Між Європою і Росією починається боротьба за контроль над атомною галуззю України, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете
Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) і
Європейське співтовариство з атомної енергії (Євратом) готові надати Україні
кредити по 300 млн доларів
для реалізації програми підвищення безпеки атомних станцій. Відповідні угоди
планується підписати на початку наступного тижня.
У цьому році російська компанія Атомстройэкспорт
повинна була відновити заморожене в 1990 році будівництво третього і четвертого
блоків Хмельницької АЕС. Домовленість про відновлення спільних робіт була
досягнута рівно три роки тому, одразу після перемоги Віктора Януковича на
президентських виборах.
Російська сторона намагається вирішувати всі
проблеми з Україною в пакеті: і атомна енергія, і газ, і Митний союз
У червні 2010 року було укладено рамкову міжурядову
угоду про добудову двох енергоблоків до 2018 і 2020 років. Документ передбачав, що російська
сторона забезпечує фінансування проекту в обсязі, необхідному для проектування,
будівництва і введення в експлуатацію блоків.
У березні минулого року українські регулювальні органи
схвалили техніко-економічне обґрунтування
будівництва. А у вересні Верховна Рада дала добро на початок будівництва.
Експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук зазначив, що останнє
питання, що залишалося
невирішеним, було
пов'язане
із фінансуванням. За його словами,
українська сторона планувала приблизно половину необхідних коштів отримати у
вигляді кредиту від Сбербанка Росії:
"Але угода так і не була підписана. Ніхто крім учасників переговорів точно
не знає, чому. За чутками, не
дійшли згоди щодо ставки
кредитування" .
Український чиновник на умовах анонімності запевнив,
що причина зволікань була в іншому: "По-перше, російська сторона
намагається вирішувати всі проблеми з Україною в пакеті: і атомна енергія, і
газ, і Митний союз. Це ускладнює переговори в кожному окремому напрямку. По-друге, вони хочуть внести до кредитного договору
додаткові умови, щоб отримати контроль над тими блоками, які будуть побудовані".
Державні органи за рахунок атомників здешевлюють
електроенергію для споживачів.
У
кінці грудня генеральний представник держкорпорації Росатом у Східній Європі та
Україні, віце-президент компанії РуСат Оверсиз Олександр Мертен в інтерв'ю агентству
Інтерфакс-Україна розповів, що проект добудови енергоблоків перебуває на стадії технічної
підготовки. Він зазначив, що в інших країнах корпорація фінансує будівництво
АЕС за принципом bult-own-operate (будуй-володій-експлуатуй). "У цьому випадку АЕС
споруджується на кошти російських інвесторів, а замовник отримує електроенергію
за тарифом, зафіксованим
на 10-15 років вперед", - пояснив він.
В Україні атомна енергія, частка якої становить
близько половини всієї вироблюваної електроенергії, традиційно цінується
дешево. Як пояснюють фахівці, ціна встановлюється централізовано, а
електроенергія продається через єдиний оптовий ринок. В результаті державні
органи за рахунок атомників здешевлюють електроенергію для споживачів.
За офіційними даними, на 1 лютого заборгованість
держпідприємства Енергоринок перед держкомпанією Енергоатом, яка виступає
оператором всіх 15 блоків АЕС,
які працюють у країні, перевищила 700 млн доларів. Джерело НГ зазначило, що минулий рік одна з компаній, які найбільш
успішно працюють,
закінчила
зі збитком у
сотні мільйонів доларів. "Допускаю, що все йде до корпоратизації
Енергоатому, про яку влада
заявила в минулому році, але до реалізації якої
поки не приступила.
Корпоратизуються, акціонують і продадуть. Дешево, оскільки спеціально зробили компанію
збитковою", - зазначив він.
Припускаю, що все йде до корпоратизації Енергоатому,
про яку влада
заявила в
минулому році, але до реалізації якої поки не приступила. Корпоратизуються, акціонують і
продадуть. Дешево, оскільки спеціально
зробили компанію збитковою
Юрій Корольчук вважає, що в придбанні такого активу
зацікавлені однаковою мірою
і російські, і європейські структури. "Росіяни з 2010 року просувають
проект створення україно-російського атомного СП. Але, щоправда, неофіційно пов'язують його то з
газовими переговорами, то з флотськими проблемами, то ще з чимось. А вирішити
все одним махом в одному пакеті документів не виходить. Європейці ж прагнуть
інтегрувати українську енергетику в свою енергетичну систему. Ймовірно, тут
відіграє важливу роль і питання безпеки. Принаймні звертає на себе увагу
легкість, з якою європейські структури готові виділяти кошти в рамках програми
підвищення безпеки українських АЕС. Хоча, наприклад, на модернізацію
газотранспортної системи грошей начебто немає ", - зазначив експерт.
Підтвердженням слів фахівця можна вважати проведені
в Україні стрес-тести атомних енергоблоків, які працюють. Перевірка,
організована спільно ЄС та МАГАТЕ, стосувалася навіть тих параметрів безпеки,
які в звичайних умовах не застосовуються. У цілому іноземні експерти залишилися
задоволені рівнем безпеки українських АЕС, але зробили ряд пропозицій, для
реалізації яких у Енергоатому
немає власних фінансових можливостей. І після цього стало відомо про плани із виділення 600 млн доларів кредитних коштів.
У Києві зазначають, що проект не такий простий, як здається. Як пояснила в
інтерв'ю Першому діловому телеканалу науковий співробітник відділу енергетичної
та ядерної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень України
Ольга Кошарна, може йтися
про продовження експлуатації енергоблоків, які працюють: "Там є заходи щодо заміни обладнання, яке відпрацювало проектний
термін".
Європейці ж прагнуть інтегрувати українську
енергетику у
свою енергетичну систему
За даними чиновників Енергоатому, Україні, починаючи
з поточного року, доведеться продовжити термін експлуатації 9 з 13 енергоблоків
ВВЕР-1000 протягом шести років. Загальна вартість робіт оцінюється понад 3
млрд. доларів.
Раніше у
кулуарах йшлося про те, що російська сторона, налагодивши співробітництво у ході добудови двох енергоблоків
Хмельницької АЕС, може продовжити роботу із
модернізації інших блоків.
Але на цьому
етапі з'ясувалося, що навіть добудова може застопоритися: ті блоки, основа яких
закладалася в 1990 році, мабуть, не зможуть відповідати сучасним вимогам
європейських структур. Чиновник, з яким вдалося поспілкуватися кореспондентові
НГ, зазначив, що в Києві і раніше думки були різними: "Регулювальні органи виступали проти добудови:
мовляв, як можна на старому фундаменті, на конструкціях, які простояли понад два десятки років, побудувати щось нове і надійне?
Але фахівці Енергоатому стверджували, що все буде нормально, будувати можна. Та й у будь-якому випадку, навіть якщо
починати все з нуля, то щось треба робити з тими старими конструкціями. І це не
так просто: не можна все знести бульдозером - масштаби не ті, а поруч атомна
станція, яка працює".
"Якщо зараз буде ухвалено рішення про
будівництво з нуля, то доведеться починати спочатку ту роботу, яку українські і
російські фахівці вже виконали, - розробляти всю документацію, проводити
розрахунки, обґрунтування,
затвердження і т.п.", - визнав Юрій
Корольчук. Він вважає, що це не призведе до україно-російського скандалу, а тільки загальмує початок
робіт. Заодно проясниться ситуація і з російським кредитом: "Можливо, буде
створено законодавчі умови для того, щоб нові блоки стали власністю того
україно-російського СП в атомній галузі,
про
який давно говорять".
Олександр Мертен у тому ж інтерв'ю зазначив:
"Наскільки нам відомо, позиція українського регулятора зводиться до того,
що будувати потрібно нові блоки з урахуванням всіх необхідних заходів безпеки.
Ми до цього готові, в цьому наші позиції збігаються". Днями віце-прем'єр
українського уряду Юрій Бойко уточнив: "З питання добудови двох
енергоблоків Хмельницької АЕС - третього і четвертого - має сенс прийняти
варіант не добудови енергоблоків, а нового будівництва. Проте це питання буде
вирішуватися на рівні Президента
України".
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про
Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за
зміст цих матеріалів.