Хілларі Клінтон пояснила Брюсселю, чому небезпечно карати Київ санкціями, - пише Тетяна Івженко у російській Независимой газете.
Учора ввечері в Європарламенті відбулися
дебати з цього питання, на голосування було запропоновано шість проектів
резолюцій. У Києві вважають, що в кінцевому підсумку ЄС, погодивши свою позицію
з думкою Вашингтона, активізує процес євроінтеграції України, щоб не допустити
зближення країни з об'єднаннями в рамках СНД. Вчора посол РФ в Україні Михайло
Зурабов заявив, що ЄС може пом'якшити позицію щодо Києва після того, як він
хитнувся у бік Митного союзу.
Рівно рік тому відбувся саміт Україна-ЄС, який
всупереч очікуванням української сторони не завершився навіть затвердженням
текстів угод про асоційоване членство та зону вільної торгівлі, не кажучи вже
про підписання документів. Навесні та влітку європейська сторона все-таки
парафувала тексти, висловлюючи надію на те, що Київ оцінить аванс і проведе
парламентські вибори чесно і демократично.
Михайло Зурабов заявив, що ЄС може пом'якшити позицію щодо Києва після того, як він хитнувся у бік Митного союзу
До жовтня ситуація була фактично заморожена, а
вже у листопаді у Заходу з'явилися претензії до того, як були організовані
вибори, і особливо до етапу підрахунку голосів. Деякі європейські політики
пропонували навіть покарати Київ санкціями. На цьому тлі намітилася лінія
зближення України з Митним союзом (МС). Віктор Янукович на саміті глав держав
СНД в Ашхабаді заявив, що його країна повинна "приєднатися до деяких
положень Митного союзу". Хоча експерти вважають слова українського лідера
політичною декларацією, на Заході до цієї заяви поставилися серйозно.
Держсекретар США Хілларі Клінтон висловила
побоювання у "совєтизації" країн СНД за допомогою таких
використовуваних Росією інструментів, як інтеграція у МС та Євразійський союз.
"Не можна допустити помилку. Ми знаємо, що є метою (Росії. - НГ), і ми
намагаємося знайти ефективний спосіб уповільнити цей процес або запобігти йому",
- передали слова Клінтон інформагентства.
Після такої відвертої вказівки змінилася і
позиція Європи. Джерела НГ у дипломатичних колах вчора зазначали, що всі
запропоновані тексти резолюцій не припускали санкцій щодо України і не заганяли
команду Януковича в кут надзвичайно жорсткими вимогами. А, навпаки, якоюсь
мірою пом'якшували позицію ЄС, дозволяючи у 2013 році активізувати процес
євроінтеграції. За словами співрозмовників НГ, вимоги, які сьогодні, швидше за
все, будуть висунуті Києву, зводяться до термінового прийняття Виборчого кодексу,
який дозволить ввести у країні цивілізовані і максимально захищені від загрози
фальсифікацій правила виборів; реформи судової системи - на основі
європейського досвіду та у співпраці з європейськими структурами; вирішення
проблеми вибіркового правосуддя.
До жовтня ситуація була фактично заморожена, а вже у листопаді у Заходу з'явилися претензії до того, як були організовані вибори, і особливо до етапу підрахунку голосів
Директор Інституту євро-атлантичного
співробітництва Олександр Сушко зазначив, що вимоги ЄС від сьогоднішнього дня
стануть гранично конкретними: замість формулювань про неприпустимість
вибіркового правосуддя - умова про обов'язкове виконання майбутніх рішень
Євросуду у справах лідерів опозиції.
Хоча планувалося, що імена екс-прем'єра Юлії
Тимошенко та екс-голови МВС Юрія Луценка не будуть згадуватися в офіційному
рішенні, але один із європейських дипломатів запевнив НГ, що питання залишиться
на порядку денному. "Не звільнять політв'язнів - не отримають ні угоду про
асоціацію, ні європейські інвестиції. Залишаться один на один із Росією. Чи
хочуть цього українські олігархи, у тому числі з оточення Віктора
Януковича?" - заявив він.
Якщо перераховані питання будуть вирішені, то
ЄС може підписати інтеграційні документи з Україною вже восени 2013 року, на
саміті Східного партнерства у Вільнюсі. Новий голова представництва ЄС в
Україні Ян Томбінський сказав українським журналістам: "Я хочу
підтвердити, що є план дій щодо підписання угоди про асоціацію протягом 2013
року". Але європейські дипломати наголошують, що після сьогоднішнього
голосування у Страсбурзі м'яч опиниться на українській стороні поля.
Вимоги ЄС від сьогоднішнього дня стануть гранично конкретними
В.о. прем'єр-міністра Микола Азаров днями
заявив, що українська влада налаштована виконати завдання Заходу: "Ми
готові до запуску нових форматів діалогів із ЄС щодо реформування системи
правосуддя, вдосконалення виборчого законодавства, поліпшення бізнес-клімату в
Україні". В.о. віце-прем'єра Валерій Хорошковський, у свою чергу, закликав
опозицію до співпраці із владою: "Українські політики різних таборів та
авторитетні громадські лідери повинні взяти спільну відповідальність за стратегічний
курс та його практичне наповнення, як це було в інших постсоціалістичних
європейських країнах". Він додав, що підписання угоди про асоційоване
членство України в ЄС "буде стимулювати ті структурні зміни у країні, у
яких зацікавлені і опозиція, і влада, і головне - українське суспільство".
У Києві припускають, що програма дій буде
затверджена у лютому-березні на саміті Україна-ЄС, дата проведення якого досі
не було затверджена. Влітку на засіданні Ради зі співробітництва Україна-ЄС на
рівні прем'єр-міністрів сторони зможуть звірити позиції і підбити перші
підсумки нового етапу співпраці. Після цього і вирішиться питання, чи буде
восени підписано основну угоду.
Європейський дипломат у розмові з НГ висловив
сумнів у цьому: "У нас є побоювання, що українська влада, погоджуючись
виконати будь-які умови, насправді не уявляє, що і як потрібно зробити: не
просто виступати з красивими заявами, а дійсно проводити реформи, які багатьом
представникам влади невигідні або незручні - з точки зору президентських виборів
2015 року. До речі, з тієї самої причини є і сумніви, що Київ прийме політичне
рішення припинити кримінальне переслідування лідерів опозиції ".
У такому випадку, вважають експерти, Захід
може знову змінити пряник на батіг: почати вводити персональні санкції проти
представників української влади, але паралельно розвивати процес євроінтеграції
- в надії, що через два роки команда Януковича піде, поступившись місцем іншим
лідерам.
Підписання принципово важливих угод із ЄС може бути відкладене до президентських виборів 2015 року
Українська газета Сегодня у середу повідомила,
що напередодні європейські та американські дипломати провели закриту зустріч зі
всіма лідерами опозиційних партій, що пройшли до парламенту. Підсумки
переговорів не афішувалися, а політики не коментували "оглядини".
Причому експерти в Києві припускають, що
підписання принципово важливих угод із ЄС може бути відкладене до
президентських виборів 2015 року. Замгендиректора Центра Разумкова Валерій
Чалий вказав українським ЗМІ на технічні процедури, які вимагають часу.
"Підписання можливе у кінці 2013 року у Вільнюсі. Можливо, такий же
договір буде підписаний з іншими країнами, щоб це не виглядало як занадто
великий подарунок українській владі. Але це - найбільш оптимістичний варіант. А
ратифікація документа (парламентами всіх країн-членів ЄС. - НГ) може тривати ще
до двох років. Гірший варіант - підписання після президентських виборів 2015
року", - заявив він. Чалий не виключив, що за цей час може змінитися
вектор зовнішньої політики України.
Посол РФ в Україні Михайло Зурабов, який
побував учора на церемонії початку роботи нової Верховної Ради, зазначив, що ЄС
пом'якшив свою позицію щодо України у зв'язку "із заявами українського
керівництва про готовність прийняти частково пропозицію про розширення співпраці
із країнами Митного союзу". Він додав, що рішення української влади про
напрям інтеграції у кінцевому підсумку буде визначатися ситуацією в економіці.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних
ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст даних матеріалів