Російське телебачення підстьобнуло українську євроінтеграцію, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Екстрено скликане у середу засідання Європарламенту з українського
питання завершилося не погрозою введення санкцій, як прогнозувалося, а м'якими вмовляннями.
Зміна в настроях сталася після того, як Віктор Янукович на початку тижня
підписав документи про активізацію роботи з євроінтеграції. І зробив це після
розгромного сюжету на російському державному телеканалі.
У недільних Підсумках тижня відомий російський
телеведучий Дмитро Кисельов, який має досвід роботи в Україні, різко
розкритикував зовнішню політику цієї країни. Він назвав "липою" угоди
з Євросоюзом, що готуються, і пояснив: "Зона вільної торгівлі з Європою -
це пряма здача України та її розорення. Уряд в Україні просто не говорить про
це своєму народу".
Говорячи про альтернативний напрямок
інтеграції (в контексті зустрічі Януковича і Путіна, яка відбулася минулого
тижня), Кисельов так охарактеризував ситуацію: "Янукович, як ошпарений,
навіть не залишившись на запланований нічліг, під ранок відлетів геть. Справи в
нього - погані. Лякають вже скрізь - і з Заходу, і зі Сходу. А можливостей у
Києва з гідністю зробити гідний вибір - все менше".
Пізніше Кисельов уточнив, що у своїй
авторській програмі висловив особисту думку. "Ну, так – поїхав, як
ошпарений, а хіба не так? Не збагну, про яке хамство ви говорите. Вам, можливо,
важко це чути, але у нас у Росії - свобода слова", - заявив російський
журналіст українським колегам.
Він знову наголосив: "Українська сторона
ніяк не може угледіти об'єктивні економічні розрахунки, які пропонують для благ
українців. Українська влада просто навіть документи не читає, які їй пропонують".
Сюжет, що став причиною скандалу, вийшов на російському телебаченні у той момент, коли стало відомо, що Європарламент екстрено скликає засідання з
українського питання
Офіційно Київ, звісно, не коментував
телесюжет. Але у кулуарах органів влади та у ЗМІ випад Кисельова став однією з
найпопулярніших тем. Заступник керівника Центру Разумкова Валерій Чалий сказав
НГ, що подібний сюжет на російському державному каналі не міг залишитися без
уваги: "Його вкрай негативно оцінили не лише соратники, але і противники
президента Януковича. Експерти, журналісти, політики з різних таборів - усі
реагують жорстко. Це непродумана інформаційна політика". Експерт вважає,
що результат її протилежний очікуваному. "Подібні кроки призводять до
негативного сприйняття росіян українцями, і навпаки. Це дуже погано і навіть
небезпечно, якщо говорити про відносини між народами у перспективі", -
вважає Чалий.
Депутат від правлячої Партії регіонів Ярослав
Сухий публічно висловив те, про що говорять у кулуарах: "Схоже, що це у
російських політтехнологів справи погані, якищо вони опускаються до такого
дрібного шантажу президента суверенної держави. Але цей постріл холостий, тому
що Янукович - це не Кучма і не Ющенко. Він більш стійкий, твердий і
непоступливий". Політик додав: "У Путіна справи теж погані. Він краще
б готувався до російського майдану (революціі. - НГ)".
Експерти, журналісти, політики з різних таборів - усі реагують жорстко. Це непродумана інформаційна політика
Примітно, що сюжет, який став причиною
скандалу, вийшов на російському телебаченні у той момент, коли стало відомо, що
Європарламент екстрено скликає засідання з українського питання. Як писала НГ,
аврал виник через прийняте Вищим адміністративним судом України рішення про
позбавлення депутатського мандата головного захисника Юлії Тимошенко Сергія
Власенка. Суд визнав незаконним поєднання депутатських обов'язків з
адвокатською практикою, хоча Власенко запевняє, що захищає екс-прем'єра на
громадських засадах. Він не виключає, що влада націлилася, позбавивши
депутатської недоторканності, заарештувати його і послабити таким чином позиції
Тимошенко.
Європейські структури обурилися тим, що
відбувається. У Брюсселі і Страсбурзі зазвучали заклики ввести персональні
санкції проти українських лідерів, яких вважають винними у переслідуванні
опозиції. Депутат Європарламенту Ребекка Хармс заявила, що під час саміту
Україна-ЄС, який відбувся 25 лютого, Київ взяв на себе зобов'язання відмовитися
від практики вибіркового правосуддя, але справа Власенка свідчить, що команда
Януковича не тримає слова. "Ми можемо прийти до того, що приймемо особливі
заходи проти членів українського уряду, як, наприклад, заборона в'їзду. Ми вже
маємо досвід з іншими країнами, де було зловживання політичною владою у
боротьбі з політичними опонентами. Ми повинні про це подумати", - заявила
Хармс.
Штефан Фюле визнав проблеми, але нагадав, що у Києва ще є час, аби виправити ситуацію
Українська опозиція по-різному оцінила цю
ідею. Лідер парламентської фракції партії УДАР Віталій Кличко заявив, що
українська влада перекриває шлях євроінтеграції України: "Саме вони, а не
Україна в цілому та її народ повинні бути об'єктом санкцій". Один із
керівників Об'єднаної опозиції Арсеній Яценюк визнав, що санкції у будь-якому
випадку вдарять по інтересам держави і народу: "Постраждає не один
Янукович, а всі 45 мільйонів українських громадян. Адже після введення
персональних санкцій нам потім років п'ять доведеться працювати на те, щоб
повернутися хоча б до тих позицій, на яких ми зараз перебуваємо".
У Європі, мабуть, дійшли такого самого
висновку, а тому не поспішали махати шашкою на засіданні Європарламенту.
Відкрив сесію комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства
Штефан Фюле визнав проблеми, але нагадав, що у Києва ще є час, аби виправити
ситуацію. Тим більше що український президент напередодні засідання підписав
Указ "Про невідкладні заходи щодо європейської інтеграції України". У
ньому містяться чіткі вказівки органам влади про конкретні заходи, що
дозволяють у травні відзвітувати про те, що Київ робить все можливе, щоб у
листопаді підписати з ЄС угоду про асоційоване членство, що включає зону
вільної торгівлі. Крім того, як пояснив представник президента Юрій
Мірошниченко, у документі міститься доручення Мін'юсту врегулювати з ЄС рішення
таких проблем, як справи Тимошенко, Луценка та інших лідерів опозиції.
ЄС украй зацікавлений у підписанні угоди. Вони хочуть отримати доступ на величезний і перспективний ринок збуту
Примітним можна вважати виступ у Страсбурзі
депутата Європарламенту від Польщі Павла Коваля, який, звертаючись до Фюле,
натякнув на протидію Росії процесові української євроінтеграції: "Комісар,
великі проекти мають великих ворогів. Ми з вами - з однієї частини Європи. І
такий великий проект ( зближення з Україною. - НГ) має великих ворогів. І треба
буде подолати дуже багато чого до осені".
В остаточному підсумку питання про санкції не
виникло, про можливість відмови Україні в євроінтеграції не згадували. Хоча
Фюле нагадав, що ЄС не відступиться від своїх вимог і принципів: "Є одна
сфера, у якій не буде гнучкості, у якій не може бути компромісів. Це - питання
спільних цінностей і принципів". Він заявив, що у квітні із проміжною
перевіркою до Києва приїдуть спостерігачі Європарламенту.
Керівник Інституту української політики
Костянтин Бондаренко заявив НГ, що на даному етапі Європа не менше за Україну
зацікавлена в інтеграції: "Україна зробила ставку на угоду про асоційоване
членство з ЄС - це дійсно стратегічно важливий документ. Але заради цього
довелося пожертвувати інтересами в питаннях створення зони вільної торгівлі -
там ми здали деякі позиції, під удар можуть потрапити окремі галузі. Зате ЄС
украй зацікавлений у підписанні угоди. Вони хочуть отримати доступ на
величезний і перспективний ринок збуту. Хоча, звісно, повинні будуть зберегти
обличчя, а тому вимагатимуть від України реформ, які, у свою чергу, здатні
вивести державу на якісно новий рівень розвитку ". Єврокомісар Фюле
пообіцяв, що найближчим часом проект угоди українською мовою буде направлений
до Києва для схвалення Радою.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.