НГ: Українські журналісти перемогли у сутичці з владою

Верховна Рада України вчора вранці скасувала своє ж рішення про повернення до законодавства радянської норми про кримінальну відповідальність за наклеп. Західні структури, які звинувачували команду Януковича у спробі реанімувати цензуру й обмежити свободу слова, з радістю сприйняли вчорашні новини з Києва. Проте журналісти, як і опозиція, побоюються, що так званий закон про наклеп все ж буде прийнятий – одразу після парламентських виборів 28 жовтня.

 

З ініціативою посилити покарання за поширення відомостей, що ганьблять честь, гідність та ділову репутацію, ще влітку виступив представник правлячої Партії регіонів у Верховній Раді Віталій Журавський. Він запропонував повернути до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів статті про покарання за наклеп. Але запропоновані депутатом міри відповідальності здивували навіть багатьох його соратників: мова йшла не лише про казкові штрафи, але і про тюремний термін від одного року до трьох років. Це набагато жорсткіше, ніж у нормах прийнятого нещодавно аналогічного російського закону.

 

 

При цьому в законопроекті, за який не задумуючись проголосувало в першому читанні пропрезидентська більшість, не розмежовувалися поняття "наклеп" і "критика". Одна з норм припускала, що подати до суду можна навіть за публікацію будь-яких відомостей, які не містяться в офіційній біографії політика. Стсовно поширення дійсно недостовірної інформації, то депутат запропонував ввести відповідальність не тільки за умисні дії, але і за звичайну випадковість – нерозуміння або непорозуміння, ненавмисне неправильне тлумачення слів або фактів, технічну помилку і тощо.

 

Українські журналісти та міжнародні правозахисні організації зробили висновок, що влада намагається репресивними заходами обмежити свободу слова. 18 вересня депутати проголосували за запропонований закон у першому читанні, а з 25 вересня у країні розпочалася масштабна акція протесту "Захисти своє право знати. Скажи "ні" закону про наклеп". Десятки видань вийшли з білими обкладинками і порожніми першими шпальтами, інтернет-видання розмістили банер з вказівкою телефонів усіх депутатів, які проголосували за закон: пропонувалося дзвонити законодавцям і цікавитися, з яких причин вони підтримали ідею про механізм репресій неугодних ЗМІ.

 

 

Ряд впливових структур ЄС теж висловили стурбованість ситуацією і запропонували українським депутатам скасувати прийняте рішення. Реакція була настільки гострою, що український МЗС звернув увагу депутатів Верховної Ради на ймовірну шкоди міжнародному іміджу України та шкоду євроінтеграційному курсу.

 

Запевнень радника президента Ганни Герман про те, що голова держави не підпише і не введе в дію закон, виявилося замало. Президенту Віктору Януковичу, який до останнього часу відмовчувався, довелося в кулуарах ООН у Нью-Йорку коментувати ситуацію. Він зазначив, що автор скандального закону вже попросив колег скасувати підсумки першого голосування: "Ви ж розумієте, що Журавський не випадково прийняв таке рішення. Він почув і мою точку зору, і точку зору своїх однопартійців ... Він хоче виправити помилку, яку він допустив особисто. А парламент, можливо, коли депутати голосували, то вони не до кінця зрозуміли зміст".

 

Депутати збиралися прийняти рішення щодо долі закону через пару тижнів, однак 1 жовтня у ількох українських містах журналісти вийшли на вулицю. Їхню акцію підтримали опозиційно налаштовані громадяни. Ситуація для влади напередодні виборів стала погіршуватися. У Києві сотні журналістів з чистими аркушами в руках стояли навпроти Верховної Ради до того часу, поки спікер Володимир Литвин не оголосив, що закон про наклеп стане першим у порядку денному засідання на вівторок.

 

 

Вчора акція протесту журналістів біля стін парламенту тривала. На цьому тлі за скасування прийнятого два тижні тому рішення проголосували на 100 депутатів більше, ніж за утвердження закону. Європейські політики висловили задоволення. Але в Києві ніхто поки що не радіє: як журналісти, так і опозиційні політики припускають, що влада повернеться до ідеї після завершення передвиборчої кампанії. Про це заявив лідер об'єднаної опозиції Арсеній Яценюк.

 

Депутат від партії влади Олена Бондаренко теж не виключила такого розвитку подій: "Ми не будемо давати гарантій. Все залежатиме лише від ситуації у країні". Вона зазначила, що проблема безкарного наклепу не вирішена. Депутат Журавський вчора відмовився від коментарів, але раніше пояснив свою позицію: якщо не посилити покарання за оприлюднення відомостей, що порочать честь і гідність, у країні можуть початися самосуди.

Політолог Володимир Фесенко вважає, що розвиток ситуації буде залежати від того, чим закінчаться парламентські вибори. Громадський активіст, керівник Бюро журналістських розслідувань Єгор Соболєв, який виступив одним з організаторів акцій протесту, впевнений, що команда Януковича не відмовиться від курсу на централізацію влади і репресії проти незгодних. Із завершенням парламентських виборів ситуація не вирішиться, вважають експерти. Адже нинішня кампанія в Україні сприймається лише як прелюдія до головного бою - президентських виборів 2015 року.