Україна визнала крах пенсійної реформи, - пише Петро Бологов у статті для російського видання Lenta.Ru.
Скасування пенсійної реформи в Україні значилося одним з головних пунктів у списку завдань місцевої опозиції перед останніми парламентськими виборами.
З моменту формування нової Верховної Ради пройшло вже кілька місяців, і поки опозиціонери розгойдуються, влада, схоже, вирішила перехопити ініціативу і якщо не скасувати реформу, то хоча б скорегувати її - щоб вона принесла хоч якісь дивіденди, окрім численних протестів.
У середу прес-служба Міністерства соціальної політики поширила заяву нового голови відомства Наталі Королевської, яка на нещодавніх виборах ніби як конкурувала з правлячою партією, а згодом, на подив багатьох, потрапила до складу уряду Миколи Азарова. "Я вважаю, що пенсійна реформа неефективна", - заявила Королевська. Зокрема, за її словами, підвищення пенсійного віку для жінок з 55 років до 60 крім негативних наслідків ні до чого не привело. Міністр також нагадала, що дефіцит Пенсійного фонду, заради подолання якого вся реформа і затівалася, за підсумками 2012 року складе понад 27,2 мільярда гривень (3,3 мільярда доларів). При цьому на 2013 рік тільки запланований дефіцит фонду становить 21,8 мільярда гривень.
Значний дефіцит Пенсійного фонду зберігається в тому числі і через недієздатність проведеної реформи. Також наявність цього дефіциту унеможливлює введення другого рівня пенсійної системи
"Значний дефіцит Пенсійного фонду зберігається в тому числі і через недієздатність проведеної реформи. Також наявність цього дефіциту унеможливлює введення другого рівня пенсійної системи. Так далі тривати не може. Тому ми створюємо робочу групу для зміни підходів у оботі Пенсійного фонду", - резюмувала Королевська.
Сумнівно, що міністр зважилася на подібні одкровення з власної ініціативи - в українському уряді при президенті Вікторі Януковичу самодіяльність не вітається. Та й сама Наталя Юріївна, при всій до неї повазі, не та людина, яка здатна піти проти "політики партії". Виходить, "відбій" був скомандуваний згори, тим більше що в уряді нині немає Сергія Тігіпка, який раніше курирував реформу, був її найбільш послідовним прихильником і одним з авторів.
Закон про Пенсійну реформу був прийнятий Верховною Радою влітку 2011 року. Після майже 10-годинного обговорення документ тоді підтримали 248 депутатів при потрібних 225 голосах. Закон був прийнятий, як пояснювали в уряді, щоб задовольнити вимоги Міжнародного валютного фонду, який в іншому випадку відмовлявся відновлювати фінансову допомогу Україні. Реформа, яка викликала по всій Україні хвилю протестів, підтриману парламентською опозицією, передбачала підвищення протягом 10 років віку виходу на пенсію жінок з 55 до 60 років; при цьому необхідний стаж для виходу на пенсію для чоловіків був збільшений до 35 років, для жінок - до 30 років, мінімальний трудовий стаж для отримання права на пенсію визначався в 15 років.
Сумнівно, що міністр зважилася на подібні одкровення з власної ініціативи - в українському уряді при президенті Вікторі Януковичу самодіяльність не вітається
Розміри пенсій, які до цього не лімітувалися, за новим законом обмежувалися 10 прожитковими мінімумами (показник, щорічно затверджується парламентом) і були прив'язані до сум страхових внесків, сплачених до Пенсійного фонду.
Планувалося, що реформа дозволить скоротити бюджет Пенсійного фонду в 2012 році на 2,5 мільярда гривень, а заодно отримати два транші від МВФ на загальну суму в 3 мільярди доларів. У результаті гроші з Заходу знову почали надходити до Києва, проте дефіцит Пенсійного фонду спочатку запланований на 2012 рік у розмірі 9,5 мільярда гривень, згодом (зокрема, через підвищення пенсій у травні минулого року) зріс до 15 мільярдів, а в кінцевому рахунку перевалив за 27 мільярдів гривень.
Поки Тігіпко під безперервним обстрілом критиків погано-бідно тягнув реформу, опозиція використовувала будь-яку згадку про пенсії, щоб зайвий раз порушити народ на протестні акції. До них підключилися чорнобильці, афганці і представники інших категорій пільговиків, чиї виплати планувалося переглянути у відповідності з реформою. Останній сплеск протестної активності припав на осінь 2012 року, але після виборів фактично зійшов нанівець (що зайвий раз показало, кому в першу чергу були вигідні мітинги біля стін Кабміну та парламенту).
Поки Тігіпко під безперервним обстрілом критиків погано-бідно тягнув реформу, опозиція використовувала будь-яку згадку про пенсії, щоб зайвий раз збурити народ на протестні акції
Але те, що реформа буксує, після обрання нового парламенту визнав і її автор Сергій Тігіпко. У листопаді він повідомив, що другий етап реформи, а саме введення накопичувальної системи, перенесли з 2013 на 2014 рік. Втім, тоді ще віце-прем'єр постарався зберегти лице і заявив, що зараз у всьому світі спостерігається зменшення відрахувань громадянами на приватні пенсійні рахунки, що це пов'язано зі світовою фінансовою кризою і тому Україні з накопичувальною системою теж поспішати не варто.
У грудні опозиція зареєструвала в Раді законопроект про скасування пенсійної реформи. Його автори - депутати від Батьківщини Людмила Денисова та Андрій Сенченко - запропонували повернути 55-річний пенсійний вік для жінок і встановити стаж, який дає право на мінімальну пенсію за віком, в 20 років для жінок і 25 років для чоловіків. Мінімальний трудовий стаж для отримання права на пенсію пропонується знизити до 5 років. Опозиція також пропонує відновити право на перерахунок пенсії для працюючих пенсіонерів у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Одночасно за скасування пенсійної реформи висловився і перший віце-спікер Ради (фракція Компартії) Ігор Калетник, колишній керівник української митниці. За його словами, парламентська фракція комуністів внесла в Раду свій варіант закону про скасування починань Тігіпко.
Абсолютна більшість політичних сил і, очевидно, майже всі мажоритарні депутати обіцяли, що одним з першочергових рішень у Верховній Раді VII скликання буде скасування пенсійної реформи
Коментуючи на початку січня можливість прийняття документа, підготовленого опозицією, представник Батьківщини Микола Томенко назвав голосування по цьому питанню тестом, який продемонструє, хто з депутатів готовий піти на обман своїх виборців і відмовитися від своєї передвиборчої програми - адже скасування реформи обіцяли не тільки в Батьквіщині. Про неї говорили і в ударі й у Свободі, та й самовисуванці не обійшли цю тему стороною. "Абсолютна більшість політичних сил і, очевидно, майже всі мажоритарні депутати обіцяли, що одним з першочергових рішень у Верховній Раді VII скликання буде скасування пенсійної реформи", - пояснив Томенко. Він же закликав Міністерство соціальної політики негайно розпочати дискусію про те, який після скасування нинішньої пенсійної реформи має бути її наступний, більш "цивілізований" варіант.
Навряд чи виступ Королевської говорить про те, що на Банковій вирішили прислухатися до опозиції. Влада і сама прекрасно розуміє, що пенсійні негаразди, з урахуванням високої політичної активності одержувачів пенсій, можуть окошитися їй куди більшими неприємностями, ніж досі поки ще відносно мирні мітинги. Симптоматично, що в четвер і президент України Віктор Янукович висловив невдоволення тим, як уряд виконує свої обіцянки перед народом. "Рівень виконання дуже низький. Чому це так сталося, я хотів би почути від прем'єр-міністра Азарова Миколи Яновича і, безумовно, від керівників усіх напрямків реформ", - заявив глава держави. Королевській звітувати буде найлегше - можна не сумніватися, що в найкращих українських традиціях останнього часу міністр звалить провал реформи на свого попередника Тігіпко.
Пенсії українців
Згідно з бюджетом України на 2013 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 894 гривні (109 доларів). Мінімальні розміри пенсії для осіб, які отримали інвалідність внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС, складають від 983 (120 доларів) до 1600 гривень (196 доларів). Мінімальна заробітна плата в Україні з 1 січня становить 1147 гривень (140 доларів). На поточний рік заплановано ще одне підвищення "мінімалки" - до 1218 гривень з 1 грудня 2013 року. Прожитковий мінімум, який включає вартість мінімального споживчого кошика (продукти харчування, непродовольчі товари та послуги, потрібні для збереження здоров'я людини і забезпечення її життєдіяльності) з початку цього року розраховується виходячи з 1108 (136 доларів) гривень на людину.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів