ВЗГЛЯД: "Це саботаж"

Віктор Янукович висловив невдоволення результатами проведення економічних реформ у минулому році і покартав за це прем'єр-міністра Миколу Азарова.

"Я розумію, що можна недоотримати ресурси, якісь прорахунки були, можна недовиконати його (Нацплан економічних реформ) на 10-20%, але не більше. Як можна виконати його на 25-35%? Це саботаж! Це просто люди втратили відповідальність", - сказав Янукович під час засідання Комітету з економічних реформ, передає Українська правда.

Відповідальність за це лежить на середній ланці міністерств і відомств, виконавців на місцях, а також взагалі на кабінеті міністрів, вважає Янукович.

Український президент зажадав від прем'єр-міністра Миколи Азарова змінити стиль роботи кабінету міністрів і "підводити підсумки системно, робити висновки і не чекати, коли закінчиться рік", цитують Януковича Українські новини.

У разі виникнення проблем необхідно чітко зрозуміти їх причини для того, щоб їх усунути. "Якщо це кадрові питання, то будь ласка, будемо разом з вами їх розглядати. Я з себе теж не знімаю відповідальність. Мені прикро про це говорити, але ми не можемо закривати очі на правду, не маємо права жити в якомусь рожевому світі" , - продовжив Янукович. За його словами, тільки скоординовані дії будуть основою для ефективної реалізації реформ.

При цьому президент вважає, що чиновники не повинні постійно шукати пояснень для невиконання тих чи інших завдань. "Що заважає поганим танцюристам, ми знаємо", - сказав Янукович.

У свою чергу, прем'єр-міністр Микола Азаров після прочухана погодився з Януковичем, що рівень проведення реформ в Україні в 2012 році не можна вважати задовільним. "Багато важливих із запланованих цілей не досягнуто", - цитує Азарова УНІАН. При цьому він не деталізував, у яких напрямках і з яких причин відбулося відставання від планів проведення реформ. Але прем'єр пообіцяв проаналізувати помилки і "організувати чітке виконання Національного плану дій у 2013 році".

На 2012 рік Україна ставила перед собою завдання реформування національної економіки і соціальної сфери. При цьому президент особливий наголос робив на соціальну сферу, говорить газеті ВЗГЛЯД старший аналітик ІК Церіх Кепітал Менеджмент Олег Душин. Приміром, називалися такі популістські пункти, як повернення вкладів Ощадбанку СРСР до кінця 2012 року, а також видача іпотечних кредитів під 2-3%, за якими всю різницю у відсотках повинна компенсувати держава.

"Реалізація соціальних ініціатив Януковича вимагала, за оцінками, до 16 млрд гривень. Ці кошти хотіли отримати від зростання національної економіки", - нагадує Олег Душин.

Однак ВВП України зріс у 2012 році всього лише на 0,5%, тоді як уряд прогнозував зростання 3,9% після зростання в 5,2% в 2011 році. "Винні в цьому, в першу чергу, погіршення ситуації в єврозоні, спад цін на первинну продукцію України - метали та вугілля, і хімію. Мають деяке значення і високі ціни на російський газ", - відзначає Олег Душин.

Не були виконані дуже багато зі структурних реформ, які повинні були вплинути на якість інвестиційного клімату в країні. Це реформування пенсійної, судової систем, дерегуляція економіки та спрощення ведення бізнесу, боротьба з корупцією, реформа ЖКГ, говорить газеті ВЗГЛЯД виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера (Київ) Олег Устенко.

"Всі реформи спустили на гальма, тому що в минулому році країна увійшла в піковий політичний цикл, коли треба було остерігатися серйозних кренів у ту або іншу сторону", - вважає Устенко.

Однак 2013-й і як мінімум половина 2014 є роками політичного затишшя, а значить можна використовувати час для реформ. "Але українська влада буде намагатися проводити такі реформи, які зможуть дати ефект за ці півтора року. Владі необхідно максимізувати економічний ефект від реформ з метою мобілізації електорату до наступних президентських виборів, які будуть у 2015 році", - вважає Олег Устенко.

Перед Україною постає ще проблема - дорожнеча реформ. На власні сили розраховувати не доводиться, оскільки минулий рік Україна закінчила із серйозним дефіцитом бюджету в 5% ВВП. Надії отримати кредит від МВФ також примарні. Україна намагається домовитися з МВФ, але однією з вимог фонду є зниження дефіциту держбюджету. Тому, вважає Олег Устенко, дорогі реформи, зокрема реформу ЖКГ, українська влада навряд чи буде проводити.

Для зростання інвестицій в Україну необхідно позбутися корупції, реформувати судову систему і прибрати адміністративні бар'єри для ведення бізнесу.

На думку Устенка, українська влада, в першу чергу, спробує сконцентруватися на поліпшенні умов для ведення бізнесу. "Є і бажання, і можливості це зробити, і болючість цієї реформи відносна. До того ж дерегуляція економіки може дати імпульс для її розвитку, що так потрібно в умовах погіршення світової ситуації. Економіка України сильно залежить від зовнішньої економічної кон'юнктури - половину ВВП отримує від експорту товару", - говорить Олег Устенко.

Україна також буде намагатися поглибити податкову реформу і реформу митної системи, вважає економіст.

"Основний напрямок податкової реформи - прибрати тиск за рахунок зниження ставок. Але багато інвесторів більше скаржаться на адміністрування податків", - вказує Устенко. Планується також запровадити податок на високий рівень споживання для власників будинків площею більше 200 кв. м і квартир більше 120 кв. м. "Цей податок не грає важливої ​​ролі в плані наповнення бюджету, але встановлює соціальну справедливість", - зазначає експерт.

Україна також буде намагатися поглибити податкову реформу і реформу митної системи

Реформа митної системи - це дороге задоволення, але якщо будуть полегшені правила вивезення товарів з України, то це може дати швидкий ефект, зазначає Устенко. "Полегшення митних правил для імпорту допоможе Україні стати головним транзитером товарів із заходу на схід", - додає він.

Боротьба з корупцією в Україні - під питанням, а от реформу судової системи можуть почати.

"Для боротьби з корупцією потрібна серйозна політична воля, яка може бути або не бути. А у реформи судової системи є сильне лобі з боку бізнесу та бажання влади її проводити. До того ж знайти тих, хто заплатить за цю реформу, набагато легше, ніж кошти на інші реформи. За неї може заплатити місцевий бізнес. Також можна отримати підтримку і від ЄС, який із задоволенням платить за подібні реформи", - говорить співрозмовник газети ВЗГЛЯД.

Що стосується реформування пенсійної системи, то тут існує об'єктивний обмежувач для створення приватних пенсійних фондів. "Для початку треба розвинути фінансовий і банківський бізнес. Бо пенсійним фондам просто нікуди буде вкладати кошти пенсіонерів, окрім як в банки (під низькі відсотки) або в недорозвинену українську фондову систему", - зазначає Устенко.

***