RU
 

Lenta.Ru: Послання від Павла

21 вересня 2012, 15:26
0
7
Lenta.Ru: Послання від Павла
Фото: Reuters
Господарський суд Києва частково задовольнив позов Міністерства оборони Росії

Україну зобов'язали розплатитися з Росією за старими боргами, – пише Петро Бологов у російському виданні Lenta.Ru.

У середу, 19 вересня, Господарський суд Києва частково задовольнив позов Міністерства оборони Росії про стягнення з кабінету міністрів України боргу корпорації ЄЕСУ (Єдині енергетичні системи України). Борг утворився ще в середині 1990-х років, коли ЄЕСУ очолювала Юлія Тимошенко, а уряд України – її покровитель Павло Лазаренко. Його гарантійний лист і став головним доказом на суді.

ЄЕСУ в 90-і займалася поставками російського газу на українські підприємства, відправляючи росіянам на обмін продукцію промислового виробництва. Завдяки підтримці Лазаренко, який до свого прем'єрства керував ТПК, корпорація у 1995-1996 роках досягла обсягу продажів у розмірі 11 мільярдів доларів. Саме тоді за Тимошенко закріпилося прізвисько "газова принцеса". За одним з контрактів для Міноборони РФ ЄЕСУ повинна була поставляти будматеріали та меблі за рахунок боргу за отриманий газ. Проте компанія не виконала зобов'язання, в результаті чого Росія недоотримала товарів на 405 мільйонів доларів.

ЄЕСУ повинна була поставляти будматеріали та меблі за рахунок боргу за отриманий газ. Проте компанія не виконала зобов'язання, в результаті чого Росія
недоотримала товарів на 405 мільйонів доларів

З зазначеною сумою безпосередньо пов'язана і справа проти Юлії Тимошенко, порушена у свій час Головною військовою прокуратурою Росії. Нинішню ув’язнену (нагадаємо, лідер Батьківщини відбуває семирічний термін за укладення газових контрактів з Росією у 2009 році) у Москві звинувачували у дачі хабарів високопоставленим чиновникам Міністерства оборони Росії з метою укладення контракту на поставку українських будівельних матеріалів за завищеними цінами. У 2005 році цю справу закрили. У Росії з неї у 2003 році був засуджений головний фінансист Міноборони генерал Георгій Олійник (згодом повністю реабілітований).

У 2002 році Олійник розповідав, що спочатку ЄЕСУ акуратно виконувала свої зобов'язання, постачавши продукції на 123 мільйони доларів, проте потім, за його словами, Росія ввела 20-відсотковий ПДВ на всі товари, що надходять з України. Ціна будматеріалів відповідно зросла, після чого в Україні відбулися серйозні політичні пертурбації: президент Леонід Кучма зняв Лазаренка з посади прем'єра (нібито "за станом здоров'я"), а у ЄЕСУ відібрали право на постачання газу і зовнішньоекономічну діяльність у цілому.

До того ж звільненню Лазаренка передував позов на 1,4 мільярда гривень, який проти ЄЕСУ висунули українські податківці. Штрафи та претензії стали сипатися на корпорацію одна за іншою, внаслідок чого вона практично згорнула свою діяльність – офіційно ЄЕСУ була ліквідована лише в 2009 році. Після краху корпорації у 1998 році Тимошенко і Лазаренко розвинули активну політичну діяльність, обравшись до Верховної Ради. Втім, депутатська недоторканність не допомогла обом уникнути кримінального переслідування.

У свою чергу, борг зів'ялоюї ЄЕСУ був перекладений на український бюджет, тим паче що, як виявилося, постачання корпорації були забезпечені гарантіями з боку влади. Дивно, але на довгий час про борг, здавалося, забули обидві сторони, що, звичайно, можна пояснити лише політичною чехардою в Україні. Лише після приходу до влади Віктора Януковича до цієї теми почали поступово повертатися.

Дивно, але на довгий час про борг, здавалося, забули обидві сторони, що, звичайно, можна пояснити лише політичною чехардою в Україні

17 червня минулого року Українська правда оприлюднила лист голови Міноборони РФ Анатолія Сердюкова, в якому він просить прем'єр-міністра України Миколу Азарова зайнятися "вирішенням питань, пов'язаних з неналежним виконанням корпорацією Єдині енергетичні системи України взятих на себе зобов'язань". І далі: "Прошу Вас розглянути питання про погашення існуючої заборгованості у розмірі 405,5 мільйона доларів США".

Азаров відповів на це послання, спілкуючись з журналістами на брифінгу в новому хірургічному корпусі Національного інституту раку. Один з представників ЗМІ запитав прем'єра, чи буде Україна повертати борг. Азаров переадресував питання присутнім медикам: "Будемо борги Тимошенко віддавати Росії?" Лікарі хором сказали: "Ні", – і прем'єр резюмував: "Ось, люди за мене відповіли".

І хоча українська влада всіляко демонструвала своє небажання повертати гроші, це не завадило Генпрокуратурі завести на Тимошенко чергову справу за фактом "замаху на розтрату" бюджетних коштів. В інтерпретації слідчих замахом було те, що борг ЄЕСУ був переведений на баланс бюджету. У цьому зв'язку стає зрозумілим, чому єдиним українським чиновником високого рангу, який заявив, що гроші треба повертати, виявився генпрокурор України Віктор Пшонка – інакше до чого було б порушувати справу, якщо ці 400 мільйонів у Києві все одно за борг не вважають.

Бачачи, що українці ні ревуть, ні теляться, Міноборони РФ звернулося з відповідним позовом до Господарського суду Києва. Сума питання – 3,2 мільярда гривень (за поточним курсом – ті самі 405,5 мільйона доларів). Відповідачем виступив уряд України, а ЄЕСУ фігурувала у справі як третя особа на стороні відповідача. У тому, що в підсумку київський суд підтримав російську сторону, насправді немає нічого дивного, оскільки якби борг визнали недійсним, то і справа проти Тимошенко про "замах на розтрату", вже доведена до суду, довелося б закривати.

В інтерпретації слідчих замахом було те, що борг ЄЕСУ був переведений на баланс бюджету

На суді представник українського кабінету міністрів Андрій Богдан намагався довести, що гарантійний лист Лазаренко його тодішньому колезі, російському прем'єрові Віктору Черномирдіну, не може розглядатися як гарантія самої держави, оскільки є "особистою думкою певного державного чиновника". А якщо навіть може, то термін давності її давно минув. Але суд, очевидно, вирішив, що чергова кримінальна справа проти Тимошенко коштує якихось нещасних 400 мільйонів. Точніше 390 млн – саме цю суму український уряд зобов'язали виплатити відомству Сердюкова.

Київ може заперечувати (і, швидше за все, заперечить, щоб створити хоч якусь видимість захисту державних інтересів) винесене рішення в Апеляційному суді, але результат навряд чи буде іншим. Втім, гроші віддавати українська влада як і раніше не має наміру. Як заявив перший віце-прем'єр України Валерій Хорошковський, у державному бюджеті просто немає коштів для оплати судового позову.

Старий співтовариш Тимошенко по партії Олександр Турчинов, у свою чергу, вважає, що вся ця історія з боргом – не більш ніж передвиборчий хід (вибори до Верховної Ради пройдуть 28 жовтня). За словами політика, українська влада тепер почне розповідати про те, що "вона змушена не платити пенсії, зарплати, які вона не здатні платити, тому що в країні вже починається економічний колапс, тому що вона будуть повертати якісь вигадані борги". Він також висловив переконання, що після виборів Київ оскаржить рішення суду і в остаточному підсумку з'ясується, що жодних гарантій з боку держави щодо забезпечення боргу ЄЕСУ не було.

Тим часом чи не головний герой всієї цієї історії – Павло Лазаренко – ось-ось (1 жовтня) залишить стіни каліфорнійської в'язниці, куди він був захований у 2006 році за відмивання грошей. Зараз у Києві жваво обговорюють, чи повернеться колишній прем'єр на батьківщину або віддасть перевагу безбідному існуванню по той бік Атлантики. Заради справедливості варто сказати, що, в разі якщо колишній шеф Тимошенко все ж ризикне відвідати "неньку", існує дуже велика ймовірність, що він, звичайно, не приєднається до Тимошенко в камері жіночої колонії, але стане мешканцем іншої пенітенціарної установи. І те саме гарантійний лист, це "послання від Павла", йому теж пригадають.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів

 

 

 

СПЕЦТЕМА: Можливе звільнення Юлії Тимошенко
ТЕГИ: Юлия ТимошенкосудЛазаренкоборгЄЕСУ
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі