Українці відстояли своє право на свободу слова, - пише російське видання Lenta.Ru
Скандальний
законопроект про відповідальність за наклеп, внесений на обговорення Верховної
Ради Партією регіонів і прийнятий за основу 18 вересня, відкликаний з
українського парламенту. Документ передбачав, що за поширення недостовірної
інформації українців каратимуть штрафами, а також тюремним ув'язненням на
термін від 3 до 5 років. Однак законопроект викликав такий лютий опір
журналістської спільноти, що влада напередодні парламентських виборів вирішила
не гратися з вогнем і відступила назад.
Кримінальна
відповідальність за наклеп була скасована на Україні на початку 2000-х років.
Тепер уже складно уявити, як розвивалася б українське політичне життя, якби
цього зроблено не було. Усі важливі події часів акцій "Україна без
Кучми", "Помаранчевої" революції, президентства Віктора Ющенка і
потім Віктора Януковича супроводжувалися такою кількістю компроматів, що, якби
влада мала важелі впливу на журналістів і всіх зацікавлених осіб, зараз у
країні відчувався б серйозний дефіцит на раніше не судимих працівників ЗМІ.
Документ передбачав, що за поширення недостовірної інформації українців каратимуть штрафами, а також ув'язненням на термін від 3 до 5 років.
Але демократія на
те й демократія, кожен має право говорити все, що він надумає, тому до
останнього моменту серйозних спроб повернути до кримінального кодексу статтю
про наклеп не робилося. Але, ймовірно, надивившись на те, які профілактичні
заходи проти журналістів здійснюються в Росії (в липні цього року президент РФ
Володимир Путін підписав закон про наклеп, що передбачає покарання у вигляді
штрафу до 2 мільйонів рублів або до 320 годин виправних робіт), українська
влада вирішила переплюнути свого східного сусіда.
У липні цього року
депутат Ради від правлячої Партії регіонів Віталій Журавський зареєстрував у
парламенті поправки до КК, які передбачають повернення до кодексу статті про
наклеп. Парламентарій запропонував вважати наклепом "поширення завідомо
неправдивих відомостей, які ображають честь і гідність людини або підривають
його репутацію". Залежно від складу і тяжкості злочину поширення
"наклепу" пропонувалося карати штрафом у від 8,5 до 85 тисяч гривень
(від 35 до 350 тисяч рублів), виправними роботами або арештом від 3 до 8
місяців. Якщо поширена інформація призвела до серйозного погіршення здоров'я
об'єкта "наклепу", то покарання передбачає тюремне ув'язнення
терміном від 3 до 5 років. За "приниження честі та гідності іншої людини,
виражене в непристойній формі" Журавський запропонував накладати штраф (до
17 тисяч гривень) або присуджувати виправні роботи строком до одного року.
Появу законопроекту
зустріли хвилею обурення журналістів, які справедливо вважали, що влада
вирішила застрахувати себе від хвилі критики і всіляких журналістських
розслідувань напередодні виборів до Ради. У Партії регіонів тим часом
завбачливо відмежувалися від документа, оголосивши його особистою ініціативою
Журавського. "Для Партії регіонів право журналістів на свободу
висловлювання - непорушне і принципове", - пояснив тоді
"регіонал" Владислав Лук'янов.
У Партії регіонів тим часом завбачливо відмежувалися від документа, оголосивши його особистою ініціативою Журавського
Довго чи ні, але,
незважаючи на опір журналістської спільноти, заперечення омбудсмена, ОБСЄ та Репортерів
без кордонів, у вересні закон був винесений на обговорення парламенту і
прийнятий у першому читанні 244 голосами "за". "Кожен українець
повинен отримати дієвий захист своєї честі та гідності", - заявив у цьому
зв'язку Журавський і пояснив, що його законопроект стосується не лише
журналістів, а й слідчих, прокурорів і суддів, і взагалі тих, хто посягає на
честь, гідність та ділову репутацію громадянина. При цьому депутат дав
зрозуміти, що до думки саджати за наклеп ніхто його не підштовхував.
"Жодна державна інституція, і тим більше президент України, не мають
відношення до мого законопроекту. Це моя ініціатива, тому що це мої переконання.
Закон розроблений мною і командою моїх помічників",- зазначив він.
Парламентарій,
ймовірно, не здогадувався, наскільки бурхливою буде реакція ЗМІ на
підготовлений ним документ. Причому газети та інтернет-видання - це вам не
захисники української мови, акції яких цього літа ні до чого не призвели,
зокрема, тому, що всім було очевидно, наскільки вони політизовані. Тут же були
зачеплені професійні інтереси журналісткої братії, яка розцінила прийняття
закону як перший крок до запровадження цензури і кинулася відстоювати свої
інтереси так, що російським колегам залишається тільки кусати лікті від
заздрощів.
25 вересня
стартувала Всеукраїнська акція протесту проти закону про наклеп, яку підтримали
практично всі провідні мережні видання - Корреспондент.net, Українська правда,
Сегодня, Лівий берег, ЛігаБізнесІнформ, телеканал ТВі, агентство УНІАН та інші.
На головних сторінках цих видань з'явився банер "Захисти своє право знати.
Скажи ні закону про наклеп", а також були розміщені контакти тих 244
депутатів, які підтримали закон при голосуванні в Раді. "Зателефонуйте до
них у приймальню, напишіть e-mail, залиште повідомлення в соцмережах,
запитаєте, чому вони це зробили. Ви також можете зателефонувати або написати
листа в центральний офіс Партії регіонів і до адміністрацію президента", -
було сказано в спільній заяві журналістів. Крім цього, журнал Корреспондент
оголосив, що наступний номер вийде на знак протесту з порожньою обкладинкою.
Увечері 25 вересня Віталій Журавський відкликав свій закон. При цьому він намагався не виглядати переможеним і пообіцяв, що повернеться до питання
покарання за наклеп після парламентських виборів.
З критикою
законопроекту виступили також Національна Спілка журналістів, Комісія з
журналістської етики та Незалежна медіа-профспілка, які в спільній заяві
вказали на те, що українська влада, копіюючи російську практику, діє не тільки
проти журналістів, але й проти "громадських діячів та всіх тих, хто
висловлює невдоволення політикою влади в офісі, на вулиці, на своїй сторінці в
соціальних мережах ". Автори звернення зазначають, що злочинцем, згідно з
даним Законом, може стати навіть та людина, який засумнівається в якості
дешевої капусти.
На захист закону
мляво висловилося кілька "регіоналів", що спробували донести до
громадськості, що критика і наклеп - це не одне і те ж. Але справу вже було
зроблено – пособники влади стали розгортатися в іншу сторону. Увечері 25
вересня Віталій Журавський відкликав свій закон. При цьому він намагався не
виглядати переможеним і пообіцяв, що повернеться до питання покарання за наклеп
після парламентських виборів. "Я вирішив сьогодні зняти це питання
юридично, але не політично. Я залишаюся на тих же політичних позиціях і переконаннях:
в суспільстві давно назріла необхідність посилення відповідальності за
посягання на честь і гідність кожної людини", - зазначив парламентарій. У
принциповість депутата віриться насилу, оскільки відсилання до того, що
"напередодні виборів до Верховної Ради" подібний закон буде
сприйнятий "як мінімум з побоюванням і недовірою", ніби натякає -
Журавському просто надавали би "по вухах", якби він нашкодив своєю
недоречною ініціативою рейтингу партії влади за місяць до голосування.
Президент Віктор
Янукович, захоплений журналістами в Нью-Йорку, ймовірно знав, як розвивалися
події, оскільки не став захищати закон,
а, навпаки, визнав його внесення до Ради помилкою. "Ви ж розумієте, що
Віталій Журавський не випадково прийняв таке рішення (відкликати закон –
примітка Lenta.ru), він хоче виправити помилку, якої припустився особисто",
- зазначив глава держави. На його думку, ті, хто підтримав закон, "не
цілком усвідомили суть пропонованих поправок".
Тепер
співробітникам українських ЗМІ, які
святкують проміжну перемогу, залишається тільки сподіватися, що депутати
наступного скликання парламенту будуть більш розбірливими під час прийняття
того чи іншого документа до обговорення.
***
У рубриці Огляд
преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція
не несе відповідальності за зміст цих матеріалів