Ініціатива реанімувати ідею газотранспортного консорціуму викликала суперечки в Києві, пише Тетяна Івженко в статті, яку публікує Независимая газета.
Україна закликає РФ і ЄС повернутися до ідеї створення тристороннього газотранспортного консорціуму. Про це днями заявив у статті для німецької газети Frankfurter Allgemeine Zeitung прем'єр-міністр Микола Азаров. Експерти в Києві вважають ідею хорошою, але вказують, що її реалізація залежить від Газпрому.
Азаров у статті підтвердив прагнення України "рухатися до інтеграції з ЄС до набуття статусу повноправного члена цієї спільноти". І пояснив, що газовий консорціум міг би стати сполучною ланкою в трикутнику Україна-Росія-ЄС. "Ми розуміємо, що так звані газові конфлікти України і Росії останніх років продемонстрували необхідність спільної координації дій у питаннях енергетичної безпеки. Маю на увазі поєднання інтересів Росії як постачальника, України як транзитера, ЄС як основного споживача", - написав український прем'єр.
Він запевнив, що уряд готовий передати в управління тристороннього консорціуму газотранспортну систему (ГТС) України, яка, як визнав Азаров, вимагає капітальної модернізації вартістю в 4,5 млрд євро. Це дозволило б на 30% збільшити пропускну спроможність української ГТС, зазначив він. Випереджаючи питання, глава уряду згадав і про обхідні маршрути: "Недавні сильні морози продемонстрували, що ні Північний потік, ні Південний потік не мають і не можуть мати надійних газосховищ, резерви яких могли б бути задіяні в період особливо низьких температур. В Україні такі сховища є".
У Києві стаття прем'єра викликала суперечки. Багато експертів розцінили її як чи не останню спробу української влади заручитися підтримкою європейських структур, перш ніж прийняти рішення про так званий білоруський варіант, який передбачає передачу Газпрому на першому етапі половину акцій ГТС. Експерт з енергетичних питань Юрій Корольчук сказав НГ: "Наявність третьої, європейської сторони в консорціумі, звичайно, стримувало б амбіції Газпрому. Із цього погляду ідея цілком відповідає національним інтересам України. Але біда в тому, що діалог з Європою фактично заморожений в усіх напрямках. Тож стаття Азарова може сприйматися як спроба української влади повернути довіру, відновити діалог з європейськими партнерами. Наша влада опинилася віч-на-віч з Газпромом, який не йде на цінові поступки, успішно будує обхідні транзитні маршрути і висуває вимоги з позиції сильного".
Корольчук вважає, що на цьому етапі з української сторони мова йде тільки про політичну декларацію: "Жодних конкретних пропозицій у статті немає. Вказано, що недоліком обхідних маршрутів є відсутність сховищ, але - ні слова про можливість використання українських сховищ на комерційних, ринкових умовах. Заявлено про можливість збільшити пропускну спроможність ГТС, але хто бачив конкретні плани - будівництво яких нових гілок планується, які напрями будуть розвиватися або модернізуватися в першу чергу?" Експерт вважає, що, отримавши запрошення Азарова, всі три потенційних учасника могли б сісти за стіл переговорів, узгодити позиції, домовитися, хто, на що і на яких умовах претендує. "Але не думаю, що це відбудеться: європейці орієнтуються на позицію Газпрому", - додав він.
Можливо, той факт, що Єврокомісія ініціювала розслідування проти російської газової компанії, спонукав главу українського уряду до публікації статті в німецькій пресі, припустив економіст Міжнародного центру політичних досліджень і конфліктології Олександр Кошик. "Але як би не складалися відносини Газпрому з європейськими споживачами, на ситуацію з українською ГТС це навряд чи вплине. Надто пізно. Говорячи про надійність і стабільність постачань газу, європейці вже згадують у першу чергу про Північний і Південний потоки. Український маршрут, який, звичайно, і надалі буде забезпечувати частину транзиту, все ж втратив своє колишнє значення. І, користуючись цим, Росія зайняла категорично непоступливу позицію у питанні консорціуму. Газпром орієнтується на білоруський варіант і не хоче повертатися до проекту десятирічної давності", - сказав він "НГ".
Експерт Інституту української політики Олексій Полтораков вважає, що проблема набагато ширша, ніж просто боротьба за пакети акцій української ГТС. Росія прагне реінтегрувати пострадянський простір у вигляді анонсованого Євразійського союзу. Одним з багатьох напрямків такої діяльності є відновлення контролю над стратегічно важливими об'єктами на зразок радянської транзитної інфраструктури. Україна ж намагається включити ці об'єкти в нову систему економічних відносин у рамках Євросоюзу. І це протиріччя поки нерозв'язне, тому ідея консорціуму, мабуть, не буде реалізована, зазначив він.
Однак багато експертів у Києві припускають, що ідея, озвучена Азаровим, не тільки не носить антиросійської спрямованості, але, навпаки, може бути реалізована в руслі інтересів Газпрому. Керівник енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко припустив, що в ролі європейської сторони в консорціумі може виступити якась структура, або афільована з російською компанією, або що претендує на чисто номінальне представництво. У такому випадку ідея передачі контролю над ГТС не сприймалася б опозицією і частиною суспільства як здача національних інтересів, адже формально консорціум включав би європейську сторону. А Газпром міг би отримати контроль де-факто над більш ніж 50% акцій ГТС. Другою частиною подібних домовленостей могла б стати згода російської сторони на зниження ціни на газ для України, припустив експерт.
Омельченко вважає, що якщо подібні домовленості існують, то в кінцевому підсумку вони послаблять позиції України у відносинах з Росією і негативно вплинуть на відносини з ЄС. Він сумнівається в тому, що справу буде доведено до кінця. Але і не вірить у можливість створення консорціуму, про який Україна, Росія і Німеччина домовлялися в 2002 році.
"Не потрібно ставитися до статті глави уряду як до програмного документу. Це скоріше політична заява. Можливо, Азаров просто хотів вплинути на Росію в питанні підписання нових угод про постачання газу. Можливо, хотів нагадати європейським партнерам, що Київ не відмовився від стратегічної лінії на євроінтеграцію", - сказав експерт, зазначивши, що ситуація проясниться після запланованих на жовтень парламентських виборів.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.