Фото: АР
Українські сім'ї витрачають на їжу до 60% своїх доходів
Кабінет міністрів Азарова відпускає ціни на більшість продуктів харчування, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Найближчим часом український уряд має намір внести зміни в систему державного регулювання цін на продукти харчування. Мета - розширити контроль ціноутворення на найбільш потрібні товари і відпустити ціни в сегменті продукції преміум-класу. Ініціатива, яка з першого погляду повинна сподобатися пересічним громадянам, на ділі може призвести до нових проблем для влади.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі підготувало проект постанови, згідно з яким держава фактично відмовиться від регулювання цін на яловичину, свинину та птицю без кістки, а також яйця, соняшникову олію вищої категорії та іншу продукцію преміум-класу. При цьому планується розширити контроль за ціноутворенням на молочну продукцію, соціальні сорти хліба.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі підготувало проект постанови,
згідно з яким держава фактично відмовиться від регулювання цін на яловичину,
свинину та птицю без кістки, а також яйця, соняшникову олію вищої категорії та
іншу продукцію преміум-класу.
Як повідомили українські ЗМІ, постанова може бути розглянута на засіданні уряду найближчим часом.
Виробники по-різному відреагували на ініціативу. Ті, хто сподівається на ослаблення державного контролю, зраділи. Але більшість негативно оцінює дії влади. Представник плодоовочевого господарства на півдні країни сказав, що вже в минулому році фермери працювали в збиток: "Десятки підприємств не змогли розрахуватися за кредитами. Якщо їх зобов'яжуть продавати картоплю і яблука за копійки, віддавати майже задарма, то вони просто оголосять про банкрутство". Глава правління Укрмолпрома Василь Бондаренко зауважив, що у молочній галузі держава збирається контролювати ціноутворення майже на 90% продукції: "Виникає думка про цілеспрямоване знищення галузі".
Економіст Міжнародного центру політичних досліджень і конфліктології Олександр Кошик, коментуючи ситуацію, сказав НГ, що з спроб адміністративними заходами знизити ціни на продукти харчування починається президентська передвиборча кампанія. "Взагалі це розумний підхід: відмовитися від контролю за цінами на найдорожчу продукцію, яка і так не всім по кишені. Але розширити контроль за цінами на соціально значиму продукцію, щоб вона була доступна пенсіонеру, студенту, бюджетникові", - зазначив він.
У молочній галузі держава збирається контролювати ціноутворення майже на 90%
продукції
Правда, фахівці сумніваються, що так і буде. Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь зазначив, що держава і раніше регулювала ціни на соціально значиму продукцію. Але виробники, не бажаючи працювати у збиток, знайшли лазівки в постановах. "Наприклад, під держконтроль потрапляли ціни на сир жирністю до 9%, сметану до 20% і вершкове масло до 72,5%. Деякі підприємства підвищили жирність своєї продукції на 1-2% і таким чином вивели ціни на неї з-під державного контролю . Різні хитрощі застосовувалися й в інших галузях", - сказав експерт.
Жолудь вважає, що державне регулювання цін - це взагалі неефективний захід. "Контролювати потрібно монополії. Але в сфері виробництва продуктів харчування таких мало або зовсім немає. І тут регулятором повинен виступати ринок. А від держави вимагається адресно допомагати соціально незахищеним верствам населення та створювати таке економічне середовище, яка сприяє підвищенню рівня життя в країні", - сказав експерт, зазначивши, що ця задача набагато складніша, ніж адміністративне втручання в ціноутворення.
Експерти припускають, що ініціатива уряду з'явилася саме зараз, оскільки українська влада не знає, як вирішити іншу складну проблему - підвищення цін на газ, електроенергію, послуги ЖКГ для населення. На цьому, як відомо, наполягає головний кредитор України - Міжнародний валютний фонд, з яким зараз почалися переговори про нову масштабну програму кредитування. На початку року в Києві заговорили про підвищення цін приблизно на 20%.
Взагалі це розумний підхід: відмовитися від контролю за цінами на найдорожчу
продукцію, яка і так не всім по кишені. Але розширити контроль за цінами на
соціально значиму продукцію, щоб вона була доступна будь пенсіонеру, студенту,
бюджетникові
За даними соцопитувань, в останні роки українські родини витрачають на їжу до 60% своїх доходів і ще близько 10% - на послуги ЖКГ, оплату спожитих газу та електроенергії. Якщо витрати на продукти харчування є найвищим показником в Європі, то друга частина витрат - один з найнижчих показників. Але ініціатива уряду, покликана знизити ціни на продукти, навряд чи буде з вдячністю зустрінута населенням, вважають експерти. Вони зазначають, що перекоси пов'язані в першу чергу із загальним низьким рівнем життя і з тим, що в Україні постійно збільшується розрив у доходах багатих, які складають кілька відсотків населення, і бідних, число яких постійно збільшується за рахунок розмивання середнього класу.
В кінці минулого року директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна розповіла, що українці з тривогою дивляться в майбутнє. Чверть населення побоюється подальшого зниження рівня життя, 22% - невиплати зарплати, пенсій, стипендій, 13% - безробіття. Проблеми економічного характеру можуть призвести до масових акцій протесту, застерегла соціолог.
Олександр Кошик зазначив НГ, що до цього моменту ситуація в економіці залишається складною. "Уряду потрібно вирішити питання про кредитування з МВФ і завершити переговори з Газпромом про зниження ціни на газ. Тільки це дозволить уникнути хвилювань в суспільстві", - вважає експерт.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.