В Україні розгортається боротьба за крісло столичного градоначальника, - пише Петро Бологов у статті для російського видання Lenta.Ru
Вибори мера Києва, які, очевидно, відбудуться
влітку цього року, в умовах гострої політичної боротьби в Україні повинні стати
для опозиційних сил серйозним тестом на міцність. На словах усі три
парламентські фракції, що протистоять правлячій Партії регіонів, готові
підтримати єдиного опозиційного кандидата, в ролі якого до недавнього часу їм
бачився лідер партії УДАР Віталій Кличко. Однак апетити знаменитого боксера від
часів останніх парламентських виборів істотно зросли, і тепер крісла
градоначальника йому може здатися мало. У цій ситуації ймовірність того, що
опозиція виставить кількох кандидатів і тим самим дасть "регіоналам"
шанс зберегти владу у столиці, істотно зростає.
Офіційно Київ живе без мера від липня 2012
року, коли Київрада прийняла дострокову відставку Леоніда Черновецького. Причому
наказ про звільнення Черновецького з посади голови міської адміністрації
президент України Віктор Янукович підписав ще у 2010 році. Тоді ж глава держави
розділив функції і повноваження мера та голови міської адміністрації, яким
донині є "регіонал" Олександр Попов.
Вибори мера Києва, які, очевидно, відбудуться влітку цього року, в умовах гострої політичної боротьби в Україні повинні стати для опозиційних сил серйозним тестом на міцність
Втім, і в останні роки свого керівництва
Києвом Леонід Черновецький не те щоб дуже завзято виконував обов'язки
градоначальника, перебуваючи то на лікуванні в Ізраїлі, то ще де-небудь.
Інформації про переміщення мера надходило дуже мало, що цілком відповідало його
"марсіанському" іміджу (у березні 2009 року слідча комісія Верховної
Ради України навіть зверталася в Міністерство охорони здоров'я із проханням
організувати психіатричну експертизу Черновецького).
Не можна сказати, що за Попова місто почало
жити набагато краще, ніж за Льоні-Космоса, але сякий-такий порядок в
українській столиці все-таки був наведений. Ставленик Партії регіонів одразу визначив
намір залишитися в місті надовго, благо рейтинги громадської думки спочатку до
Попова благоволили - мабуть, позначилася втома киян від хаотичної епохи
Черновецького. У середині минулого року рівень підтримки Попова був лише трохи
нижчий, ніж у Віталія Кличка, чия фракція вже кілька років вела активну
діяльність у київській міськраді, та й сам чемпіон світу не приховував амбіцій коли-небудь
очолити столицю.
Ставленик Партії регіонів відразу визначив намір залишитися в місті надовго, благо рейтинги громадської думки спочатку до Попова благоволили - мабуть,
позначилася втома киян від хаотичної епохи Черновецького
У 2008 році на позачергових виборах мера
Кличко отримав майже 18 відсотків голосів проти 37 з гаком відсотків
Черновецького (у 2006 році - 24 і 32 відповідно). З відходом Черновецького в
іншу реальність рейтинги Попова і Кличка спочатку були порівнянні, але потім на
хвилі невдоволення владою і зростання опозиційних настроїв у суспільстві лідер
партії УДАР почав впевнено обходити свого конкурента. Серйозно зміцнив позиції
Кличка й успіх його партії на парламентських виборах восени минулого року - за
їх підсумками УДАР отримав третю за кількістю мандатів фракцю у Верховній Раді.
На даний момент за Віталія Кличка проголосувала б третина киян, тоді як Попова
підтримали б 20 відсотків виборців - та сама кількість, що і рік тому.
Інші можливі кандидати набирають набагато
менше. Так, представник Батьківщини, мільйонер Петро Порошенко може отримати
сім відсотків голосів, а представник Свободи, керівник київської організації
цієї партії Андрій Ільєнко - чотири відсотки. Правда, у випадку з
націоналістами рейтингам, як показали вибори в Раду, довіряти не варто -
Свободі передрікали балансування на рівні 5-відсоткового бар'єру, а вона у
підсумку набрала майже у три рази більше.
Серйозно зміцнив позиції Кличка й успіх його партії на парламентських виборах восени минулого року
Втім, рейтинги поки що можна вивчати лише
заради цікавості - без дати і форми проведення виборів будь-яка розстановка сил
залишається в гіпотетичній площині. Опозиція має намір вирішити київське
питання якнайшвидше - в рамках чинного законодавства. Тим більше що і
розстановка сил поки що складається на її користь, а як там буде у наступному
році або через кілька років, ще невідомо (опоненти чинної влади вже
висловлювали побоювання, що Партія регіонів має намір відтягнути вибори мера до
2015 року, щоб поєднати їх із президентськими ). У лютому парламентська фракція
УДАРу запропонувала Раді затвердити датою проведення виборів 2 червня -
найближчу неділю після 27 травня, коли закінчуються повноваження київської
міської ради. На думку опозиції, це мають бути чергові вибори, тому строк
повноважень обраних на них депутатів та міського голови столиці має становити 5
років.
Однак у Партії регіонів знайшли привід
оскаржити цю пропозицію. Як заявив "регіонал" Вадим Колесніченко,
"за чинною Конституцією виникає питання лише одне: вибори по всій Україні
чергові проводяться в один день для всієї України, вибори голів і місцевих
рад". "Тому, щоб уникнути незаконного рішення, за наявною
інформацією, уже 100 депутатів підписали звернення до Конституційного суду, щоб
він дав роз'яснення, як нам оцінювати позицію Конституції, яка визначає для
всіх вибори в один і той самий час", - пояснив депутат. Дана колізія
пов'язана з тим, що останні вибори мера і депутатів київської міської ради відбулися
у 2008 році (нагадаємо, що вони були позачерговими), а по всій Україні
регіональні вибори відбулися на два роки пізніше, тобто наступні відбудуться
лише у 2014 році.
Раді слід відмінити двовладдя у столиці,поєднавши посади мера і голови міської адміністрації
Цього тижня лідер парламентської фракції
"регіоналів" Олександр Єфремов заявив, що його партія готова
проголосувати у першому читанні за закон, який встановлював би датою виборів 2
червня або яке-небудь інше число цього місяця, але після цього буде чекати
рішення Конституційного суду з даного питання і вже на підставі вердикту суддів
визначиться з подальшими діями. "Ми подали відповідні звернення у КС і
просимо його відповісти на ці питання. Щоб потім не вийшло так: хтось програє і
скаже, що вибори були проведені не за законом, тому він програв", -
пояснив Єфремов це рішення.
Інше серйозне питання - наявність у Києві
фактично двох градоначальників. Як вважають в опозиції, Раді слід відмінити
двовладдя у столиці, поєднавши посади мера і голови міської адміністрації.
Цікаво, що минулого року, одразу після відставки Черновецького, схоже побажання
висловлював і Олександр Попов. Імовірність того, що Віктор Янукович дійсно
об'єднає дві посади, існує - принаймні цього не виключає спікер Верховної Ради,
"регіонал" Володимир Рибак. Але, швидше за все, рішення президента з
цього питання буде залежати власне від результатів голосування в Києві. Якщо
його виграє опозиційний кандидат, владі зручніше буде зберегти існуюче
розділення (мер Києва обирається шляхом загального голосування на виборах, а голову
міськадміністрації призначає президент країни), якщо ж перемогу здобуде Попов
або який-небудь інший представник правлячої партії, то чому б і не зосередити
всі повноваження в одних руках?
Київські вибори, імовірно, відбудуться у липні2013 року, і це буде вигідно владі, яка за час, що залишився, спробує розколоти опозиційний табір, який так
поки що і не озвучив ім'я єдиного кандидата.
На думку голови Центру прикладних політичних
досліджень Пента Володимира Фесенка, київські вибори, імовірно, відбудуться у
липні 2013 року, і це буде вигідно владі, яка за час, що залишився спробує
розколоти опозиційний табір, так поки що і не озвучивши ім'я єдиного кандидата.
До того ж і низька явка у самий розпал літа зіграє "регіоналам" на
руку. У будь-якому випадку, вважає експерт, для влади поразку на київських
виборах "не стане Сталінградом", оскільки реальні владні повноваження
залишаться у голови міськадміністрації, а от поразка опозиції, навпаки, буде
політичною сенсацією.
Депутати нинішньої Київської міської ради та
мер міста були обрані на позачергових виборах у травні 2008 року. За тодішньою
редакцією Конституції, термін повноважень депутатів становив 5 років, мера - 4
роки. Термін повноважень для депутатів повинен закінчитися у травні 2013 року,
мера - у 2012 році. У 2010 році було відновлено дію Конституції 1996 року,
згідно з якою термін повноважень становив 4 роки і для депутатів, і для мерів.
Однак вже у лютому 2011 року до Конституції були внесені зміни, за якими термін
повноважень і депутатів, і мерів становить 5 років, але це стосується лише тих,
хто буде обраний після 2011 року.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних
ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст даних матеріалів