НГ: Чорноморський флот душать газом

У листопаді - на початку грудня Україна і Росія можуть підписати нові угоди, що стосуються базування Чорноморського флоту (ЧФ) в Криму, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете

Як повідомив агентству УНІАН керівник Головного управління з питань міжнародних відносин адміністрації президента Андрій Гончарук, днями Віктор Янукович доручив міністерствам підготувати пакет відповідних документів. Російську сторону цікавить питання переозброєння ЧФ, чого не можна зробити без згоди Києва. Але надії України домогтися зниження ціни на газ взамін на дозвіл переозброїти кораблі можуть не виправдатися, вважають експерти в Києві.

Про те, що переговори з модернізації техніки на ЧФ , які затяглися на 10 років, можуть завершитися до кінця року, ще в липні повідомив командувач флотом контр-адмірал Олександр Федотенко. Як відомо, проблема виникла, оскільки в базових угодах про розділ флоту, підписаних у 1997 році, було зазначено, що заміна застарілої техніки на нову може проводитися тільки за згодою української сторони і у форматі "тип на тип", "клас на клас". У той момент йшлося про припинення до 2017 року базування флоту в Криму, а тому чиновники не замислювалися про довгострокові плани.

Проблема виникла, оскільки в базових угодах про розділ флоту, підписаних у 1997 році, було зазначено, що заміна застарілої техніки на нову може проводитися
тільки за згодою української сторони і у форматі "тип на тип", "клас на клас".

Однак з 2010 року, коли були підписані Харківські угоди, ситуація змінилася: базування флоту було продовжено до 2042 року з можливістю продовження дії угоди. Гостро постало питання про заміну застарілих кораблів і техніки на нові зразки. Керівник Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак зазначив, що флот, що перетворюється на металобрухт, не може виконувати головного завдання - забезпечувати інтереси Росії в Азово-Чорноморському та в Середземноморському регіонах.

Заміняти застарілі зразки техніки на такі ж, хоч і вони в боєздатному стані, теж безглуздо. Тому російська сторона взяла курс на якісне оновлення Чорноморського флоту.

Оборонне відомство РФ кілька разів оприлюднило найширші плани щодо посилення ЧФ, однак всі вони впиралися в необхідність отримати дозвіл України. А Київ, у свою чергу, затягував переговори, не даючи російській стороні прямої відмови, але натякаючи на необхідність зустрічних поступок - зокрема, в питанні зниження ціни на газ. Але Росія і без особливих дозволів домагалася свого, зазначив Бадрак. "У свій час була суперечка щодо заміни літаків Су-17 на нові Су-24М. Україна заперечила - мовляв, нові зразки можуть бути носіями ядерної зброї. Але після суперечок і скандалів все ж погодилася на заміну за умови, що з літаків демонтують пристрої , здатні нести ядерну ракети. Те ж відбулося з новими видами кораблів: українська сторона впиралася, але Росія домоглася поставок до Севастополя потужних ракетних катерів Самум і Бора. Зараз на черзі питання з підводними човнами ", - пояснив експерт.

Але проблема в тому, що зараз на базі ЧФ РФ є один застарілий підводний човен, а Міноборони РФ планує завезти в Севастополь до 2017 року шість новітніх зразків ПЧ проекту 636. Перший з них, як планується, буде готовий вже до кінця 2013 року. Від української сторони потрібен дозвіл збільшити кількість такого виду техніки. І це дає Києву можливості для торгу з Москвою, зазначають експерти.

Політологи сумніваються, що Київ дійсно ризикне денонсувати Харківські угоди, але зазначають,що відкрита Конституційним судом можливість натякає Москві, що від неї очікують відповідних поступок

Зазначимо, що нинішнього літа Конституційний суд України своїм рішенням повернув Верховній Раді право денонсувати міжнародні договори. Опозиція впевнено заявила про намір скасувати Харківські угоди. Адже Росія виграла від їх підписання, закріпивши свою геополітичну присутність на Чорному морі, а українська сторона програла: незважаючи на 100-доларову знижку, ціна на газ постійно підвищується. Політологи сумніваються, що Київ дійсно ризикне денонсувати Харківські угоди, але зазначають, що відкрита Конституційним судом можливість натякає Москві, що від неї очікують відповідних поступок.

"Може йтися й про умови поставок газу, і про окремі аспекти військово-технічного співробітництва, про вирішення проблеми морських кордонів. Є багато питань, в яких українська сторона сподівається якщо не на поступки, то на добросусідські, партнерські відносини Росії", - сказав НГ керівник аналітичного центру Номос Сергій Кулик. Він зазначив, що, якщо з боку сусідів будуть зроблені кроки назустріч, можна очікувати і дозволу України на переозброєння флоту.

"В іншому випадку, думаю, на стіл президентів Януковича і Путіна в ході їх зустрічі в листопаді-грудні ляжуть не угоди стратегічного характеру, а документи, що мають тактичне значення. Україну цікавить завершення інвентаризації інфраструктури і земель, що орендуються флотом. Російська сторона очікує скасування 20 -відсоткової ввізного мита на товари, що поставляються флоту, зниження податків і спрощення процедури реєстрації військовослужбовців ", - зазначив експерт. Кулик вважає, що судити про зміст угод, які готуються,  щодо умов базування ЧФ можна буде із того, чи зрушаться з мертвої точки газові переговори.

Експерт з енергетичних питань Валентин Землянський сказав, що на сьогодні немає ніяких підстав говорити про готовність Газпрому йти на поступки українській стороні. Він нагадав, що в середині вересня віце-прем'єр РФ Аркадій Дворкович чітко сказав Києву: російська сторона піде на поступки в ціні газу тільки в тому випадку, якщо втрати Газпрому будуть компенсовані вигідною співпрацею в інших сферах. А для цього Україні потрібно вступити до Митного союзу, зазначив Дворкович.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів