Представники "регіоналів", за попередніми даними, виграли голосування і в більшості мажоритарних округів. Все це дозволяє припустити, що наміри опозиції одразу після виборів оголосити імпічмент Президенту країни так і залишаться намірами, - пише Петро Бологов в російському виданні Lenta.Ru.
28 жовтня українці переобрали Верховну Раду. З тих
майже 58 відсотків виборців, які прийшли на дільниці, майже 37 відсотків
віддали голоси за правлячу Партію регіонів у виборах за партійними списками (за
списками обиралися 225 депутатів, стільки ж - за одномандатними округами).
Відразу варто
сказати, що якби опозиція мала намір оскаржити результати голосування, всі її
протести були б приречені на провал - хід виборів не викликав серйозних
нарікань з боку міжнародних спостерігачів, у тому числі представників ОБСЄ та
інших європейських структур. Всі вони в унісон з представниками
ЦВК України вказали на те, що зафіксовані порушення - а мали місце і
"каруселі", і ручки зі зникаючим чорнилом, та інші традиційні для
подібного дійства зловживання - не мали системного характеру і не могли
вплинути на результат голосування. Та й сама явка в 57,99 відсотка - найнижча
за всю сучасну українську історію – свідчить
про
те, що громадяни вже нагодовані політичною боротьбою, яка ніяк не затихне з
2004 року.
Можливо,
саме тому і спрацювала вже обкатана в Росії мантра, що головне - це
стабільність. З такими словами опускав в урну свій бюлетень президент України
Віктор Янукович, під таким же гаслом будувалася і вся виборча кампанія Партії
регіонів. Набрані в підсумку "регіоналами" голоси дозволяють
правлячій партії з оптимізмом дивитися в майбутнє, причому при певному розкладі
вони можуть розраховувати і на конституційну більшість у новому складі Ради, що
відкриває масу можливостей для
подальшої
політичної
перебудови країни у своїх інтересах.
Але повернемося до цифр. Після підрахунку третини
бюлетенів (остаточні підсумки виборів ЦВК оголосить не раніше 31 жовтня)
"регіонали" отримують 36,49 відсотка голосів (88 депутатських
мандатів), їх головні опоненти з Об'єднаної опозиції Батьківщина - 21,08
відсотка (51), що не так вже й погано, адже, враховуючи тенденцію до падіння
рейтингу, якби нинішні вибори відбулися, наприклад, у грудні, Арсеній Яценюк
товаришами не набрав би і 10 відсотків. Третьою із 15 відсотками і 37 депутатськими
мандатами раптово стала Компартія Петра Симоненка, хоча багато хто заздалегідь
забронювали це місця за УДАРом Віталія Кличка - "темною конячкою"
виборів та
їх головним відкриттям. У результаті партія чемпіона світу з боксу, політичні
переконання якого, незважаючи на декларовані ним опозиційні цінності, до цього часу залишаються загадкою, набрала
більше 12 відсотків голосів (31 мандат). І, нарешті, ревні націоналісти зі Свободи Олега Тягнибока набрали більше
семи відсотків, вперше отримавши можливість сформувати свою парламентську
фракцію як мінімум із
18 осіб.
Якби опозиція мала намір оскаржити результати голосування, всі її протести були б приречені на провал - хід виборів не викликав серйозних нарікань з боку
міжнародних спостерігачів, у тому числі представників ОБСЄ та інших європейських структур
Успішний виступ націоналістів багато в чому пояснюється
високою явкою, яку цього
разу продемонстрували
виборці в західних областях України, де в основному проживає електорат Свободи.
У Львівській області проголосували, наприклад,
67 відсотків виборців, у Тернопільській - 66, тоді як в Луганській - 57, а в
Донецькій - 59. Традиційно пасивний був і Крим, де на дільниці прийшли 49
відсотків громадян, а також південні області: Одеська - 49, Херсонська - 50,
Миколаївська - 52.
Що стосується виборів одномандатників, то тут
картина для "регіоналів" складається не менш радісна. Згідно з
даними, оприлюдненими Центрвиборчкомом України, кандидати правлячої партії
лідирують у 114 мажоритарних округах. На другому місці - представники
Батьківщина, які лідирують в 28 округах, Свобода бере гору в шести округах,
представники УДАРу - в чотирьох. У двох округах перемагають представники
Народної партії і партії Єдиний центр, тобто в в парламенті нового скликання
ми, судячи з цього,
побачимо і Віктора Балогу,
і нинішнього спікера - Володимира Литвина. Любителі гострих відчуттів можуть не
засмучуватися, оскільки в своєму окрузі перемогу отримує лідер Радикальної партії Олег
Ляшко. І, нарешті, один одномандатник буде представляти в парламенті партію Україна- Вперед! Наталії Королевської.
Мільйони доларів, вкладені у виборчу кампанію Королевської виявилися викинутими на вітер -перетворити їх на голоси виборців не допомогли ні російські піарники,
ні футболіст Андрій Шевченко
До речі,
про Королевську.
Виступ Україна-Вперед!,
чиїм би проектом ця скоростигла партія не
була (а більшість спостерігачів схильні вважати, що це - дітище
"регіоналів"), можна назвати найбільш епічним "фейлом"
нинішніх виборів. У порівнянні з ним блякнуть навіть ті убогі показники, які продемонстрував на
останніх президентських виборах Віктор Ющенко (його "Наша Україна",
незважаючи на проголошене екс-президентом месіанство, набрала на нинішніх
виборах менше 1 відсотка). Мільйони доларів, вкладені у виборчу кампанію Королевської виявилися викинутими на вітер - перетворити їх на голоси виборців не допомогли ні
російські піарники, ні футболіст Андрій Шевченко. За попередніми даними, Україна-Вперед! набрала 1,7 відсотка голосів і
залишилася за бортом парламенту, делегувавши до Ради всього одного
мажоритарника.
Тепер про сили
у новій Раді. Як заявив напередодні ввечері лідер парламентської фракції
"регіоналів" Олександр Єфремов, він розраховує, що правляча партія
отримає близько 230 мандатів, тобто самостійно забезпечить собі просту
більшість. Поки що цей показник залишається цілком реальним. Якщо в результаті
комуністи отримають свої 35-40 депутатських крісел, то правляча коаліція
впритул наблизиться до цифри в 300 голосів, що дозволяє вносити зміни до конституції, вводити другу державну мову,
продовжувати повноваження президента і так далі. Власне, то що саме
конституційна більшість є метою "регіоналів", підтвердив і Єфремов,
який визнав, що навіть 230 мандатів недостатньо для ефективної роботи в парламенті.
"Будемо шукати колег у
парламенті,
щоб об'єднатися", - зауважив політик.
"Пошук колег" у практиці українського парламентаризму
означає вербування "тушок" - депутатів, які кидають свої фракції і
голосують, як того вимагає правляча коаліція. Потенційним розсадником таких
"тушок" є, на думку більшості радикальних опозиціонерів, УДАР Кличка. Навіть, якщо титулований боксер
поведе своїх однопартійців до
альянсу з Батьківщиною
і Свободою, серед них завжди знайдуться люди, готові за певні матеріальні блага
віддати свій голос на користь "регіоналів". Як втім, напевно
знайдуться вони і в Батьківщині.
Навіть, якщо титулований боксер поведе своїх однопартійців до альянсу з Батьківщиною і Свободою, серед них завжди знайдуться люди, готові за певні
матеріальні блага віддати свій голос на користь "регіоналів".
Тому,
з одного боку, Кличко, по суті, одержав "золоту акцію", маніпулюючи
якою він може тепер міняти розстановку сил у Раді. З іншого боку, тягар
відповідальності, покладений на не найбільш
досвідченого
політика, може зіграти з ним злий жарт. Поки Кличко буде метатися і визначатися
зі своєю політичною орієнтацією, "регіонали" та їх опоненти по голосу роздерибанять
його фракцію, залишивши чемпіона з його "акцією" не при справах.
Утім,
поки в оточенні Кличка настрої
лише опозиційні. Як заявив глава
виборчого штабу УДАРу Віталій Ковальчук, партія готова блокуватися з
Батьківщиною в одному із
найбільш принципових питань - у питанні імпічменту Президенту країни. "Ми готові, і
будемо самі ініціювати прийняття закону про імпічмент Президенту і після - ставити питання про
початок процедури імпічменту Президенту
України Віктору Януковичу", - оголосив Ковальчук. Він також пообіцяв, що найближчим часом УДАР запропонує
"колегам із опозиції" план спільних дій у Верховній Раді. Давно
пора - досі плани Кличка залишалися загадкою не лише для "колег із опозиції", а й, схоже, для самих
виборців УДАРу.
Ніч після виборів у штабах різних партій зустрічали
по різному - десь, як у штабі УДАРу - в радісному хвилюванні, десь, як у штабі
Королевської, у
зневірі.
Звичайні ж виборці в цю ніч просто спали, оскільки попереду робочий тиждень, який жоден склад Ради, яким би строкатим він
не був, не скасує. Адже це теж свого
роду - стабільність.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про
Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за
зміст цих матеріалів.