Влада і опозиція України опинилися поза правовим полем, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
У Києві кілька днів триває
ініційована опозицією акція протесту проти фальсифікацій результатів
парламентських виборів. Цілодобовий мітинг біля будівлі Центрвиборчкому збирає
в різний час від 2 до 8 тис. людей. Але він навряд чи переросте в нову
революцію: лідери опозиції щоразу змінюють плани і гасла, влада демонструє
бажання знайти компромісне вирішення проблеми. У підсумку виборці не готові йти
на барикади, а ситуація зайшла у глухий кут, який загрожує політичною кризою.
Як писала НГ, передвиборна
кампанія і день голосування не викликали особливих нарікань ні у міжнародних
спостерігачів, ні в українських громадян і партій. Окремі порушення були
зафіксовані, але вони, на загальну думку, не мали визначального значення для
результатів.
Лідери опозиції щоразу змінюють плани і гасла, влада демонструє бажання знайти компромісне вирішення проблеми
"Тиждень тому навряд чи
хтось міг би поставити під сумнів легітимність кампанії та її підсумків. Але на
етапі підрахунку голосів у низці мажоритарних округів почалася
вакханалія", - сказав керівник Агентства моделювання ситуацій Віталій
Бала.
Він нагадав, що підсумки обрання
половини Верховної Ради за партійними списками не викликали питань. Станом на
першу половину дня вчора ЦВК опрацювала 99,95% даних: Партія регіонів набрала
30,01% голосів, Об'єднана опозиція (партія Тимошенко Батьківщина і партія
Яценюка Фронт змін) - 25,53%, УДАР Віталія Кличка - 13,96% , Компартія -
13,18%, націоналістична Свобода - 10,44%.
Але підрахунок голосів у
мажоритарних округах проводився повільніше. А в 13 з них ще в кінці минулого
тижня склалася кризова ситуація: в окружкомах пропадали і знищувалися бюлетені,
місцеві комісії не визнавали підсумки в окремих дільницях, подекуди
зав'язувалися бої між командами кандидатів і бійцями спецпідрозділів МВС.
Лідери опозиції металися між проблемними окружкомами, намагаючись на місці
відстояти перемогу своїх кандидатів. Останньою краплею стало прийняте в суботу
рішення окружкому в передмісті Києва - Обухові: не прийнявши підсумки кількох
дільничних комісій, окружна комісія оголосила переможцем ставленика партії
влади, який доти набирав на кілька тисяч голосів менше, ніж кандидат від
опозиції.
Тиждень тому навряд чи хтось міг би поставити під сумнів легітимність кампанії та її підсумків. Але на етапі підрахунку голосів у низці мажоритарних округів почалася вакханалія
Віталій Бала зазначив, що на
цьому етапі спроби фальсифікувати підсумки голосування стали відвертими і
грубими. На його думку, представники партії влади перейшли в наступ, оскільки
остаточно переконалися, що результати виборів ніяк не дозволяють їм отримати
більшість у майбутньому складі парламенту: навіть разом із фракцією комуністів
у Партії регіонів набирається поки тільки 218 мандатів (проста більшість у
Верховній Раді - 226 голосів), у всіх опозиційних сил в сумі - 181 мандат. За решту
51 депутатський значок розгорілася запекла боротьба. "Партія влади
поставила перед собою завдання - отримати ці місця в парламенті за будь-яку
ціну. Тим більше що до того часу Євросоюз і США стримано-позитивно оцінили
українські вибори. І наші політики вирішили, що на цій хвилі зможуть
проскочити, подекуди підправивши результати народного волевиявлення. Тим самим
фактично звели до нуля позитивну оцінку виборів і Заходом, і українськими
громадянами. Це називається - делегітимізував результат".
У неділю представник Об'єднаної
опозиції Анатолій Гриценко закликав соратників скласти отримані мандати:
"Країну вже тиждень лихоманить. Знищуються бюлетені, міняються імена
переможців, рішення приймає "Беркут" (спецназ. - "НГ"). Це
неприйнятно. Тож я вніс пропозицію, щоб ми не йшли в Раду: провели з'їзд,
обнулили списки. Щоб жодна опозиційна сила не відправляла своїх депутатів до
парламенту, щоб ми не робили вигляд, що все добре".
Представники партії влади перейшли в наступ, оскільки остаточно переконалися, що
результати виборів ніяк не дозволяють їм отримати більшість у майбутньому складі парламенту
Лідери всіх трьох опозиційних
партій спочатку підтримали пропозицію і закликали людей вийти на вулицю в знак
протесту проти фальсифікацій. Правда, в партії влади не злякалися демаршу,
оскільки законодавство не передбачає механізму "обнулення списків".
Навіть якщо б депутати, обрані за списками партій, відмовилися від мандатів, їх
місце в парламенті могли б зайняти кандидати від тих же партій - далі за
списком. Що стосується мажоритарних округів, то в них теоретично могли б
відбутися перевибори. Але, як виявилося, законодавство не передбачає такого
механізму.
Увечері в понеділок, виступаючи
на мітингу біля будівлі Центрвиборчкому, лідери опозиційних сил заявили про
ситуацію, що змінилася. Питання про відмову від депутатських мандатів вирішено
було відкласти до моменту, коли ЦВК офіційно оголосить остаточні підсумки
виборів. За законом це має відбутися протягом тижня. А на даному етапі опозиція
вимагає визнання перемоги своїх кандидатів в тих округах, де це підтверджено
оригіналами протоколів дільничних комісій. У тих округах, де частина бюлетенів
чи протоколів була знищена або фальсифікації результатів були доведені,
провести повторні вибори. І, нарешті, притягнути до кримінальної
відповідальності всіх причетних до фальсифікацій.
Навіть якщо б депутати, обрані за списками партій, відмовилися від мандатів, їх місце в парламенті могли б зайняти кандидати від тих же партій - далі за списком
До кінця дня Центрвиборчком пішов
на деякі поступки: було оголошено, що в п'яти округах неможливо встановити
результати виборів, а тому чинний парламент повинен призначити дату нового
голосування. Ситуація ще в десятці округів залишилася під питанням. Вчора Рада
створила комісію, яка розслідуватиме факти фальсифікацій.
Але проблема не вирішилася, вважає
політолог Бала. "ЦВК прийняла компромісне рішення - не правове, а
політичне. Хоча б тому, що за нашим законодавством Верховна Рада не має права
призначати повторні вибори. Це має зробити як раз ЦВК. Але для цього потрібно
визнати вибори в тому чи іншому окрузі такими, що не відбулися, а законних
підстав для цього немає", - пояснив він.
Політолог Олександр Царенок
вважає ситуацію патовою: "Влада робить вигляд, що шукає компромісне
вирішення проблеми. Але всі запропоновані варіанти - за рамками правового поля.
Опозиції пропонується обрати між різними, але однаково нелегітимними варіантами
рішень. Тобто їм пропонують гру в наперстки, в якій, як відомо, виграти у
шулерів неможливо. Є тільки один вихід - заявити, що підсумки виборів повністю
фальсифіковані, і вимагати проведення кампанії з нуля". Але опозиція не
піде на такий крок, оскільки частина депутатів, уже вклавши кошти у кампанію і
отримавши перемогу в мажоритарних округах, не хоче починати все спочатку,
зазначив політолог Дмитро Видрін. На його думку, спонсори партій, в тому числі
опозиційних, теж не зацікавлені в такому сценарії.
Мітинг біля будівлі Центрвиборчкому поки не схожий на початок нової революції
Зрештою, мітинг біля будівлі
Центрвиборчкому поки не схожий на початок нової революції. На думку експертів,
пересічні громадяни не довіряють владі, але не бачать серед опозиції лідерів,
які заслуговують довіри. А обмін заявами з постійно мінливими намірами тієї та
іншої сторони, що триває кілька днів, тільки заплутує виборців.
Ситуацією стурбовані і на Заході.
У неділю ввечері Віктору Януковичу зателефонував президент Польщі Броніслав
Коморовський, пояснив, як передала прес-служба: "Останні події в Україні
негативно впливають на загальну оцінку виборів і можуть загальмувати процес
наближення України до Європейського союзу, в тому числі підписання і
ратифікацію Угоди про асоціацію" . Водночас, верховний представник ЄС із
закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон і єврокомісар Штефан Фюле
оприлюднили заяву, в якій закликали українську владу забезпечити чесний
підрахунок голосів. "Те, що відбулося за тиждень після виборів, перекреслило
все, що було до дня голосування. Західні лідери, які покладали надії на
українські вибори, не приховують розчарування процесом підрахунку голосів. До
чого дійшло - навіть генсек НАТО обурюється щодо цього!" - сказав Віталій
Бала.
Олександр Царенок допускає, що
політичними заявами все й обмежиться: "Як Вашингтону, так і Брюсселю зараз
не до українських проблем. Вони, звичайно, заявлять про свою позицію. Але
нічого не зроблять. Як буде розвиватися ситуація в Україні, залежить зараз від
того, чи зможуть опозиційні сили згуртуватися, виробити тактику дій і оголосити
нарешті про свою стратегію. Якщо скликали людей до Центрвиборчкому, то зобов'язані
пояснити, заради чого стоїть кожен: якими способами опозиція має намір
відстояти результати волевиявлення". Вчора ясності ні в одному питанні не
було.
***
У рубриці Огляд преси статті із
закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст даних матеріалів.