РГ: Кораблі в "пакеті"

Україна і Росія до кінця року можуть укласти новий договір, в якому будуть врегульовані всі спірні моменти навколо базування Чорноморського флоту РФ у Криму і спільного використання Керченської протоки, - пише Павло Дульман у виданні Российская газета.

Явна ознака того, що такий договір готується, - бажання України стягувати мито з вантажів, що надходять до Чорноморському флоту Росії. Ціна питання - 15-25 мільйонів доларів на рік, не така значна сума, але українська сторона продовжує наполягати на оподаткуванні флотських вантажів, аргументуючи це тим, що "ми ж не знаємо, що ви там везете".

"Оподаткування вантажів для ЧФ РФ на тлі решти комплексу розв'язуваних проблем - питання не найсуттєвіше. Це скоріше своєрідний прояв активності української сторони, торг. Відрадно, що наші друзі більше не вимагають, як за часів Ющенка, підняття орендної плати за базу в Криму до 4 мільярдів доларів. Наші партнери стали тверезіше оцінювати ситуацію, виходячи із загальної ціни питання", - прокоментувало РГ ситуацію джерело, близьке до переговорів з російської сторони.

Тепер, коли в зону близькосхідної нестабільності втягнулася Туреччина, необхідність мати на Чорному морі боєздатний флот вже не є темою для дискусій

Які ж проблеми в дійсності є стратегічно важливими для Росії і її Чорноморського флоту? На першому місці - можливість переозброєння і модернізації. Ще п'ять років тому про ЧФ РФ було прийнято думати як про "цвинтар кораблів" і "санаторій для адміралів". Однак тепер, коли в зону близькосхідної нестабільності втягнулася Туреччина, необхідність мати на Чорному морі боєздатний флот вже не є темою для дискусій. Але цьому заважає угода з Україною від 1997 року, за якою модернізація ЧФ РФ проводиться з дозволу України і тільки за умови заміни списаних кораблів однотипними. Тому, приміром, флот не може отримати шість нових підводних човнів, що будуються спеціально для нього, і кораблі не описаних у "базовому" договорі класів, наприклад, вертольотоносець.

Друга, не менш важлива, - розмежування Керченської протоки. На сьогодні сторони прийшли до компромісного варіанту, який в загальних рисах, минаючи деталі, виглядає так: сам Керч-Єнікальський судноплавний канал отримує Україна, а стратегічний контроль над входом і виходом з нього - Росія. Лоцманські ж збори збирає спільна корпорація. "Фактично один текст пакетної угоди, що регулює не тільки ці два питання, вже подавався на розгляд президентів. Але під час останньої зустрічі підписання не відбулося. Українська сторона сумнівається, наприклад, чи не втратить вона в результаті розділу протоки родовища газу. Проблема в тому, що оцінити об'єктивно потенційний обсяг і собівартість родовищ сьогодні складно. Нас же не влаштовує манера Києва вирішувати питання поетапно - спочатку делімітація, потім спільна корпорація, потім модернізація", - пояснив РГ учасник російської делегації. Що стосується інвентаризації майна російського флоту, то тут працює логіка ринку, а не дипломатії. Суб'єктом переговорів з ЧФ РФ часто виступає Севастопольська адміністрація. Так, влада міста веде переговори з Росією про передачу їм 350 гектарів орендованої флотом землі в Севастополі. Суму можливих інвестицій міськрада оцінює майже в 2 мільярди доларів. Але поки не ясно, що флот отримає натомість.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.