Через кілька годин брифінг у Харкові давав захисник екс-прем'єра Сергій Власенко. До того моменту Юлія Тимошенко вже пару днів ночувала не в палаті, а в душовій, оскільки оголосила акцію громадянської непокори, вимагаючи поліпшення умов утримання. "Я коли туди увійшов (у душову. -"О")... я думав, що вона померла. Протягом двох хвилин вона мене просто не впізнавала, я був змушений викликати головного лікаря", - тремтячим голосом повідомив журналістам захисник. "Була втома, був епізод посилення болю в спині. У зв'язку з цим ми дали їй знеболюючий препарат і легкий заспокійливий препарат. Прийом цих препаратів викликав сон. Це був змішаний фізіологічний і медикаментозний сон", - пояснив у свою чергу головний лікар Михайло Афанасьєв.
Слідчі дії, зокрема допит Юлії Тимошенко, слідчі ГПУ планували почати 24
січня
На цьому тлі й відбувся брифінг генерального прокурора Віктора Пшонки. Він повідомив, що Юлія Тимошенко офіційно вважається підозрюваною у вбивстві народного депутата Євгена Щербаня. "Ті, хто скоїли цей злочин, відбувають довічне покарання, але є і були замовники цього тяжкого злочину. Зібрані матеріали досудового слідства, що свідчать про те, що Тимошенко дійсно замовила це вбивство разом з Лазаренком (Павло Лазаренко - прем'єр-міністр України з червня 1996 по червень 1997 року - "О"). Ця стаття передбачає довічне покарання, - повідомив генпрокурор. - Не зійшлися плани Лазаренка і Тимошенко в частині бізнесу, там, де Щербань не хотів підпорядковувати свій бізнес Єдиним енергетичним системам України, а його бізнес - це компанія Індустріальний союз Донбасу".
За новою процедурою тепер інформація про злочин заноситься до єдиного реєстру, після чого слідча група починає його розслідування. Зібравши факти, слідчі складають "повідомлення про підозру", яке передається підозрюваній особі. В залежності від тяжкості висунутих звинувачень обирається запобіжний захід, що, втім, безглуздо щодо Юлії Тимошенко, яка відбуває 7-річний термін за зловживання службовим становищем при укладанні "газових контрактів" між Україною і Росією в 2009 році. Слідчі дії, зокрема допит Юлії Тимошенко, слідчі ГПУ планували почати 24 січня.
Версія слідстваУ розпорядженні Огонька є документ
Витяг з повідомлення про підозру, в якому викладені основні факти злочинів, у яких підозрюються колишні українські прем'єр-міністри Юлія Тимошенко і Павло Лазаренко. Останній поки недосяжний для українського правосуддя. У 1999 році він втік до США, де був поміщений під варту і відсидів більше 10 років за фінансові махінації. На початку листопада минулого року він вийшов на свободу, але відразу був поміщений в ізолятор у місті Аделант. Справа в тому, що, вийшовши на свободу, Лазаренко виявився в невизначеному юридичному статусі - без паспорта, візи чи дозволу на проживання.
Україна в судовому порядку визнала наявний борг, який за цей час зріс до
405 млн доларів, і зобов'язалася виплатити його Росії
Документ складається з двох частин. У першій розповідається про те, як компанія Єдині енергетичні системи України (ЄЕСУ), яку очолювала в середині 90-х років Юлія Тимошенко, уклала договір з Міністерством оборони Росії. Газпром постачав Україні газ, але країна розплачувалася не грошима, а послугами або бартером. Газ був отриманий, але розрахунок за нього не стався. Цю ситуацію країни мали намір вирішити ще в кінці 90-х, пропонуючи різні схеми, але завершилася вона буквально днями. Україна в судовому порядку визнала наявний борг, який за цей час зріс до 405 млн доларів, і зобов'язалася виплатити його Росії. Самій же Юлії Тимошенко, яка, як стверджують слідчі, "діючи за попередньою змовою з Л. (Павло Лазаренко. -" О "), заподіяла державі Україна матеріальний збиток в особливо великих розмірах на суму 3 млрд 113 млн 53 тисячі 506 грн 26 коп.", тепер загрожує 12 років тюремного ув'язнення, як то передбачають ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (в редакції 2001 року; "Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем").
Друга частина документа безпосередньо стосується вбивства Євгена Щербаня. У середині 90-х він був дуже відомою людиною в Донецьку. Тоді ще не зійшла зірка Віктора Януковича, який став головою Донецької облдержадміністрації через півроку після вбивства, а нинішній генпрокурор Віктор Пшонка був прокурором області. Щербань же був народним депутатом, членом політвиконкому популярної тоді Ліберальної партії, засновником багатьох комерційних структур у Донецьку і, як мовиться в документі, "мав значний вплив на економічні та політичні процеси в регіоні, зокрема на прийняття рішень органами місцевої влади". За версією ГПУ, саме Щербань виявився головною перешкодою на шляху експансії в Донецьк так званих дніпропетровських - високопоставлених чиновників і бізнесменів, вихідців з Дніпропетровська, найяскравішими представниками яких були тоді ще перший віце-прем'єр Павло Лазаренко і президент ЄЕСУ Юлія Тимошенко. Причиною конфлікту знову став газ.
За версією ГПУ, саме Щербань виявився головною перешкодою на шляху експансії в
Донецьк так званих дніпропетровських
22 грудня 1995, стверджує слідство, кабінет міністрів, з подачі Павла Лазаренка, прийняв постанову N 1033 "Порядок забезпечення природним газом народного господарства і населення в 1996 році". За кожною областю закріплювався єдиний оптовий постачальник газу, у якого всі підприємства були зобов'язані закуповувати паливо за встановленою ним ціною. У Дніпропетровській і Донецькій областях таким постачальником була визначена компанія ЄЕСУ. "За надання протекції на державному рівні, лобіювання інтересів і усунення перешкод в роботі підприємства президент ЄЕСУ систематично перераховувала на зазначені Л. рахунки в банківських установах грошові суми в розмірі 50 відсотків від усього прибутку, отриманого компанією від здійснення комерційної діяльності", - йдеться в документі
Щербань у відповідь пролобіював видання розпорядження голови Донецької облдержадміністрації від 12 лютого 1996 року N 71 - воно аналогічне за назвою і суттю, ось тільки постачальником у ньому вказувалася не ЄЕСУ, а компанія Індустріальний союз Донбасу. "У зв'язку з тим, що домовитися з Щербанем щодо умов постачання ЄЕСУ природного газу безпосередньо підприємствам - споживачам Донецького регіону не вдалося, що тягнуло за собою зменшення прибутку ЄЕСУ і, як наслідок, особисто Т. і Л., приблизно на початку 1996 року вони спільно прийняли рішення про вбивство Щербаня", - стверджують слідчі.
Т. і Л., діючи за попередньою змовою між собою, замовили М. (Олександру
Мільченко. - "О") вбивство Євгена Щербаня, гарантувавши за це виплату винагороди в размірі 3 млн доларів
За допомогою в цьому, наполягають у ГПУ, Тимошенко і Лазаренко звернулися до дніпропетровського кримінальному авторитета Матроса (Олександру Мільченко). Переговори про замовне вбивство проходили в різних місцях, в тому числі й у будинку Павла Лазаренка в Пущі-Водиці. На одній з таких зустрічей Юлія Тимошенко познайомилася з Матросом. "Т. і Л., діючи за попередньою змовою між собою, замовили М. (Олександру Мільченко. - "О") вбивство Євгена Щербаня, гарантувавши за це виплату винагороди в розмірі 3 млн доларів і, на прохання М., сприяння в приватизації Царичанського заводу мінеральних вод", - говориться в документі.
Євген Щербань був убитий 3 листопада 1996 року в аеропорту Донецька. У підготовці замаху брали участь 15 осіб, що входять у так звану банду Кушніра. До вбивства вони підготувалися ґрунтовно - закупили кілька комплектів форми співробітників цивільної авіації, міліцейську форму, рації і вогнепальну зброю: два пістолети-кулемети "Аграм-2000", два пістолети ТТ, автомат АКМ, гранати "Ф-1". Попередньо також був викрадений автомобіль ВАЗ-21099. "О 12 годині 15 хвилин у Донецьк з Москви прибув літак ЯК-40 ... У той час, коли Щербань Є.А., його дружина Нікітіна Н.М. та член екіпажу бортмеханік Шеїн В.В вийшли з літака, Б. (Вадим Болотських, згодом засуджений за вбивство до довічного ув'язнення. - "О") наблизився до Щербаня і двома пострілами з пістолета ТТ вбив його". Ще один кілер відкрив безладну стрілянину з Аграм, в результаті чого був убитий авіатехнік і бортмеханік, поранення отримали дружина депутата й інспектор митного поста. Згодом обоє померли.
Першу частину оплати за вбивство - 500 тисяч доларів - Лазаренко, наполягає слідство, передав Матросу через свого помічника ввечері того ж 3 листопада. А от далі пішов збій, і замовники злочину, за версією слідства, почали уникати спілкування з виконавцями. "У зв'язку з цим помічник Л. - К. (Петро Кириченко. -" О ") на прохання М. (Матроса) зустрівся з Т. і повідомив про невдоволення М. затримкою з виплатою іншої частини коштів за виконане вбивство Щербаня, на що Т. сказала, що заплатить", - говориться у "Витримці з повідомлення про підозру". Оплата проводилася з рахунків, підконтрольних компанії ЄЕСУ, на рахунку злочинців. Останній транш пройшов у лютому 1998 року. "Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в організації спільно з Л. умисного вбивства при обтяжливих обставинах - з корисливих мотивів, Т. скоїла злочин, передбачений ч. 4 ст. 19, п. а ст. 93 Кримінального кодексу (в редакції 1992 року) ", - підсумували в ГПУ.
Версія обвинуваченоїСама Юлія Тимошенко ні змову з Лазаренком з метою нажитися на оборонно-газовому контракті, ні тим більше участь у замовленні вбивства не визнає. В інтерв'ю українському виданню її захисник Сергій Власенко заявив, що останні події свідчать тільки про одне - українська влада перейшла всі розумні межі і готова до фізичного усунення лідера опозиції. "Якби Тимошенко можна було розстріляти, її б розстріляли. Мова не про те, що Генпрокуратура провела якісь дії. Йде синхронізована боротьба з опозицією - влада хоче" зачистити "політичне поле до президентських виборів 2015 року. Їм не потрібна жива Тимошенко. Сьогодні у мене є тверде переконання: завдання Януковича - фізичне усунення Тимошенко", - заявив Власенко.
До слова, раніше стаття 93 КК України - "умисне вбивство" - дійсно була розстрільною. До скасування смертної кари в Україні в 1999 році максимальним покаранням була "вища міра".
Звинувачення на адресу лідера української опозиції прозвучали напередодні
саміту Україна - Євросоюз, запланованого на середину лютого, на якому будуть
обговорюватися перспективи підписання договору про асоціацію
У самій прокуратурі просять зменшити емоції і запал і пропонують ставитися до своїх дій як до рядової роботи. "Сьогодні, коли засуджена Тимошенко отримала повідомлення про підозру у вбивстві, раптом така істерика. Давайте ставитися до подій об'єктивно, без емоцій і без навішування ярликів", - пропонує перший заступник генерального прокурора Ренат Кузьмін.
Однак повністю відмовитися від політики не вийде у будь-якому випадку. Звинувачення на адресу лідера української опозиції прозвучали напередодні саміту Україна - Євросоюз, запланованого на середину лютого, на якому будуть обговорюватися перспективи підписання договору про асоціацію. У той же час перспективи цього документа, який відкриває широкі можливості для інтеграції Києва в Євросоюз, перебувають у прямій залежності від чутливого для західних демократій питання правосуддя. Якщо ж ЄС у світлі останніх подій відмовиться від підписання цього документа, то наслідки будуть серйозними насамперед саме для України. Якщо події обернуться таким чином, то в країні можуть відбутися дострокові парламентські і президентські вибори. Ініціювати їх уже готовий лідер партії УДАР боксер Віталій Кличко, який і сам, судячи з усього, не проти вступити в бій за президентське крісло.
Крайній від РосіїДеталі
Вітчизняне правосуддя залишило розгляд з "газовими контрактами", не знайшовши складу злочину
З російської сторони відповідальним за укладення скандальних договорів між ЄЕСУ і МО РФ виявився головний фінансист МО РФ у 1996-2001 роках Георгій Олійник. У 2002 році він був засуджений за перевищення посадових повноважень, проте в 2003-му Президія Верховного суду реабілітував Олійника за відсутністю складу злочину. У тому ж році він був засуджений в іншій справі, не пов'язаній з ЄЕСУ, і відбув ув'язнення три роки, позбувшись всіх звань і нагород. Колишні колеги опального генерал-полковника і ЗМІ неодноразово стверджували, що він був простим стрілочником і сів за ґрати замість своїх високопоставлених начальників.
Георгій Олійник своєї провини не визнав і в 2009 році знявся в публіцистичному
фільмі Я відсидів за Тимошенко.
У 1996-1997 роках ЄЕСУ уклали з МО РФ три договори на постачання будматеріалів міністерству, при цьому підпис Олійника стояв тільки на платіжних відомостях у другому і третьому договорах, у підписанні самих угод він не брав участі. Суми договорів склали 300, 250 і 200 млн доларів відповідно, перший транш на 300 млн пройшов без порушень, однак за іншими було поставлено будматеріалів всього на 123 млн доларів. Крім Олійника в 2001 році Головна військова прокуратура Росії намагалася притягнути до відповідальності інших чиновників, у тому числі першого заступника міністра фінансів РФ Андрія Вавілова. Всі заведені справи, однак, були незабаром закриті. Слідство також вказувало на причетність до укладання договорів Віктора Черномирдіна (в 1996-1997 роках прем'єр-міністр РФ), Рема Вяхірєва (у той час глава Газпрому), Павла Грачова (міністр оборони РФ). Звинувачень, втім, нікому з них так і не висунули.
Сам Георгій Олійник своєї провини не визнав і в 2009 році знявся в публіцистичному фільмі
Я відсидів за Тимошенко.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів