В Україні знову назрівають мовні баталії. Поки створена президентом Януковичем робоча група майже півроку готує поправки до прийнятого влітку зі скандалами закону про регіональні мови, депутати нової Верховної Ради зареєстрували кілька законопроектів на захист української, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Одні виконують обіцянки, дані в період парламентської передвиборчої кампанії, інші вже готуються до президентських виборів. І мовне питання в Україні залишається одним з головних політичних козирів.
Як писала НГ, минулого літа пропрезидентська більшість у колишньому складі українського парламенту хитрістю і з порушенням процедури голосування затвердила Закон
Про основи державної мовної політики, який зазвичай називають законом про регіональні мови. Його автори, депутати від правлячої партії Сергій Ківалов та Вадим Колесніченко, запевнили, що закон узгоджується з Європейською хартією про мови нацменшин. В Україні місцеві громади, які становлять не менше 10% населення села, міста, району, області, отримали право на території проживання підвищити статус своєї рідної мови, фактично зрівнявши її на місцевому рівні з державною українською.
Минулого літа пропрезидентська більшість у колишньому складі українського
парламенту хитрістю і з порушенням процедури голосування затвердила Закон Про
основи державної мовної політики
Не тільки зміст документа, але і порушення в процесі голосування викликали акції протесту в Україні. Органи місцевої влади у східних і південних областях у передвиборчий період поквапилися заявити про введення на своїй території регіональної мови, найчастіше підвищували статус російської. Облради західних областей, навпаки, проголосували за те, що на їхніх територіях закон Колесніченка-Ківалова не діє, оскільки він прямо суперечить Конституції. Нацменшини стали вимагати підвищення статусу своїх мов у багатьох селищах та селах, що передбачало б навчання чиновників, переклад документації, відкриття нових класів та шкіл. Крім фінансових питань виникла проблема мовної конкуренції між представниками різних національностей. Адже закон декларував рівні на регіональному рівні права для двох десятків мов, а спроби його реалізації призвели до перекосів на користь російської.
Ситуація заплуталася, і самі автори скандального документа змушені були уточнити: місцева влада не може приймати рішення про статус мов на своїй території, а може лише звернутися до Києва з відповідною пропозицією. У вересні президент Янукович створив робочу групу, якій було доручено підготувати поправки до прийнятого без обговорення закону. Відповідаючи на заклики української інтелігенції і акції протесту захисників української мови, що почалися, президент розпорядився також розробити державну програму підтримки і розвитку української.
Ситуація заплуталася, і самі автори скандального документа змушені були
уточнити: місцева влада не може приймати рішення про статус мов на своїй
території, а може лише звернутися до Києва з відповідною пропозицією
У період передвиборної кампанії мовна чехарда посилилася: одні депутати від правлячої партії пропонували негайно скасувати закон Колесніченка-Ківалова, поки ситуація не дійшла до стадії міжрегіонального протистояння і розколу країни, інші представники того самого табору вимагали навести порядок, підсиливши законом статус російської, якою спілкується половина громадян країни. З'явилися навіть заклики не лукавити, прикриваючись Європейською мовною хартією, а домогтися підвищення статусу російської до рівня другої державної, як Віктор Янукович обіцяв напередодні обрання його на пост президента.
На тлі мовних баталій Янукович обрав для себе роль миротворця. У грудні він гарантував україномовним громадянам, що з держбюджету буде профінансовано програми підтримки і розвитку державної мови. А на початку січня уточнив: "Ми повинні побудувати таку країну, у якій кожен зможе відчувати себе вільно і говорити своєю рідною мовою, але державна українська мова має розвиватися і бути захищеною". У той самий час новий голова Верховної Ради Володимир Рибак припустив можливість винесення питання про мови в Україні на всенародний референдум: "Можливо, доведеться поставити людям питання щодо російської мови. Але приймати зміни до Конституції повинна Рада".
На тлі мовних баталій Янукович обрав для себе роль миротворця
У новому складі парламенту, як і раніше, ні влада, ні опозиція не контролюють конституційну більшість. Але політичні противники команди Януковича спробували перехопити ініціативу. Цього тижня у Верховній Раді представники трьох опозиційних фракцій - Володимир Яворівський від Батьківщини, Марія Матіос від УДАРу, Ірина Фаріон від Свободи - зареєстрували законопроект
Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні. Він припускає, що регіональні мови можуть вводитися лише на тих територіях, де нацменшина складає не менше 50% населення. Усі мови нацменшин вважаються іноземними. У документі передбачено: "Спроби запровадження офіційну багатомовність на національному рівні всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі є діями, спрямованими на розпалювання міжетнічної ворожнечі, мовний розкол країни, порушення конституційного ладу і територіальної цілісності України".
У практичній площині опозиціонери пропонують майже повністю перевести систему освіти, справо- і судочинства, сферу ЗМІ на державну українську мову. За порушення передбачається встановити значні штрафи. Крім того, законопроект визначає, що всі політики і держслужбовці зобов'язані вільно володіти українською мовою. Претенденти на ту чи іншу посаду в системі влади зобов'язані будуть складати іспит у Центрі української мови, який передбачається створити, як і Національну комісію, за стандартами державної мови. Будь-які публічні виступи повинні здійснюватися або перекладатися у синхронному режимі українською. Винятки встановлені лише для територій, де будуть введені регіональні мови, але рамки їх застосування передбачається чітко регламентувати.
Володимир Яворівський від Батьківщини, Марія Матіос від УДАРу, Ірина Фаріон
від Свободи - зареєстрували законопроект Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні
Одночасно в парламенті був зареєстрований інший законопроект - про внесення змін до формально чинного закону Колесніченка-Ківалова про регіональні мови. Депутат від Партії регіонів Павло Балога, а також позафракційні Віктор Балога та Василь Петьовка запропонували доповнити документ нормою про обов'язкове знання державної української мови всіма чиновниками. Ця група депутатів, як і опозиція, наполягає на введенні іспиту з української для кандидатів на посади у структурах влади. Петьовка пояснив: "Щоб на державні пости не претендували люди, не здатні зв'язати і двох слів українською мовою, як, наприклад, прем'єр-міністр Азаров".
Ініціативи розлютили Вадима Колесніченка: "Виходячи із законопроекту, можна зробити висновок, що український етнос складається лише із громадян, що розмовляють українською мовою. А всі, хто не говорить українською, є іноземцями". Він заявив, що направить перекладені англійською мовою законопроекти європейським депутатам, щоб ті переконалися: "У нас фашизм уже фактично гордо піднімає голову, підтвердження чому - відверто ксенофобські законопроекти представників опозиції".
У практичній площині опозиціонери пропонують майже повністю перевести систему освіти, справо- і судочинства, сферу ЗМІ на державну українську мову
Експерти впевнені, що жоден із запропонованих законопроектів не буде прийнятий у Верховній Раді, а винесення їх на розгляд призведе лише до кулачних боїв між двома таборами депутатів. "Думаю, опозиція не дуже сподівається на те, що представники пропрезидентських сил підтримають їхні законопроекти. Документи зареєстрували, щоб продемонструвати виборцям: обіцянки виконуємо. Заодно натиснули на владу: де, мовляв, підсумки роботи урядової комісії, де обіцяна програма розвитку української? У свою чергу, влада, завершивши передвиборчу кампанію, поки що пригальмує із просуванням питання про статус російської. Ситуація буде мляво розвиватися до початку президентської передвиборчої кампанії ", - розповів НГ керівник Міжнародного інституту демократій Сергій Таран.
Провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова Віктор Замятін вважає, що витримати паузу не вдасться: "Ситуацію розгойдав закон Колесніченка-Ківалова, який формально діє, але реально його виконати неможливо. Адже його приймали з іншою, передвиборною метою. Але тепер треба якось привести ситуацію в нормальне русло, вийти з мовного глухого кута". Експерт вважає, що черговий етап мовних боїв буде обмежений стінами парламенту.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів