У Європі занепокоїлися з приводу зростання популярності української праворадикальної партії Свобода, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Але закиди і звинувачення, що звучать із Заходу, дають українським націоналістам зайвий привід для піару. І якщо півроку тому експерти сумнівалися, чи подолає Свобода п'ятивідсотковий бар'єр на виборах до Верховної Ради, то тепер не виключають, що в 2015 році лідер партії Олег Тягнибок може перемогти на президентських виборах.
Вчора київська організація Свободи провела гучне пікетування посольства Болгарії в Україні. Активісти вимагали пояснень: з яких причин депутат-болгарин Крістіан Вігенін вніс в резолюцію Європарламенту антисвободівську поправку. Спеціальний документ щодо ситуації в Україні приймався в Страсбурзі тиждень тому.
Якщо півроку тому експерти сумнівалися, чи подолає Свободапятіпроцентний бар'єр на виборах до Верховної Ради, то тепер не виключають, що в 2015 році лідер партії Олег Тягнибок може перемогти на президентських виборах
Він традиційно містив пункти з вимогами до Києва продовжити демократичні перетворення, провести системну судову реформу, відмовитися від практики вибіркового правосуддя.
З уже звичного переліку вибивався лише один пункт, запропонований Вігеніним: "Нагадуємо, що расистські, антисемітські та ксенофобські погляди суперечать фундаментальним цінностям ЄС, і, враховуючи це, закликаємо демократичні партії у Верховній Раді не співпрацювати і не створювати коаліцію зі Свободою".
Прикметно, що польські депутати, утрималися від підтримки цього пункту, в коментарях ЗМІ все ж підтримали стурбованість колег. Член Комітету закордонних справ Європарламенту Павел Залевські зазначив: "З великою стурбованістю ми спостерігаємо за зростанням націоналістичних і ксенофобських настроїв у Західній Україні. Ми розуміємо, що в значній мірі відповідальною за це є партія Свобода, яка впродовж декількох років культивує бандерівські традиції".
У Києві відразу звернули увагу на рекомендації європейських депутатів. Однак виконувати їх ніхто не збирався. Українські опозиційні партії, що пройшли в парламент, навпаки, зближаються зі Свободою. Представник цієї політичної сили Руслан Кошулинський був делегований опозицією на посаду віце-спікера Верховної Ради. А на майбутні союзники збираються узгодити дії до президентських виборів 2015 року. Можливо, опозиція висуне єдиного кандидата. Хто ним стане - ще незрозуміло.
Свободу виштовхали на поверхню політичного життя, перетворивши з регіональної та маргінальної політичної сили в національну партію
Раніше багато експертів у Києві говорили про те, що успіх Свободи на парламентських виборах багато в чому зумовлений зацікавленістю в цьому партії влади. Тягнибока називали найкращим суперником для Януковича, оскільки чинному президентові, як вважалося, було б нескладно перемогти кандидата з радикальними поглядами. Політолог Михайло Погребинський, пояснюючи раніше феномен Свободи, якій пророкували в кращому випадку 5% підтримки і яка отримала понад 11% голосів, зазначив, що Тягнибок і його соратники регулярно з'являлися на всіх телеканалах. Він припустив, що команда Януковича доклала до цього руку - щоб відібрати частину голосів у "старої опозиції" на чолі з Юлією Тимошенко. Але в результаті й опозиція набрала відсотки, на які розраховувала, і Свободу виштовхали на поверхню політичного життя, перетворивши з регіональної та маргінальної політичної сили в національну партію, зазначив Погребинський.
Експерт Інституту євроатлантичної співпраці Володимир Горбач вважає, що європейські політики припускаються помилки, згадуючи Свободу в резолюції Європарламенту. "По-перше, це неполіткоректно: Свобода - партія, яку підтримали на виборах більше двох мільйонів українців. І як політична сила вона поки не зробила нічого, в чому можна було б її звинуватити в тих формулюваннях, які запропонував представник Болгарії. Так, окремі члени Свободи відомі епатажною поведінкою і неоднозначними заявами. Але претензії до партії як мінімум передчасні.
По-друге, Європарламент, підтримавши поправку, тим самим розрекламував Свободу. Якщо це було превентивне попередження українським націоналістам, то в партії його навряд чи сприймуть і зрозуміють. Швидше, стануть діяти в пику. А в цьому випадку рівень опонента - Європарламент - підвищує значущість Свободи, зміцнює її образ серйозної і сильної партії ". Експерт додав, що продовження цієї лінії може призвести до того, що Тягнибок стане серйозним конкурентом на президентських виборах для будь-якого українського політика.
Так, окремі члени Свободи відомі епатажною поведінкою і неоднозначними заявами. Але претензії до партії як мінімум передчасні
Керівник Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко погодився, що побоювання окремих європейських політиків щодо загрози з боку Свободи зараз прозвучали дивно. Він нагадав: "Резолюція Європарламенту - це не інституціональний документ, а фактично політична декларація, створена на основі складних компромісів між різними політичними силами".
У Києві звертають увагу на той факт, що Крістіан Вігенін є членом депутатської групи "Прогресивний альянс соціалістів і демократів", яка перебуває в партнерських відносинах з українською Партією регіонів. Крім того, цей євродепутат, за даними українських ЗМІ, лобіює інтереси Газпрому. Фесенко зазначив: "У нас визнали, що поправку в резолюцію проштовхнула або українська партія влади, або російська сторона. Щоб звернути увагу Європи на нову біду - розгул в Україні націоналізму і ксенофобії. Частина європейських політиків, які зіткнулися з подібними проблемами в своїх країнах, дійсно занепокоїлися. Але набагато більше їх, звичайно, хвилюють проблеми української демократії, верховенства права, стану судової системи тощо. На цьому тлі Свобода - це тільки умовна і потенційна проблема".
Експерт не вірить, що критика з боку Європи призведе до зростання рейтингу популярності Свободи в Україні. Він зазначив, що успіх радикалів на парламентських виборах пояснювався високим рівнем протестних настроїв, які не могли бути реалізовані інакше: "Виборці сприймали Свободу як найбільш грізну силу, здатну виступити проти партії влади. Інакше кажучи, громадяни прагнули посилити парламентську опозицію справжніми біцепсами і кулаками". Експерт вважає, що депутати від партії мало не щодня в парламенті виправдовують очікування, а зусиллями зовнішніх сил реноме Свободи підтверджується. У зв'язку з цим Фесенко сказав про реальну загрозу: "З одного боку, ми бачимо радикалізацію настроїв у суспільстві. З іншого боку - до чого все це призведе? Коли і на чому зупиниться Свобода, яка заявила про себе як про силу, схильної до авторитарних методів?"
Рівень опонента - Європарламент - підвищує значущість Свободи, зміцнює її
образ серйозної і сильної партії
Досі успіх українських націоналістів сприймали або як випадковий феномен, або як майстерну постановку. У будь-якому випадку - як явище, що не виходить за рамки внутрішньої української політики. Саме тому в Києві ніхто офіційно не коментував підсумки голосування в Страсбурзі. Навіть українська опозиція вирішила проігнорувати поправки болгарського депутата.
Однак голосування Європарламенту перевело питання на інший, міжнародний рівень. Учора з'ясувалося, що на Заході у Свободи є впливові й авторитетні захисники. Інформагентства поширили заяву глави Всесвітньої конфедерації українських державницьких організацій Аскольда Лозинського, який зажадав від президента Європарламенту Мартіна Шульца ініціювати перегляд скандального пункту резолюції. Він зазначив, що історія відносини Польщі та Болгарії до України має багато несхвальних сторінок, і додав, що українці ніколи не були ксенофобами або шовіністами, а політика партії Свобода обумовлена турботою про український народ. Турботою, яка не припускає нападок на інші народи або країни, якщо ті не зазіхають на інтереси України та її народу.
Політолог Володимир Горбач вважає, що ситуація ускладнилася, оскільки тепер вона зачіпає і Польщу, яка традиційно вважалася адвокатом сучасної України в Євросоюзі: "Суперечки щодо спільної історії, дійсно дуже непростої, неминучі. Вони завжди були в Україні та Польщі. Але важливо, щоб ми зараз не втратили взаєморозуміння та взаємоповаги - нинішні дружні і партнерські відносини, що вибудовувалися роками".
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів