На початку листопада Україна отримала перший газ із Заходу - німецька компанія RWE зуміла налагодити постачання палива Нафтогазу в обхід Газпрому. Обсяг постачання поки мінімальний, але в Києві все одно раді: контракт з RWE дозволив Україні показати Газпрому, що вона здатна якщо не позбутися монополії Росії при постачаннях газу, то хоча б спробувати нав'язати компанії свої умови, - пише Олександр Поливанов у російському виданні Lenta.Ru.
Чутки про те, що Україна може переконати частину своїх європейських партнерів запустити газопроводи в реверсивному режимі (так, щоб газ йшов не зі сходу на захід, а з заходу на схід), ходили вже кілька років. Приводом для них була очевидна і нічим (з економічної точки зору) непояснювана невідповідність цін, за якими газ у Газпрому купують різні європейські країни.
З останнього квартального звіту Газпрому випливає, що середня вартість російського газу для Західної Європи (включаючи митні збори, але без урахування ПДВ) становить 11,7 тисячі рублів за тисячу кубометрів, для країн колишнього СРСР - 9,1 тисячі рублів. У доларах за поточним курсом це буде 369 доларів і 287 доларів відповідно. Тим часом Україна отримувала газ з Росії в третьому кварталі по 426 доларів за тисячу кубометрів, і це ще з урахуванням стодоларової знижки, яку вибив президент України Віктор Янукович в обмін на те, що Чорноморський флот Росії залишився в Криму (так звані "харківські угоди" ).
Середня вартість російського газу для Західної Європи (включаючи митні збори,
але без урахування ПДВ) становить 11,7 тисячі рублів за тисячу кубометрів, для
країн колишнього СРСР - 9,1 тисячі рублів. У доларах за поточним курсом це буде
369 доларів і 287 доларів відповідно. Тим часом Україна отримувала газ з Росії в
третьому кварталі по 426 доларів
Величезна різниця в цінах означає, що якась умовна Словаччина, Польща або Німеччина може, користуючись політичною неприхильністю Газпрому до України, робити непоганий бізнес просто на перепродажу російського палива назад на схід. За умови, звичайно, що така можливість існувала б. Але газ - це не нафта, яку можна "вийняти" з трубопроводу, завантажити в цистерни і відправити назад залізницею, тому Газпром до пори до часу міг реекспорту російського газу в Україну не побоюватися.
На початку 2012 року українські ЗМІ серйозно обговорювали отримання палива в Словаччині, в якій є не використовувані зараз запасні газопроводи. По суті йшлося про створення на кордоні з Україною "каруселі газопроводів": словаки, щоб не гнати газ з Німеччини, могли продавати отримуване з Росії паливо Нафтогазу відразу, як тільки він перетинає кордон Словаччини - саме на кордоні з Україною газ перестає бути "газпромівським" і стає "європейським".
"Карусель", втім, не сподобалася Газпрому, який, за даними українських ЗМІ, пригрозив Словаччині зниженням обсягів транзиту. Справа дійшла до Єврокомісії - вона встала на сторону України і Словаччини, але тут з'ясувалося ще одна обставина: для створення "реверсу" необхідно було побудувати насосну станцію за 18-20 мільйонів доларів. І хоча потенційна вигода від реверсу набагато перекривала цю суму, від варіанту реекспорту газу через Словаччину чомусь відмовилися.
Величезна різниця в цінах означає, що якась умовна Словаччина, Польща або
Німеччина може, користуючись політичним неприхильність Газпрому до України,
робити непоганий бізнес просто на перепродажу російського палива назад на схід
Зате восени 2012 року виникла нова ідея - перекачувати паливо не через Словаччину, а через Польщу приблизно за тим же принципом - і в тому, і в іншому випадку партнером Нафтогазу виступила німецька RWE. На цей раз справа навіть дійшла до конкретних постачань - з початку листопада в Україну вирушило кілька мільйонів кубометрів "західного" палива.
Газпром на відвертий випад проти себе поки офіційно не відреагував. Одні українські ЗМІ пишуть, що російська монополія закрила очі на відносини Нафтогазу з RWE, бо обсяги реекспорту занадто малі для того, щоб хвилювати Газпром. Інші з посиланням на анонімні джерела в монополії кажуть, що Газпром схвильований і навіть начебто має намір судитися з Україною, якщо та буде і далі використовувати "західний" газ взамін російському.
Так чи інакше, топ-менеджери Газпрому на цю тему поки не висловлювалися, що дозволяє українським чиновникам розвивати інформаційну атаку. За словами прем'єр-міністра України Миколи Азарова, газ від RWE коштує Нафтогазу дешевше російського, а потужності реверсу дозволяють отримати з Польщі до п'яти мільярдів кубометрів газу до травня 2013 року. У Міненерго через пресу назвали і точніші цифри: за їхніми підрахунками, одна тисяча кубометрів обходиться Нафтогазу в 360 доларів. Відповідно, з цього обсягу вигода складе більше 70 доларів, а при виконанні всього контракту - 350 мільйонів доларів.
Крім того, за даними Коммерсанта-Україна, Нафтогаз знайшов спосіб збільшити постачання - при інвестиціях у 10-12 мільйонів доларів обсяг реверсу можна збільшити до 12 мільярдів кубометрів на рік. Цей обсяг Газпром вже ніяк не може ігнорувати - в 2011 році він постачав в Україну 40 мільярдів кубометрів газу (ще п'ять мільярдів були поставлені структурою бізнесмена Дмитра Фірташа, цілком ймовірно, також за допомогою Газпрому).
Не все так просто
Здавалося б, для України ситуація складається краще нікуди - вона отримала можливість закуповувати дешевий газ в обхід Газпрому, а сам Газпром відмовчується. Однак на ділі все не так вже безхмарно.
По-перше, до кінця незрозуміло, що ж насправді з технічними можливостями безперебійних постачань палива з Польщі. За словами представників польської Gaz System, вони забезпечити постійне реверсне завантаження не можуть. Крім того, в Gaz System стверджують, що з RWE в неї є договір тільки на листопад, а це значить, що вже з першого місяця зими постачання можуть припинитись. Особливо якщо в гру вступить Газпром, від якого сильно залежить вся економіка Польщі.
До кінця незрозуміло, що ж насправді з технічними можливостями безперебійних
поставок палива з Польщі
По-друге, не дуже ясно, куди Україна може направити газ, одержуваний на західному кордоні. Місцеві чиновники про це нічого не говорять, а дані експертів свідчать, що можливостей доставити його до кінцевих споживачів небагато.
По-третє, викликає питання і ціна на паливо. RWE в своїх контрактах з Україною, швидше за все, орієнтується на спотові (ринкові) ціни на газ, а вони бувають як такими, які вказані місцевим Міненерго, так і близько 400 доларів за тисячу кубометрів. У цьому випадку купувати паливо у європейців буде вже зовсім не так вигідно, а з урахуванням витрат на інфраструктуру - і зовсім на одному рівні з цінами Газпрому.
Нарешті, навіть якщо припустити, що всі ці питання вирішені для Нафтогазу позитивно, незрозуміло, як він буде вирішувати питання з контрактом з Газпромом, в якому прописані мінімальні обсяги постачання. Газпром має право штрафувати Нафтогаз за недобір палива, тож мрії про 12 мільярдів кубометрів з Європи можуть так і залишитися мріями.
RWE в своїх контрактах з Україною, швидше за все, орієнтується на спотові
(ринкові) ціни на газ, а вони бувають як такими, які вказані місцевим Міненерго,
так і близько 400 доларів за тисячу кубометрів
Через усі ці незрозумілості, які ніхто (ні в Росії, ні в Україні) пояснювати не хоче, складається відчуття, що для Нафтогазу постачання з Польщі це не тільки і не стільки спосіб позбутися залежності від Газпрому, скільки черговий хід у багаторічній інформаційній війні з Росією. Україна наче хоче показати, що посилено шукає можливості позбутися залежності від російського газу, і їй навіть вдається досягти локальних успіхів. Таким чином, Нафтогаз ніби натякає Газпрому, що явно несправедливе ціноутворення для України треба було б переглянути.
Газпром, у свою чергу, вже не раз показував, що готовий займати щодо України жорстку позицію. Якщо з європейськими партнерами він так-сяк може домовитися про знижки і навіть віддавати назад частину коштів за вже постачениц газ (так звані ретроактивні платежі; за перші шість місяців 2012 року вони досягли 133 мільярдів рублів), то з Україною всі переговори давним-давно заморожені . У Росії є тільки одна пропозиція, і то не економічна, а політична: Москва готова дати знижку на газ в обмін на вступ України до Митного союзу.
На цей раз натяки Нафтогазу, очевидно, до адресата також не дійшли. 8 листопада в Газпромі заявили, що не бачать причин для перегляду цін для України.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів