Український уряд готується передати в концесію всі 18 морських торговельних портів, - пише Тетяна Івженко у російській Независимой газете.
Крім того, частина портової інфраструктури
може бути приватизована, а частина - передана в довгострокову оренду.
Пропозиція зацікавила американських та російських бізнесменів, стверджують
українські чиновники. Але іноземці, як і національні бізнес-групи, чекають,
коли будуть оголошені умови конкурсів.
Днями уряд України повідомив про постанову,
прийняту ще в середині жовтня: до переліку державних об'єктів, які можуть бути
передані в концесію, були внесені Одеський, Миколаївський, Іллічівський,
Маріупольський, Севастопольський, Херсонський, Керченський, Феодосійський,
Ялтинський, Бердянський, Білгород- Дністровський, Євпаторійський, Ізмаїльський,
Ренійський, Скадовський морські торговельні порти, а також одеський порт
Південний, спеціалізований морський порт Октябрьск та порт Усть-Дунайськ.
Рішення базується на нормах прийнятого цього
року в Україні Закону Про морські порти України. Документ передбачає
розмежування адміністративних та комерційних функцій портів. Перша частина,
пов'язана з безпекою і виконанням міжнародних зобов'язань, залишиться в руках
держави, від імені якої буде діяти нова структура - адміністрація морських
портів України. Їй перейде контроль над акваторією портів та гідротехнічними
спорудами, у тому числі засобами навігаційного обладнання та системою керування
рухом суден. У руках держави залишаться також судноплавний та підхідні канали,
операційні акваторії причалів, моли, хвилерізи.
У руках держави залишаться також судноплавні та підхідні канали, операційні акваторії причалів, моли, хвилерізи
Право контролю над інфраструктурою, що
забезпечує комерційну діяльність, може бути передане недержавним структурам, у
тому числі іноземним. У перспективі можлива приватизація цілісних майнових
комплексів портового господарства. Причому умови приватизаційних конкурсів
можуть містити привабливий для покупців пункт про можливість оренди на 49 років
причалів та земельних ділянок, на яких вони розміщені.
Закон вступить у силу в червні 2013 року. До
того часу Міністерство інфраструктури України має розробити і погодити з
Міністерством економічного розвитку, Мінфіном та Мін'юстом умови майбутніх
конкурсів. Чиновники очікують, що приватний бізнес, увійшовши в галузь, вкладе
значні кошти в модернізацію портової інфраструктури. А відрахування, які
отримає держава, дозволять провести роботи з поглиблення морських причалів та
підхідних каналів для проходу великотоннажних суден. За словами фахівців, зараз
одним зі стримуючих чинників для збільшення обсягів навантаження в портах є
необхідність дозавантажувати судна на рейді.
У перспективі можлива приватизація цілісних майнових комплексів портового господарства
За даними Міністерства інфраструктури,
минулого року через українські порти пройшло близько 114 млн тонн вантажів. Але
фахівці вважають, що цей обсяг можна наростити до 200 млн тонн. "Потрібно
вкладати кошти, яких немає ні в держави Україна, ні у вітчизняних бізнес-груп.
Своїх ресурсів не вистачає, а тому рішення про передачу в концесію - це вірний
шлях", - розповів НГ експерт Інституту української політики Олексій
Полтораков. Він не виключив, що найбільш зацікавленими учасниками майбутніх
конкурсів стануть компанії із країн СНД, у тому числі з Росії. "Про їхню
зацікавленість українським портовим господарством відомо давно. Кожного разу, щойно
заходить мова про зерновий союз країн СНД, питання впирається в українські
порти. Можливо, зараз ця проблема буде вирішена", - зазначив Полтораков.
Експерт розглядає питання у площині створення євразійської економічної
інтеграції та в перспективі - створення Торгового союзу.
Експерти зазначають, що конкуренцію росіянам
можуть скласти американські компанії, які давно працюють на ринку зерна в
Україні. Джерела, близькі до уряду, серед таких називають компанію Cargill, яка
активно працює з Іллічівським портом. Ялтинським та Севастопольським портами
зацікавилася ще одна велика компанія - Royal Caribbean, яка, за словами тих
самих джерел, планує розвивати круїзний бізнес в Україні.
Конкуренцію росіянам можуть скласти американські компанії, які давно працюють на ринку зерна в Україні
Що стосується росіян, то, як зазначив
українським ЗМІ старший аналітик інвесткомпанії Трійка Діалог Михайло Ганелін,
портовим господарством України цікавляться великі сировинні компанії.
"Серед потенційних інвесторів можна назвати групу Сума, портового
оператора Global Ports, UCL Holding Володимира Лісіна, а також низку великих
експортерів металургійної продукції", - зауважив він.
Серед українських бізнесменів, що вже працюють
у галузі і бажають розширити свій бізнес у цьому напрямку, експерти називають
власника СКМ Ріната Ахметова та власника Group DF Дмитра Фірташа.
"За останні роки у всіх українських
приватизаційних рішеннях простежується тенденція до надання преференцій
місцевим бізнесменам. Складно передбачити, як буде з реформою у портовому
господарстві - ми ж зараз не знаємо умови майбутніх конкурсів. Але, думаю, що
уряд дійсно зацікавлений у розвитку цієї галузі. А іноземці, у тому числі
росіяни, можуть запропонувати більш вигідні умови", - пояснив НГ економіст
Міжнародного центру перспективних досліджень і конфліктології Олександр Кошик. Він
висловив упевненість, що за умови правильно організованого процесу реформи
конфліктів між потенційними інвесторами не буде: "Місця вистачить всім. Можна
ж домовитися, узгодити інтереси".
Керівник економічних програм Центру Разумкова
Василь Юрчишин зазначив: "Принципово важливо - як будуть виписані умови
конкурсів. На жаль, останнім часом ми спостерігаємо політизацію важливих
економічних рішень. У тому числі - у відносинах із Росією. У випадку з портової
реформою потрібно залучити інвесторів, але не допустити монополізації чи домінування
тієї чи іншої групи".
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних
ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст даних матеріалів