3 грудня президент України Віктор Янукович відправив у відставку уряд країни на чолі з прем'єром Миколою Азаровим, - пише Петро Бологов у російському виданні Lenta.Ru.
По суті жодної новини в цьому рішенні президента не було - те, що кабінет міністрів повинен змінитися після парламентських виборів (а новий склад Ради українці обрали 28 жовтня), обумовлено місцевим законодавством. Інше питання, наскільки оновиться уряд, хто покине його і чи збереже свій пост сам Азаров.
Те, що зміни в кабінеті міністрів необхідні, говорили ще до виборів, причому не тільки опозиціонери, але й лідери правлячої Партії регіонів. Загальний тон їхніх висловлювань зводився до того, що уряд, звичайно, дієздатний, але змінюється політико-економічна ситуація диктує свої вимоги, яким не всі члени кабінету, при всіх їхніх професійних якостях, відповідають.
Тарас Березовець передбачив, що оновитися може до половини кабінету міністрів.
Березовець, зокрема, відправив до парламенту і Тігіпко, й іншого віце-прем'єра -
Бориса Колеснікова, а ось голові виборчого штабу "регіоналів" і секретарю Радбезу Андрію Клюєву навпаки, передрік пост чи не прем'єра в новому кабінеті
Так, перший віце-прем'єр, куратор соціального блоку Сергій Тігіпко заявляв, що уряд повинен омолоджуватися. "Туди необхідно взяти людей, які мають ще більш радикальні погляди на реформування країни", - стверджував чиновник. З ним був солідарний і керівник фракції "регіоналів" у парламенті Олександр Єфремов, спрогнозувати "однозначні трансформації в кабміні". Сам Азаров логічно помічав, що "зміни в уряді відбуваються постійно". "Якщо ми згадаємо перший склад уряду, який було сформовано 2,5 роки тому, то в нинішньому складі уряду працює всього одна третина тих міністрів, які починали працювати", - нагадував прем'єр за пару днів до голосування. За його словами, частина членів кабінету, представлених у виборчому списку Партії регіонів, в разі успіху на виборах цілком можуть віддати перевагу депутатський мандат (і недоторканність) міністерському портфелю.
Експерти в прогнозах були більш рішучі. Так, український політолог Тарас Березовець передбачив, що оновитися може до половини кабінету міністрів. Березовець, зокрема, відправив до парламенту і Тігіпко, і іншого віце-прем'єра - Бориса Колесникова, а ось чолі виборчого штабу "регіоналів" і секретарю Радбезу Андрію Клюєву навпаки, передрік пост чи не прем'єра в новому кабінеті. Політолог Володимир Фесенко, у свою чергу, в якості нового прем'єра називав главу Нацбанку України Сергія Арбузова. Що ж до тих міністрів, які стовідсотково покинуть кабмін, то в їх числі Фесенко в першу чергу назвав главу МНС Віктора Балогу і міністра економіки Петра Порошенка.
Володимир Фесенко, у свою чергу, в ролі нового прем'єра називав главу
Нацбанку України Сергія Арбузова
Парламентські вибори 28 жовтня не принесли Партії регіонів тій приголомшливої перемоги, про яку до голосуванні бадьоро заявляли лідери "регіоналів". Правляча партія отримала в новій Раді 187 мандатів, а для формування уряду їм необхідно було зібрати просту більшість у 226 голосів. На сьогоднішній день, за даними Олександра Єфремова, фракція може розраховувати на 223 депутати - кількість "багнетів" вдалося збільшити за рахунок обраних в Раду самовисуванців-мажоритарників. Очевидно, що добрати необхідні голоси для Партії регіонів не складе труднощів, але тим не менш низький, у порівнянні з очікуваннями, результат на виборах повинен внести свої корективи і в процес розподілу портфелів.
Так, прізвище Клюєва, який відповідав за передвиборчу кампанію "регіоналів", вже не називається в числі можливих претендентів прем'єрського крісла. Крім власне Азарова згадується тільки один претендент - Арбузов. І оскільки глава Нацбанку вважається людиною з команди Олександра Януковича - старшого сина президента країни, його призначення прем'єром може стати черговою перемогою "сім'ї" - клану, назва якого говорить сама за себе. До відставки уряду Азарова люди "сім'ї", крім Нацбанку і Державної податкової служби (Олександр Клименко), керували всіма ключовими силовими структурами - Міністерством оборони (Дмитро Саламатін), МВС (Віталій Захарченко), Службою безпеки (Ігор Калінін). Якщо припустити, що піднесення Арбузова все ж відбудеться, то, по всій видимості, всі вищеназвані чиновники збережуть свої посади.
До відставки уряду Азарова люди "сім'ї", крім Нацбанку і Державної податкової служби (Олександр Клименко), керували всіма ключовими силовими структурами - Міністерством оборони (Дмитро Саламатін), МВС (Віталій Захарченко), Службою безпеки (Ігор Калінін).
Вже після відставки уряду Олександр Єфремов підтвердив, що в Азарова великі шанси залишитися на чолі уряду. Що стосується Арбузова, то він, за словами партійного функціонера, "розглядається в числі інших кандидатів". "Він має шанси, як і будь-який інший кандидат. Але сказати, що його кандидатура буде подана сьогодні - такого рішення немає", - пояснив "регіонал". При цьому Єфремов уточнив, що зміна уряду в даному випадку - це суто юридичне питання, пов'язаний з обранням частини міністрів у парламент: "Ніякої внутрішньопартійної боротьби не йде".
Очевидно, що Єфремов лукавить, оскільки перспективи Арбузова навряд чи залишать байдужими мільярдерів Ріната Ахаметова і Дмитра Фірташа, які, як і Олександр Янукович, формують свої центри впливу в українській владі. Особисто вони навряд чи побажають звалювати на себе тягар прем'єрства, але і від спроб проштовхнути наверх своїх протеже не відмовляться. Раніше повідомлялося, наприклад, що на час, що залишився до обрання нового складу кабміну, керувати "господарством" буде віце-прем'єр Валерій Хорошковський (людина Фірташа), якого ще на початку цього року називали мало не потенційним наступником Віктора Януковича і майбутнім прем'єром. У Раду Хорошковський не балотувався, тому перед ним, як перед тим же Тігіпко не варто дилеми, куди податися: в уряд або в парламент.
Не виключено, наприклад, що "регіоналам" для створення більшості доведеться йти на переговори з комуністами і депутатами-одномандатників.
До слова, Тігіпко багато хто називає найбільш імовірним кандидатом на пост спікера Ради - у разі затвердження його на цій посаді, уряд Сергій Леонідович покине. Швидше за все, виправдаються прогнози стосовно Балоги, який ще до відставки Азарова написав заяву про відхід з посади глави МНС. Петро Порошенко поки зберігає інтригу щодо свого майбутнього. Подейкували, що він, як і Тігіпко, буде претендувати на посаду спікера, але сам "шоколадний король" (Порошенко є власником кондитерської компанії "Рошен") відхрестився від глобальних парламентських планів. Як, втім, і Андрій Клюєв, який написав заяву про відмову від депутатського мандата. Хоча раніше нинішній глава Радбезу міг претендувати на роль якогось "модератора парламенту" або в якості простого депутата або на чолі фракції Партії регіонів.
З тих членів кабміну, хто, швидше за все, вирішить присвятити себе законотворчості, називають міністра освіти в уряді Азарова Дмитра Табачника - об'єкт особливої ненависті радикально налаштованих опозиціонерів. Втім, вже у колишнього міністра, схоже, просто не буде іншого вибору - його перехід в парламент, на думку спостерігачів, це в першу чергу ініціатива президента країни.
З урахуванням наявного на даний момент у Партії регіонів дефіциту мандатів у Раді на формування нового кабінету міністрів можуть вплинути і коаліційні нюанси. Не виключено, наприклад, що "регіоналам" для створення більшості доведеться йти на переговори з комуністами і депутатами-одномандатників. В уряді Миколи Азарова тільки Балога був міністром - не членом Партії регіонів (Тігіпко не в рахунок, оскільки свого часу об'єднав свою Сильну Україну з правлячою партією). Зрозуміло, що і на цей раз "регіонали" спробують вирішити всі кадрові питання всередині партії, і з великою часткою ймовірності це в них вийде.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів