ОДКБ пропонує Києву розглянути переваги членства в цій системі безпеки, пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Восени Україна збирається востаннє провести
звичайний призов на службу в армію, а вже з 2014 року Збройні сили будуть
формуватися за контрактним принципом. Крім того, в армії почнуться масштабні
скорочення. Прийдешня реформа може потребувати від України участі в тій чи
іншій системі колективної безпеки. Якщо раніше в цьому контексті Київ розглядав
членство в НАТО, то незабаром може постати питання про приєднання до ОДКБ.
Восени Україна збирається востаннє провести звичайний призов на службу в армію,
а вже з 2014 року Збройні сили будуть формуватися за контрактним принципом
Створити в Україні професійну армію обіцяли ще
Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко. Цей пункт був одним з головних у передвиборчій
програмі президента Віктора Януковича, який обіцяв відмовитися від призову з
2011 року. Зараз, за два роки до чергових президентських виборів, знову
зазвучали ті ж гасла. Нещодавно призначений міністр оборони Павло Лебедєв
пообіцяв армії докорінні зміни.
Днями слова міністра підтвердив начальник
Генштабу Збройних сил України Володимир Замана: "Можу сказати, що восени
2013 року буде останній призов на строкову військову службу". З 2014 року
армія буде комплектуватися за контрактним принципом. Він зазначив, що в ході
реформи не буде скорочена жодна бойова частина, ставка робиться на оптимізацію
системи управління. Однак військові сумніваються в цьому, адже до 2017 року, як
нещодавно заявив президент Янукович, планується скоротити кількість
військовослужбовців майже вдвічі - до 100 тисяч.
Експерт програм зовнішньої політики та
міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник сказав НГ: "Перехід
на контрактний принцип формування Збройних сил з осені 2014 року реалізуємо з
технічної й організаційної точки зору. Зрештою, це політичне рішення, за
реалізацію якого повинно нести відповідальність політичне керівництво держави.
Але тут важливо пам'ятати, що відмова від призову на строкову службу - це ще не
гарантія створення професійної армії. Це різні речі".
Відмова від призову на строкову службу - це ще не гарантія створення професійної
армії
На думку експерта, щоб Збройні сили були
дійсно професійними, від держави вимагається не просто оголосити про набір на
контрактну службу, але забезпечити низку умов, щоб зробити цю професію
привабливою. "Професіонал повинен займатися бойовою підготовкою, а не
тільки сидіти в навчальному класі або виконувати господарські роботи у
військовій формі. Крім цього, необхідно забезпечити належний рівень соціального
захисту, починаючи від розміру зарплати контрактників і закінчуючи наданням
службового житла. Тобто від держави вимагається зробити військову службу
привабливою і конкурентоспроможною на ринку праці.
Що ж стосується політичної відповідальності,
то не думаю, що хтось збирається виділяти кошти на проведення реформи належним
чином. Швидше за все, військових поставлять перед фактом політичного рішення.
Керівництво Міністерства оборони візьме під козирок, а розсьорбувати будуть
командири частин і підрозділів", - пояснив Мельник.
Фахівці відзначають, що реформа в армії вимагає
вирішення цілого комплексу питань - і соціальної адаптації тих, хто потрапить
під скорочення; і підготовки контрактників, і переоснащення Збройних сил. Але
грошей на це немає. Раніше керівник військових програм Центру Разумкова Микола
Сунгуровський зазначив, що фінансування з держбюджету покриває в кращому
випадку 70-80% потреб армії, що не дозволяє купувати нову техніку чи проводити
належну підготовку військовослужбовців.
Професіонал повинен займатися бойовою підготовкою, а не тільки сидіти в
навчальному класі або виконувати господарські роботи у військовій формі
Новий міністр оборони анонсував придбання для
армії сучасної техніки і озброєнь, пообіцяв інтенсифікацію бойової підготовки
та забезпечення соціальних гарантій. Однак колишній глава оборонного відомства,
депутат Верховної Ради Анатолій Гриценко вважає, що нічого зроблено не буде.
"Ніяких фінансових передумов ні для збільшення грошового забезпечення, ні
для закупівлі нової техніки, ні для підвищення бойової підготовки, ні для
будівництва службового житла не існує. А загальноекономічна ситуація, яка
відображена в бюджеті, показує, що серйозних збільшень оборонного бюджету не
передбачається. Ось чому заява про перехід на контрактну основу є авантюрою
", - сказав він в інтерв'ю агентству Обозреватель. Гриценко припускає, що
анонсоване скорочення армії має мету не підвищення обороноздатності, а економії
коштів. Він вважає таку ситуацію небезпечною, оскільки Україна після приходу до
влади Віктора Януковича проголосила позаблоковий статус: "Якщо ми
відмовилися від союзників, від руху в напрямку НАТО, значить, ми покладаємо
завдання оборони винятково на власну армію і економіку".
Один з варіантів вирішення проблеми озвучив
днями під час відеомосту Москва-Астана-Єреван-Київ-Мінськ генеральний секретар
Організації договору про колективну безпеку Микола Бордюжа. Він зазначив, що
Україні є сенс задуматися про забезпечення своєї безпеки в колективній системі
з сусідами, які пройшли одну школу підготовки кадрів, мають систему озброєнь,
засновану на радянських зразках, говорять однією мовою.
Реформа в армії вимагає вирішення цілого комплексу питань - і соціальної
адаптації тих, хто потрапить під скорочення; і підготовки контрактників, і
переоснащення Збройних сил
У коментарі агентству УНІАН він зазначив, що
українці просто не знають про переваги членства в ОДКБ: купівля озброєнь за
внутрішніми цінами, пільговий режим при закупівлі спецтехніки та спецзасобів,
підготовка кадрів для Збройних сил, правоохоронних органів, МНС. Щоб стати
частиною цієї системи, Україні потрібно тільки проявити інтерес і прийняти політичне
рішення, пояснив Бордюжа.
У Києві офіційно не прокоментували слова
генсека ОДКБ. Але експерти звернули на них увагу. Керівник Центру досліджень
армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак сказав НГ: "Для Росії
настає вигідний момент, щоб нагадати Україні, що позаблоковій державі важко
функціонувати, перебуваючи між двома об'єднаннями - НАТО та ОДКБ. Фон
російського економічного, інформаційного та особливо енергетичного тиску
спрямований на те, щоб підштовхнути Україну до Євразійського союзу і його
системи безпеки. Заява Миколи Бордюжі - це тільки перший натяк, після чого,
думаю, прозвучать конкретні пропозиції, а далі не виключені й відверті вимоги".
Українська влада, намагаючись вирішити економічні проблеми, не приділяє належної
уваги питанням військової безпеки
Експерт вважає, що українська влада,
намагаючись вирішити економічні проблеми, не приділяє належної уваги питанням
військової безпеки. "І якщо за підсумками саміту 25 лютого відносини між
Україною та Євросоюзом погіршаться, то це зіграє на руку російському
керівництву, яке орієнтується на те, щоб втягнути Україну в інтеграційні
процеси в СНД. У цей момент можуть більш наполегливо прозвучати заклики до
України включитися в систему колективної безпеки в рамках ОДКБ", - вважає
Бадрак.
Олексій Мельник нагадав, що на сьогодні в
Києві питання про скасування позаблокового статусу не стоїть. "Не
виключаю, що воно може виникнути в недалекому майбутньому. Але навіть якщо
всупереч чинному законодавству, буде зроблений ухил убік східного вектора
інтеграції, то приєднання України до ОДКБ абсолютно недоцільне з точки зору
зміцнення обороноздатності країни. ОДКБ - це низькоякісна копія НАТО, яка дуже
обмежено здатна виконувати функції оригіналу", - упевнений експерт.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних
ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст даних матеріалів