Уряд України збирається реанімувати адміністративні норми, що перешкоджають відтоку валюти за кордон. Мова йде про обов'язковий продаж експортерами державі 50% їхньої валютної виручки, а також про реєстрацію всіх зовнішньоекономічних контрактів, які укладаються імпортерами. Ці заходи дозволять владі утримати валютну ситуацію під контролем тільки в короткостроковій перспективі, вважають експерти.
Норма про обов'язковий продаж валютної виручки не нова для України. На початку 1990-х держава викуповувала у експортерів всі отримані за кордоном долари. Накопичивши за кілька років власні резерви, Нацбанк скасував норму. Але після кризи 1998 року її знову повернули в більш м'якій формі: від експортерів вимагалося продавати державі не менше 50% валютної виручки. Реєстрація операцій з імпорту в податковій адміністрації теж практикувалася кілька разів. Після приходу до влади помаранчевої команди у 2005 році було оголошено про лібералізацію, що дозволяє підприємствам, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, самостійно розпоряджатися отриманими коштами.
Мова йде про обов'язковий продаж експортерами державі 50% їх валютної виручки, а також про реєстрацію всіх зовнішньоекономічних контрактів, які укладаються імпортерами
Однак з кінця минулого року, коли в Україні були зареєстровані перші хвилі ажіотажного попиту на іноземну валюту, з якими Нацбанк впорався важко, уряд знову задумалося про необхідність адміністративних заходів. Минулого літа в країні були встановлені нові рекорди в різниці між місячним обсягом купівлі та продажу доларів і євро. Спроби населення конвертувати гривневі заощадження, як і рішення багатьох підприємств приберегти валюту на зарубіжних рахунках, стурбували банкірів. Але дозволили деяким банкам зіграти на ситуації і встановити неринковий курс валют, що, у свою чергу, похитнуло стабільність гривні і породило нову хвилю паніки.
У той момент Національний банк України (НБУ), вступивши в гру, виявив і обіцяв покарати банки, які спровокували ажіотаж. Крім цього, на розгляд Верховної Ради був внесений розроблений Міністерством економічного розвитку і торгівлі законопроект "Про валютне регулювання та валютний контроль". Документ, який найближчим часом планується винести на голосування, передбачає, зокрема, повернення до старих адміністративних норм, що стосуються діяльності експортерів та імпортерів.
Керівник НБУ Сергій Арбузов днями в ексклюзивному інтерв'ю газеті Дзеркало тижня розповів, що уряд провів зустріч з керівниками великих підприємств, яким нововведення не подобаються: "Нам було що відповісти. Зокрема, що валютні авуари, тобто кошти, які зберігаються на закордонних рахунках, зросли за останні три роки в три рази - з 3 мільярдів доларів до понад 9 мільярдів. Левова частка цієї суми сформована саме на рахунках експортерів. На чию економіку ці гроші там працюють? Точно не на українську. Це штучний дефіцит платіжного балансу і причина посилювання політики Національного банку. Тобто самі підприємства багато в чому є причиною того, що платіжний баланс нестабільний, а вільна ліквідність обмежена".
Власник великого підприємства, що займається експортно-імпортною діяльністю, сказав НГ, що нічого страшного в планах НБУ немає: "Безумовно, це незручно. Отримавши гроші за постачений за кордон товар, ти змушений продати половину виручки державі за курсом НБУ. Але тобі самому потрібні ці валютні кошти - доводиться купувати їх на валютному ринку за комерційним курсом. Працювати можна, але кінцева вартість товару збільшиться на суму додаткових витрат. Що стосується реєстрації імпортних операцій, то це - зайва бюрократична тяганина, можливо, ще одне джерело корупції".
Бізнесмен вважає, що заходи, що додають клопоту підприємствам, спрямовані в першу чергу проти тих, хто під виглядом зовнішньоторгівельних операцій виводить кошти за кордон. "Це масове явище: якісь фіктивні контракти, нечисті на руку митники реєструють завезення товару, якого ніколи не було. В тіньовій сфері з країни виводяться мільярди доларів. А Нацбанк змушений рятувати ситуацію, витрачаючи валютні резерви. Зрозуміло, що вони хочуть ввести загороджувальні заходи, щоб зупинити відтік валюти", - пояснив співрозмовник НГ.
Чиновники зазначають, що в таких складних умовах Центробанку вдається поки і утримувати курс гривні, і своєчасно виплачувати кредити. У цьому році Україна повинна повернути МВФ 3,7 млрд дол. До кінця літа зовнішнім кредиторам було виплачено більше 2 млрд дол., за внутрішніми зобов'язаннями - майже 4 млрд дол.
Хоча опозиція прогнозує відразу після парламентських виборів обвал гривні,
Нацбанк обіцяє втримати ситуацію під контролем
Але в країні складається дефіцит валюти. Адже обсяг імпорту значно перевищує обсяг експорту, пояснив НГ економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. "Утримання стабільного курсу національної валюти хоча б до парламентських виборів - це принципово важливе політичне питання для влади", - сказав він. Виконати завдання можна частково за рахунок валютних резервів НБУ, а частково шляхом перекриття каналів відтоку валюти і примусовими заходами з продажу частини валютної виручки, отриманої за кордоном.
Жолудь упевнений, що ефект буде короткостроковим: "Проблема платіжного балансу виникла кілька років тому, вона носить довгостроковий характер, і її вирішення потребує стратегічного осмислення ситуації". Економісти відзначають, що негативне сальдо зовнішньої торгівлі пов'язано як з несприятливою кон'юнктурою для багатьох груп українських товарів на зовнішніх ринках, так і з подорожчанням російських енергоносіїв. Виходить, що країна витрачає на зовнішніх ринках більше, ніж заробляє. Різниця повинна позначитися на курсі національної валюти, але влада продовжує утримувати його на рівні близько 8 грн. до 1 дол США, демонструючи фінансову стабільність.
Хоча опозиція прогнозує відразу після парламентських виборів обвал гривні, Нацбанк обіцяє втримати ситуацію під контролем. Деякі чиновники неофіційно говорять, що зробити це можна буде лише в одному випадку - при вступі України до Митного союзу. Адже тоді українські товари отримали б зелене світло на ринках країн-партнерів і обсяги експортних операцій збільшилися б. А обіцяне російськими лідерами зниження цін на газ зменшило б зовнішньоторговельні витрати. Але в Києві зараз політично не готові прийняти рішення про зміну вектора інтеграції. Тому влада намагається точково вирішувати проблеми знайомими заходами.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.