Скандальна історія із законом про регіональні мови в Україні матиме продовження сьогодні, пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Створена президентом Віктором Януковичем два
місяці тому робоча група під керівництвом віце-прем'єра Раїси Богатирьової
оприлюднить свої пропозиції про поправки до Закону "Про основи державної
мовної політики". Пропрезидентські депутати, котрі ухвалили документ у
чинній редакції, відмовляються вносити до нього зміни. У результаті не тільки
Україна, але вже і сама команда влади розкололася через мовне питання на два
табори.
Закон про мови діє в Україні з 10 серпня. Він
передбачає, що нацменшини, що компактно проживають, і становлять не менше 10%
населення, можуть на своїй території ініціювати підвищення статусу рідної мови.
По суті, мова йшла про можливість зрівнювання в правах регіональної та
державної української мов на місцевому рівні. Правда, прийнятий закон чітко не
визначив процедури введення нововведення і джерела фінансування.
У результаті до кінця серпня в Україні почався
мовний хаос. Сьогодні в окремих населених пунктах Західної України місцеві
громади домоглися надання регіонального статусу румунській та угорській мовам.
У Криму влада взяла паузу, перш ніж визнати регіональною російську нарівні з
кримськотатарською. Разом з цим російська мова отримала новий статус у восьми
областях та одинадцяти великих містах України. У реальності це ні на що не вплинуло:
громадяни спілкуються і між собою, і з органами влади тією мовою, якою їм
зручніше, але документообіг двома мовами поки не дублюється, і кількість
російських шкіл не змінилася.
Глава держави, збираючись брати участь у наступних виборах, повинен перебувати в
політичному центрі, а йому відвели роль радикала. Як не ходи - все одно половина
країни буде проти твого рішення
Керівник Агентства моделювання ситуацій
Віталій Бала вважає, що ті депутати з пропрезидентської більшості не ставили
завдання щось змінити в мовній сфері, а тільки використали цей козир в
передвиборній кампанії. Протистояння в суспільстві - між прихильниками
підвищення статусу російської і захисниками української - спочатку дозволило і
владі, і опозиції активізувати електорат. Але через кілька місяців українці
впевнилися, що їх втягнули в передвиборні ігри, і перестали реагувати на
провокації навколо цієї теми.
"У результаті до моменту виборів жодна
політична сила не може похвалитися тим, що мовне питання додало їй симпатій виборців",
- вважає Бала. Керівник Міжнародного інституту демократій Сергій Таран у
коментарі НГ уточнив, що скандальний закон, навпаки, породив для влади багато
нових проблем. Невдоволення ряду нацменшин тим, що їхні мови, на відміну від
російської, заповажали, відсутність коштів для реалізації нового закону, підсилення
протистояння східних і західних областей України, - це не весь перелік складних
питань, які постали перед командою Януковича. "В оточенні президента
чудово розуміють, що закон про регіональні мови - це міна, закладена під
майбутню президентську виборчу кампанію. Глава держави, збираючись брати участь
у наступних виборах, повинен перебувати в політичному центрі, а йому відвели
роль радикала. Як не ходи - все одно половина країни буде проти твого рішення",
- зазначив Таран.
Західноукраїнські виборці, раніше однозначно вороже налаштовані щодо команди
влади, зараз можуть переконатися, що в оточенні Януковича - різні люди і різні
думки. Комусь рідніша російська мова, хтось говорить українською, але для всіх
батьківщина - Україна
З цієї причини Янукович підписав закон, але
відразу ж зажадав внести до нього зміни. Члени робочої групи, яка включає
чиновників, мовознавців, політиків і представників української інтелігенції,
виходили з того, що в наявній редакції закону закладені загрози для України.
Тому вони пропонують радикально змінити документ. Як повідомляють джерела,
близькі до робочої групи, передбачається скасувати норми, які надають
регіональним мовам особливі права, а тільки заявити, що держава буде
підтримувати заходи, спрямовані на захист і збереження мов нацменшин. До того ж
такі заходи будуть застосовуватися на територіях, де нацменшини складають не
менше 30% населення. Які саме заходи слід зробити у кожному окремому випадку,
на думку робочої групи, повинна вирішувати Верховна Рада України. Сьогодні ж
робоча група планує презентувати також проект державної програми із захисту та
розширення застосування української мови.
Якщо влітку представники правлячої партії,
приймаючи закон про регіональні мови, стверджували, що це перший крок до
надання російській статусу другої державної, то тепер ситуація змінилася на
протилежну: інші представники тієї ж правлячої партії готові кинути всі сили
для зміцнення статусу української як єдиної державної мови. У партії влади
намітився розкол щодо мовного питання, визнав керівник Інституту української
політики Костянтин Бондаренко. Але він відзначив і позитивні сторони ситуації з
точки зору владної команди: "Західноукраїнські виборці, раніше однозначно
вороже налаштовані щодо команди влади, зараз можуть переконатися, що в оточенні
Януковича - різні люди і різні думки. Комусь рідніша російська мова, хтось
говорить українською, але для всіх батьківщина - Україна".
Експерти, нагадуючи, яке протистояння в суспільстві викликали події, пов'язані
із затвердженням закону про регіональні мови, прогнозують подальший розвиток
ситуації в тому ж ключі, але вже в рамках президентської передвиборної кампанії
Хоча політолог вважає, що в підсумку ситуація
вирішиться без скандалів, автори чинного документа вже висловили своє обурення.
"Поправки до Закону України Про засади державної мовної політики,
підготовлені робочою групою, залишають громадянам менше прав на використання
рідної мови, ніж навіть було в Радянському Союзі, і прирікають Україну на
постійний мовний конфлікт і дезінтеграцію", - заявив депутат від Партії
регіонів Вадим Колесніченко. Він пояснив, що поправками до закону, які будуть
презентовані сьогодні, "робиться цинічна спроба відібрати у громадян
України вже надані законом права на використання рідної мови у сфері освіти,
ЗМІ, державного управління, судочинства, правоохоронної діяльності і так
далі".
Врозріз заявам авторів закону член тієї ж
політичної команди, прем'єр-міністр Микола Азаров днями запевнив журналістів,
що чинний закон про регіональні мови не буде скасовано і що йдеться тільки про
технічні поправки, про удосконалення окремих положень документа.
Передбачається, що робоча група передасть свої пропозиції Мін'юсту, після
висновків якого уряд внесе документ на розгляд Верховної Ради. Автори чинного
закону та їх соратники клянуться, що провалять голосування. Але представник
президента в парламенті Юрій Мірошниченко остудив гарячі голови заявою, що
розглядати поправки до закону швидше за все буде вже новий склад депутатського
корпусу. Експерти, нагадуючи, яке протистояння в суспільстві викликали події,
пов'язані із затвердженням закону про регіональні мови, прогнозують подальший
розвиток ситуації в тому ж ключі, але вже в рамках президентської передвиборної
кампанії.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних
ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст даних матеріалів