при владі вже був Янукович. З іншого боку,
не відкидається, що правляча партія сконцентрується на законі, розробленому
Мірошниченком, адже бажаного можна домогтися і не безпосередньо, а шляхом
нескладних махінацій із законодавчою базою.
***
У рубриці Огляд преси статті із
закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст даних матеріалів.