Розслідування вбивства журналіста може продовжитися в період президентських виборів, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете
У Києві винесено вирок вбивці журналіста Георгія
Гонгадзе. Колишнього генерала МВС Олексія Пукача у вівторок ввечері засудили до
довічного тюремного ув'язнення. Організатором злочину був визнаний екс-глава
МВС Юрій Кравченко, якого давно немає в живих. Але на цьому історія, що триває
13 років, не закінчилася. Адже відкритим залишилося питання про замовників
вбивства. І якщо раніше в цьому контексті згадували другого президента України
Леоніда Кучму, а також Володимира
Литвина, який працював
у той час главою президентської адміністрації, то тепер у Києві раптом заговорили про російський
слід.
Засновник одного з перших і найвпливовіших
інтернет-видань Українська правда Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. Через два
місяці в лісі в Київській області було виявлено обезголовлене тіло. А останки
голови були знайдені тільки в 2009 році, коли слідству вдалося знайти і
затримати Пукача - головного підозрюваного у скоєнні вбивства. Роком раніше
були засуджені його підлеглі - колишні співробітники Департаменту зовнішнього
спостереження МВС Валерій Костенко, Микола Протасов і Олександр Попович, які
брали участь у стеженні за журналістом і в його викраденні.
За словами Пукача, організатором злочину виступав
екс-глава МВС Юрій Кравченко, який, у свою чергу, міг отримувати вказівки від
президента Кучми і голови його адміністрації Литвина
Пукач на суді визнав, що задушив Гонгадзе, але
сказав, що хотів лише налякати, а вбивство сталося випадково. Як стверджують
адвокати потерпілої сторони, він багато разів змінював свідчення, але завжди
дотримувався тієї лінії, що особисто ніяк не був зацікавлений у розправі. За
словами Пукача, організатором злочину виступав екс-глава МВС Юрій Кравченко,
який, у свою чергу, міг отримувати вказівки від президента Кучми і голови його
адміністрації Литвина. Кравченко загинув за дивних обставин у 2005 році -
напередодні першого допиту у
справі Гонгадзе. За офіційною версією, він наклав на себе руки, однак експерти,
говорячи про два
вогнепальні
поранення в голову, сумніваються в правдивості цієї версії.
Імена Литвина і Кучми ні в судовому процесі, ні у
вироку Пукачу не звучали. Суддя ухвалила рішення виключити з матеріалів справи
так звані плівки Мельниченка - записи розмов у кабінеті глави держави, які таємно проводилися одним з
охоронців Кучми. Факт записів та їх фрагменти були оприлюднені через кілька
місяців після зникнення Гонгадзе: Мельниченко зрадив інформацію гласності через лідера Соцпартії Олександра Мороза, який працював тоді головою Верховної
Ради. Прямо в будівлі парламенту була скликана прес-конференція, що дала старт
"касетному скандалу". Журналісти прослуховували записи, на яких люди,
чиї голоси і манера розмови нагадують Кучму, Кравченка, Литвина, говорять про
необхідність "розібратися" з журналістом. Хоча в оприлюднених
розмовах не було прямої вказівки скоїти вбивство, але зміст бесід дозволив пресі і суспільству обвинувачувати Кучми. Згодом ситуація переросла в
постійні акції Україна без Кучми, підсумком яких стала Помаранчева революція.
Суддя ухвалила рішення виключити з матеріалів справи
так звані плівки Мельниченка-записи розмов у кабінеті глави держави, які таємно проводилися одним з
охоронців Кучми.
Нова влада в 2005 році присягалася, що справа Гонгадзе
буде розкрита
протягом декількох місяців. На посаді генпрокурора був поновлений звільнений
Кучмою Святослав Піскун, який особисто керував гучним
розслідуванням.
Ще в період правління Кучми він заарештував Олексія Пукача. "Дуже близько
я підійшов, дуже близько. Та ось до кого - не скажу, звичайно. Заарештували
Пукача, і через два дні мене звільнили, а Пукача відпустили - вбивця просто
пішов гуляти. Коли я повернувся генеральним прокурором у 2004-2005 році, ми заарештували інших
виконавців убивства. Але після цього мене знову незаконно звільнили, і зробив
це вже Віктор Ющенко ", - розповів Піскун восени минулого року.
Новий виток "справи Гонгадзе" почався вже за Президента Януковича: в березні 2011 року заступник
генпрокурора Ренат Кузьмін повідомив про порушення кримінальної справи проти
Кучми. Речовим доказом повинні були стати
записи,
зроблені Мельниченком. Колишнього главу держави підозрювали в перевищенні
службових повноважень, внаслідок чого і загинув Гонгадзе. Півроку Кучма і
Мельниченко ходили на допити. Перший виглядав цілком щирим, коли запевняв
журналістів, що не був причетним до
вбивства і що стомився
від підозр і звинувачень, а тому зацікавлений у тому, щоб суд встановив істину.
Другий обурювався, що слідчі його не чують. "Я переконаний, що в "справі Гонгадзе" Кучма не є головним лиходієм. Людина,
яка це все організувала
- і вбивство, і потім всю веремію, - це Литвин Володимир Михайлович", -
заявив Мельниченко в одному з телеінтерв'ю в 2001 році. Він пояснив: "Це
була інтрига, Кучму підставили. Литвин планував здійснити державний переворот,
щоб самому очолити державу Україна".
Це була інтрига, Кучму підставили. Литвин планував
здійснити державний переворот, щоб самому очолити державу Україна
Але істина встановлена так і не була: до кінця
року суди визнали незаконним порушення кримінальної справи проти Кучми на
підставі записів, зроблених незаконно. Пізніше Конституційний суд України
підтвердив, що докази, здобуті незаконним шляхом, не можуть бути використані як речовий доказ у суді. Литвин,
який займав у той час посаду голови парламенту, затіяв судові тяжби зі ЗМІ, які
звинуватили чи запідозрили його в причетності до організації вбивства Гонгадзе.
З винесенням вироку Пукачу справа може бути списана в архів. Адже екс-міністр Кравченко
загинув, а крім нього, ніхто не може вказати на замовників вбивства. Вдова
Гонгадзе Мирослава дивується: суд встановив, що Кравченко був організатором,
але у нього, як і у Пукача, не було особистого мотиву вбивати журналіста.
"Хто віддавав наказ? У Кравченка, зрозуміло, ми не можемо запитати.
Залишилися
дві людини: Кучма і Литвин, прізвища яких звучали в судовому процесі. Я,
відверто кажучи, не розумію підстав, за якими нам відмовили у клопотанні
викликати (в суд. - НГ) і Литвина, і Кучму, та інших політиків і посадових осіб",
- сказала вона.
Залишилися
дві версії щодо замовників вбивства Гонгадзе: екс-президент Леонід Кучма чи
російська влада і спецслужби
Олексій Пукач на запитання судді про те, чи
зрозумілий йому сенс вироку, багатозначно відповів: "Буде зрозумілий
тільки тоді, коли Кучма і Литвин будуть зі мною". Він встиг сказати
журналістам, що про все розповів у
ході слідства. Експерти в Києві вважають, що слова Пукача вже мало кого
цікавлять.
Співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров
у коментарі Німецькій хвилі зазначив:
"Якщо відбудуться істотні політичні зміни, то люди, що прийшли до влади,
можливо, і захочуть знайти правду в цій історії. Так само, як і в історіях загибелі Юрія
Кравченка, колишнього міністра транспорту Георгія Кирпи, депутата Євгена
Щербаня та багатьох інших ". Він зазначив, що розслідування всіх гучних
злочинів гальмується, оскільки може вивести на слід людей у владі і в нинішній опозиції. А також вказати на діяльність
іноземних спецслужб.
Останнє припущення, яке вже багато років обговорюють
у кулуарах і на кухнях, вимовила публічно директор Інституту масової інформації
Вікторія Сюмар: "Залишилися
дві версії щодо замовників вбивства Гонгадзе: екс-президент Леонід Кучма чи
російська влада і спецслужби".
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про
Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за
зміст цих матеріалів