НГ: Україна тисне на газ

Віктор Янукович готує нову пропозицію Митному союзу, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

Наприкінці грудня зі слів посла РФ в Україні Михайла Зурабова стало відомо про підготовку проекту двостороннього українсько-російського газотранспортного консорціуму. Йшлося про створення СП, яке отримає в довгострокову оренду газотранспортну систему (ГТС) України. У Києві сподівалися, що проект дозволить гарантувати постійні обсяги транспортування російського газу до Європи по українській території, залучити кошти для модернізації ГТС і знизити ціну на газ для України майже в два рази - до 260-280 дол за 1 тис. куб. м.

У лютому напередодні саміту Україна-ЄС в гру вступила європейська сторона. Єврокомісар з питань енергетики Гюнтер Еттінгер заявив, що Європа зацікавлена ​​в тому, щоб стати третім учасником консорціуму. Вже на саміті представники ЄС пообіцяли українській стороні допомогти з диверсифікацією поставок газу: передбачалося збільшити обсяг прокачування з Німеччини, з якою Україна з листопада розпочала співпрацю в тестовому режимі. Крім того, ЄС, пропонуючи свою участь в консорціумі, пообіцяв Києву виділити кошти для модернізації ГТС. Днями директор представництва Європейського банку реконструкції і розвитку в Україні Андре Куусвек підтвердив, що до кінця року кредитні угоди можуть бути підписані.

Приєднання до європейських енергопакетів зробило неможливим просування до українсько-російського консорціуму

Учора міністр палива та енергетики України Едуард Ставицький, який перебував з візитом у Брюсселі, повідомив, що в найближчі два тижні буде організовано круглий стіл, в ході якого всі зацікавлені сторони обговорять формат консорціуму. Він не відповів на запитання журналістів, чи означає це, що колишні домовленості про створення українсько-російського СП вже зірвані і що тепер всі переговори повинні будуть початися з нуля - на тристоронній основі.

Однак ще минулого тижня президент Російського газового товариства Валерій Язєв заявив: "Україна загнала в глухий кут українсько-російські переговори щодо створення консорціуму і взагалі щодо співпраці в газовій сфері". Всупереч рекомендаціям російської сторони офіційний Київ не тільки не згорнув співпрацю з Європейським енергетичним співтовариством, але навіть узяв курс на розширення його. Приєднання до європейських енергопакетів зробило неможливим просування до українсько-російського консорціуму. "Я сподіваюся, що в Україні знають, що роблять. Можливо, влада бачить вирішення проблеми в євроінтеграції і сподівається газ купувати реверсом з Європи", - сказав Язєв.

На початку поточного тижня глава Газпрому Олексій Міллер зазначив, що російський газ майже в два рази дешевший, ніж газ на європейському спотовому ринку: "Наприклад, на британському торговому майданчику минулої п'ятниці ціна на газ досягала позначки в 800 доларів за тисячу кубометрів. Це майже в два рази перевищує ту ціну, за якою Газпром поставляє газ в Україну в рамках довгострокових контрактів".

Вимогу Києва про перегляд умов контрактів з метою зниження ціни не може бути виконано без приєднання країни до Митного союзу

Експерти дотримуються думки, що Україна не зможе відмовитися від російських постачань газу. Але вимогу Києва про перегляд умов контрактів з метою зниження ціни не може бути виконано без приєднання країни до Митного союзу.

У Києві зазначають, що влада не може просто заявити про переорієнтацію вектора зовнішньої політики: євроінтеграція держави заснована як на умовах членства України в СОТ, так і на десятках внутрішніх документів. Прем'єр Микола Азаров в інтерв'ю телекомпанії Мир пояснив: "Україна раніше Росії вступила у СОТ. Перед нами стоїть питання дуже просте: або ми виходимо з СОТ і приєднуємося до Митного союзу, або ми повинні переглядати нашу угоду щодо СОТ в рамках наших зобов'язань з Митним союзом. Все це надзвичайно важко і малопродуктивно".

Керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко додав: "Законодавча база України, включаючи закони Про засади зовнішньої і внутрішньої політики, Про основи національної безпеки, Програму економічних реформ, а також низку постанов уряду, орієнтована на євроінтеграцію. Для вступу у Митний союз було б потрібно переглянути чинне законодавство і прийняти нові закони, а також внести поправки до Конституції, адже розділ про суверенітет України не дозволяє делегувати частину національних повноважень наддержавним органам, які створені в МС". За його словами, на сьогодні Україна могла б, не порушуючи внутрішнє законодавство та міжнародні договори, підписати тільки половину угод, укладених між членами МС.

Або ми виходимо з СОТ і приєднуємося до Митного союзу, або ми повинні переглядати нашу угоду щодо СОТ в рамках наших зобов'язань з Митним союзом

Як відомо, раніше прем'єр РФ Дмитро Медведєв чітко заявив: "Членом Митного союзу і майбутнього Євразійського економічного союзу може бути лише така держава, яка прийняла і ратифікувала всі документи МС та економічного союзу. Все інше - це не членство". Таким чином він відкинув раніше запропоновану Києвом форму співпраці, що отримала назву "3+1". Говорячи про нову ідею, згідно з якою Україна може отримати статус спостерігача в МС, Медведєв сказав, що це нічого не дасть Києву. Спостерігач залишиться для союзу "сторонньою країною", пояснив прем'єр.

Тим часом президент України ще в середині березня розпорядився, щоб уряд до літа розробив програму співпраці з МС. У понеділок український уряд створив спеціальну робочу групу - "з метою підготовки та реалізації заходів, спрямованих на поглиблення співпраці з Митним союзом і Єдиним економічним простором, створення сприятливих умов для збільшення товарообігу, поліпшення торговельного балансу, розширення коопераційних зв'язків, залучення інвестицій і інновацій в реальний сектор економіки".

Українські ЗМІ отримали проект меморандуму про отримання Україною статусу спостерігача. Це означає, що представники України зможуть бути присутніми на всіх засіданнях МС і отримають доступ до документів, що приймаються в рамках союзу. А при розгляді питань, що зачіпають економічні інтереси України, українська сторона отримає право дорадчого голосу. Більше того, спостерігач, згідно з проектом, зможе "вносити пропозиції для розгляду комісією та її органами за згодою держав - членів Митного союзу".

Для вступу у Митний союз було б потрібно переглянути чинне законодавство і прийняти нові закони, а також внести поправки до Конституції

У Києві припускають, що цей документ у вигляді української пропозиції ляже на стіл переговорів у квітні, коли планується зустріч Віктора Януковича з президентами країн - членів МС. Але питання про те, чи буде меморандум затверджений, залишається відкритим. Адже установчі документи Митного союзу не передбачають статусу спостерігача.

Раніше директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов засумнівався в тому, що члени МС захочуть робити для України виняток: "Що українська сторона бачить під форматом 3+1 і під "асоційованим членством" з МС? Це безмитна торгівля з країнами, які входять в союз, це промислова кооперація і можливості спільного виробництва певної продукції. Росія на таке не піде".

Прем'єр Азаров вважає, що треба з чогось починати: "Зараз, на першому етапі, ми станемо спостерігачами в Митному союзі і будемо поступово адаптуватися і пристосовуватися, можливо, до нового формату співробітництва з країнами, які увійшли до Митного союзу".

Експерти в Києві вважають, що доти, поки не вирішиться питання євроінтеграції, українська влада не ризикне піти на політичне зближення з МС. А в економіці її найбільше цікавить газове питання, яке, у свою чергу, не вирішується поза рамками МС. Виходячи з цього президент Інституту Горшеніна Вадим Омельченко прогнозує, що українська влада продовжить тактику торгу з ЄС і МС: "Сьогодні позицію президента України щодо вектора руху країни навряд чи хтось розуміє. Але, враховуючи, що монополіям, близьким до влади, невигідні жодні певні правила гри, маневри між Митним та Європейським союзами триватимуть".

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.