Флагман помаранчевої революції перетвориться на музейний експонат, - пише Петро Бологов у статті для російського видання Lenta.Ru.
Розкол в партії Наша Україна, що вибухнула на початку лютого, закінчився в найкращих традиціях цієї політичної сили, що за останні роки перетворилася на посміховисько не тільки в таборі своїх супротивників, але і серед однодумців-демократів. У минулу суботу 12-й з'їзд Нашої України ухвалив рішення ліквідувати партію, а всі її установчі документи, печатку і прапор передати в музей історії "помаранчевої революції". Разом з тим інша іпостась Нашої України, де як і раніше верховодить Віктор Ющенко, з таким станом справ незгодна.
Абсолютне фіаско, що спіткало партію на останніх парламентських виборах в жовтні минулого року (за Нашу Україну проголосувало 226 000 виборців, або 1,11 відсотка), відкинуло її на саме узбіччя політичного життя України. Найкмітливіші "нашоукраїнці", яким несила було киснути в одному болоті з колишнім президентом, ще до виборів поспішили приєднатися до перспективного удар або Об'єднаної опозиції. У результаті до кінця року партія підійшла вихолощеною, з неясними прогнозами на майбутнє.
Абсолютне фіаско, що спіткало партію на останніх парламентських виборах в жовтні минулого року (за Нашу Україну проголосувало 226 000 виборців, або 1,11
відсотка), відкинуло її на узбіччя політичного життя України
Не додавали вістів Нашій Україні, що даремно витратила досить значні кошти на виборчу кампанію, і скандали, пов'язані з партійними боргами. За останніми підрахунками, до теперішнього часу борг партії перед рядовими активістами, Пенсійним фондом та іншими кредиторами складає 60 мільйонів гривень (близько восьми мільйонів доларів). Ющенко свого часу від повернення грошей самоусунувся, і борги мертвим тягарем лягли на бюджет вмираючої партії.
Остання серйозна спроба врятувати "Нашу Україну", під прапорами якої в 2004 році в центрі Києва мітингували сотні тисяч людей, була зроблена восени 2010 року. Політраду партії тоді очолив Валентин Наливайченко, колишній шеф Служби безпеки України, і експерти на той момент пророкували йому довгу й успішну політичну кар'єру. Допомагати Наливайченко мав Сергій Бондарчук, під час президентської кампанії Ющенка в 2004 році представляв інтереси майбутнього президента на Волині.
Наливайченко та Бондарчук поступово вступили в затяжний конфлікт інтересів з головою партії, яким продовжував залишатися Ющенко. Один час Віктор Андрійович мав великі надії з приводу політичного об'єднання на основі Нашої України, куди також повинні були вступити інші помірно націоналістичні сили - Українська народна партія, партія Собор і Конгрес українських націоналістів. В оточенні Наливайченка це об'єднання назвали "союзом мікробів". Після того як з'ясувалося, що Наша Україна піде на парламентські вибори в союзі з УНП і КУН, Наливайченко покинув партію, а новоспечена об'єднання, як уже говорилося, було проігноровано навіть патріотично налаштованими виборцями - вони вважали за краще зробити вибір на користь Свободи Олега Тягнибока.
До теперішнього часу борг партії перед рядовими активістами, Пенсійним
фондом та іншими кредиторами складає 60 мільйонів гривень
У підсумку на сьогодні Наливайченко представляє в парламенті УДАР Віталія Кличка, а Бондарчук, який став головою політради Нашої України, власне й ініціював ліквідацію цієї партії.
26 січня Ющенко та Бондарчук, вступили вже у відкрите протистояння, намагалися провести два паралельних засідання політради партії, але на жодному з них не було кворуму. 9 лютого Київська міська організація Нашої України на позачерговому з'їзді виключила Віктора Ющенка з членів партії. Цьому передувало звернення 14 обласних організацій Нашої України, які виступили з вимогою скликати партійний з'їзд і звинуватили Ющенка і його оточення в "збереженні лояльності до влади Віктора Януковича". Зачитуючи рішення про виключення Ющенка, Бондарчук заявив, що перед останніми парламентськими виборами Ющенко замінив членів ОВК та ДВК від УНП і Нашої України в південних та східних областях країни і тим самим "зрадив програмні цілі партії".
Намагаючись легітимізувати рішення з'їзду, Бондарчук пояснив, що саме Київська міська організація мала право виключити Ющенка з партії, оскільки він перебував на її обліку. На запитання журналістів, у кого знаходяться ключі від сейфу партії, Бондарчук відповів: "Статут, печатка партії, прапор перебувають тут, тобто у нас".
26 січня Ющенко та Бондарчук, вступили вже у відкрите протистояння, намагалися провести два паралельних засідання політради партії, але на жодному з них не було кворуму.
Практично одночасно прес-секретар партії Ірина Ванникова написала на своїй сторінці в Facebook, що політрада Нашої України звільнила Бондарчука з його посади. "Все по Статуту, легітимно. Все інше - від лукавих зі Спаської", - написала Ванникова. На Спаській вулиці проходив з'їзд, що виключив Ющенко.
23 лютого, в день народження Віктора Андрійовича, Ванникова поінформувала громадськість про те, що політрада Нашої України виключила з партії Бондарчука та ще шістьох "нашоукраїнців" як "ініціаторів розколу". При цьому, уточнила прес-секретар, у засіданні політради взяли участь 68 з 93 членів цього органу. Пізніше сайт Нашої України розповсюдив повідомлення, що замість Бондарчука Мін'юст зареєстрував головою політради партії Зиновія Шкутяка. "На підставі наказу Державної реєстраційної служби Сергій Бондарчук не має жодного стосунку до партії Наша Україна. Збори, які оголошено ним на 2 березня, не можуть мати жодного впливу на долю партії", - було сказано в повідомленні.
Однак Бондарчук нічтоже сумняшеся все ж зібрав свій з'їзд, де і було прийнято рішення розпустити Нашу Україну. За це рішення проголосували 267 осіб, двоє були проти і шестеро утрималися. Як було заявлено, ініціаторами розпуску стали представники місцевих та обласних організацій. "18 обласних організацій, які в свій час прийняли рішення про збори з'їзду, - це 2/3 від складу всіх обласних організацій партії. Тож підстав говорити про те, що він є нелегітимним, немає", - пояснив журналістам Бондарчук. Делегати з'їзду створили також ліквідаційну комісію, яку очолив брат Віктора Ющенка Петро. Йому-то і належить тепер розбиратися з боргами партії.
Ініціаторами розпуску стали представники місцевих та обласних організацій.
У цю ж комісію увійшла також Ірина Ванникова, хоча в той же день, 2 березня, на сайті партії, який, до слова, довгий час був закритий і "ожив" тільки в січні цього року, з'явилася заява Ванникової (Ющенко, очевидно, вважає занадто принизливим для себе вступати в перепалку з рядовими однопартійцями). У заяві Ванникова запевнила публіку, що "Наша Україна" "існує і продовжує політичну діяльність незважаючи на відчайдушні спроби знищити цю політичну силу особами, виключеними з партії, що втратили здоровий глузд і залишки совісті". "Рішення зборища Бондарчука є нікчемними і нелегітимними і не мають жодних юридичних наслідків", - впевнена Ванникова. Черговий же з'їзд "справжньої" "Нашої України" пройде, за її словами, 18 травня.
Що там станеться 18 травня, не зовсім зрозуміло. Та за великим рахунком це і неважливо, оскільки агонія колись привладної партії і так порядком затягнулася. Ряди Нашої України покинули всі більш-менш відомі політики, її виборець давно вже зробив вибір на користь більш харизматичних і пробивних лідерів, скарбниця партії порожня, і зараз жоден розсудливий спонсор не ризикне вкладати гроші в таке згубне підприємство. Виходить, партія не потрібна нікому, крім відірваного від реальності колишнього президента, чиє ім'я останнім часом вживається лише у зв'язці зі словами "провал", "крах" і "розчарування". Тому, можливо, музей - це і є найкраще місце для атрибутів партії, котра прожила коротке, але вельми бурхливе життя.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів