НГ: Для СНД дешевого російського газу немає

Сьогодні в Ялті відбудеться засідання Ради глав урядів країн СНД. Завтра, як планується, переговори продовжаться у двосторонніх форматах, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

Реалізацію досягнутих домовленостей в курортному місті обговорюють бізнесмени, які зібралися вчора на триденний інвестиційний форум Ялтинські ділові зустрічі. Київ, який ще в травні запросив гостей, сподівався на вирішення стратегічних питань. Але в результаті господарям доведеться задовольнятися тільки тактичним просуванням з окремих напрямків.

Як повідомив Виконавчий комітет СНД, до порядку денного сьогоднішньої зустрічі глав урядів включено два десятки питань. Одним з перших планується розглянути приєднання Узбекистану до зони вільної торгівлі (ЗВТ) Співдружності.

Потім учасники зустрічі затвердять перелік заходів на два найближчі роки в рамках реалізації Міждержавної програми інноваційної співпраці до 2020 року. Ще одна програма стосується "побудови і розвитку інформаційного суспільства": кожна з країн СНД внесе свою лепту в її реалізацію. Паралельно планується обговорити Концепцію інформаційного телеканалу Світ 24 на базі міждержавної телерадіокомпанії Світ.

Київ протягом півроку покладав особливі надії на цю зустріч. Адже вона відбувається за місяць до парламентських виборів

Прем'єр-міністри ухвалять рішення з питання про формування регіональної консультативної групи СНД у Раді фінансової стабільності - структурі, створеній країнами "двадцятки" у 2009 році. Крім того, планується обговорити низку організаційно-структурних і фінансових тем, пов'язаних із співпрацею в рамках СНД.

Експерти зазначають, що Київ протягом півроку покладав особливі надії на цю зустріч. Адже вона відбувається за місяць до парламентських виборів. І через тиждень після того, як для України набув чинності Договір про зону вільної торгівлі з СНД. Планувалося, що повноправне членство в цьому об'єднанні дозволить вирішити важливі проблеми, а це, в свою чергу, дасть можливість українській владі відзвітувати перед виборцями про успішну роботу.

Найголовніше питання, яке Києву хотілося вирішити за допомогою механізмів ЗВТ, - зниження ціни на газ. Ще влітку чиновники заявляли відразу про дві можливості: вільний допуск України до транзитних трубопроводів, що дозволяє поставляти більш дешевий газ із Середньої Азії, а також про скасування в рамках ЗВТ експортних мит на російські енергоносії, що дозволило б здешевити нафту і газ майже на третину.

Хоча обидва проекти планувалося обговорити на нинішній зустрічі прем'єрів у Ялті, але російська сторона розвіяла ілюзії. Два тижні тому віце-прем'єр російського уряду Аркадій Дворкович наголосив, що зниження цін на газ для України можливе тільки в одному випадку - за умови повноправного членства в Митному союзі. Днями заступник міністра економічного розвитку РФ Андрій Клепач в ході відеомосту Москва-Київ "Більше, ніж СНД: новий формат співпраці в рамках Співдружності" уточнив, що зона вільної торгівлі не скасовує експортні мита на енергоносії. "Погоджено список, за яким у взаємній торгівлі Росія зберігає експортне мито на енергоресурси. Це питання наших відносин не з Україною, а із зовнішнім світом: не може бути для України один режим, а для Німеччини - інший", - сказав він, уточнивши, що переговори про доступ третіх країн до транзиту газу російськими трубопроводами ще ведуться. Він також зауважив, що більшість з транзитних проектів, які Росія з наступного року буде реалізовувати з партнерами, теж вписані в рамки Митного союзу.

Зниження цін на газ для України можливе тільки в одному випадку - за умови повноправного членства в Митному союзі

Експерт Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що українська сторона сама погодилася на такі умови створення ЗВТ в СНД, які не вирішують принципово важливих для економіки проблем. Він зазначив: "У цьому договорі є більш як 100 пунктів винятків, притому за критичними для України групами товарів. В першу чергу це нафта, газ та інші енергоносії. Що стосується енергетики, то цей договір не може Україні ні знизити ціну на газ, ані забезпечити вільний транзит газу через територію Росії з республік Середньої Азії".

Про те, що атмосфера в торговельних відносинах не змінилася, свідчить і протистояння через утилізаційний збір на автомобілі, і нові м'ясо-молочні конфлікти, що завирували буквально напередодні Ялтинської зустрічі прем'єрів. Що стосується автомобільної сфери, то українські чиновники стверджують, що вже сьогодні може бути прийнято рішення про взаємне скасування утилізаційного збору, введеного російською стороною з 1 вересня, а українською - на два тижні пізніше.

Але просування у вирішенні однієї проблеми компенсується негативом в абсолютно іншій сфері: вчора стало відомо, що Росспоживнагляд знову обмежив постачання на російський ринок продукції восьми українських м'ясних і молочних підприємств. Сирна війна, що завершилася тільки навесні, може спалахнути знову і бути навіть масштабнішою. У Києві впевнені, що проблема не в якості продукції, а в тиску з метою змусити Україну вступити у Митний союз.

У липні, коли у Росспоживнагляду виникли нові підозри щодо українських м'ясних та молочних продуктів, Верховна Рада блискавично ратифікувала Договір про ЗВТ СНД, хоча до того українська сторона більш як півроку безуспішно домагалася внесення поправок в цей документ. Після ратифікації Росспоживнагляд на деякий час послабив натиск на українських виробників. Тоді старший науковий співробітник Інституту економіки НАН України, віце-президент Центру економічного розвитку, економіст Київського центру політичних досліджень і конфліктології Олександр Кошик сказав НГ: "Проведена в Україні реформа структур, що контролюють якість продовольчої продукції, відповідає європейським стандартам і вимогам. Ризикну припустити, що рівень захисту якості в ЄС вищий, ніж, скажімо, в Росії. Геннадій Онищенко сумнівається в безпеці української продукції, мабуть, не за своєю ініціативою. Питання вирішується на іншому, на політичному рівні. А тому і претензії Росспоживнагляду - це тільки підстава, щоб натиснути на Україну, схилити її до інтеграції в економічні структури СНД. Особисто я, як більшість українських економістів, є прихильником членства України в Митному союзі. Але мушу визнати, що такими методами Росія відштовхує Україну".

Зараз ситуація така, що українська делегація на зустрічі в Ялті змушена буде відмовитися від планів вирішити стратегічно важливі питання, а замість цього
зайнятися врегулюванням безлічі дрібних проблем

Зараз ситуація така, що українська делегація на зустрічі в Ялті змушена буде відмовитися від планів вирішити стратегічно важливі питання, а замість цього зайнятися врегулюванням безлічі дрібних проблем, вважає керівник Інституту публічної політики Віктор Чумак. "У цьому сенсі переговори в Ялті - ніяка не віха, не переломний момент. Структури СНД, як і раніше, не є дієвим механізмом співпраці. Тому ця зустріч відбудеться в курортному режимі: ц кращому випадку прем'єри в сприятливій обстановці домовляться про вирішення того чи іншого питання на двосторонньому рівні. Що стосується найбільш важливих для України проблем, то Росія використовує і цю зустріч, щоб продемонструвати: без інтеграції в Митний союз ніякі зрушення неможливі", - зазначив він.

Тим часом, українська партія влади все ще живе надіями. Лідер парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов вважає, що ЗВТ СНД дозволить збільшити товарообіг на 35%. Прем'єр-міністр Микола Азаров упевнений, що це призведе до 2,2% зростання ВВП. Урядовий уповноважений з питань співпраці з СНД Валерій Мунтіян заявив українським ЗМІ, що спірні питання (в тому числі щодо експортних мит на енергоносії та широкого списку вилучень з режиму вільної торгівлі) можна вирішити з часом. Але вже в наступному році документ, що набуде чинності, дозволить Україні збільшити обсяг експорту товарів в Росію більш ніж на 1 млрд. дол.

Але найуспішнішим проектом на сьогодні вважається співпраця в літакобудуванні. Напередодні ялтинського засідання стало відомо, що українська державна корпорація "Антонов" вирішила всі питання про спільне з Казанським авіаційним виробничим об'єднанням імені Горбунова серійне виробництво військово-транспортних літаків Ан-70. Зараз ведуться останні підготовчі роботи, після яких міністерства оборони двох країн розпочнуть завершальний етап випробувань. У 2015-2016 роках повинна початися закупівля цих літаків, а також планується початок виробництва модернізованого Ан-124-100 Руслан. Антонов планує підписати документи про створення СП ще й з корпорацією Російські машини - для виробництва літаків Ан-140 на базі самарського заводу Авіакор.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.