Не встиг Київ пережити небачений за своїми масштабами снігопад, як метеорологи почали прогнозувати українській столиці чергове стихійне лихо: танення снігу, на думку фахівців, може призвести до затоплення частини міста, - пише Петро Бологов у статті для російського видання Lenta.Ru
При цьому прогнози експертів різняться: якщо одні
говорять лише про незначне підвищення рівня води в Дніпрі, то інші малюють
жителям столиці картини повного Апокаліпсису. Але, правду кажучи, в подібних прогнозах немає
нічого нового - затоплення Києву загрожують щорічно, і найбільш похмурі
прогнози, на щастя, поки ще не
справджувалися.
Останній сильний паводок стався 43 роки тому - у
1970 році. Тоді рівень води у Дніпрі піднявся на сім метрів щодо нульової
позначки. Але райони, що найбільше постраждали від підйому води - Оболонь
і Троєщина,- тоді ще не були забудовані, а Троєщина навіть
не входила до складу міста. У 1970 році серйозно були підтоплені Гідропарк,
Березняки, Поділ, але в цілому місто пережило паводок без серйозних наслідків.
Затоплення Києву загрожують щорічно, і найбільш
похмурі прогнози, на щастя, поки ще не справджувалися
Однак з того часу
ситуація змінилася - на лівому, більш низькому, а отже, і більш беззахисному
перед повінню, березі Дніпра, так само як і на Оболоні, з'явилися нові житлові
мікрорайони (Троєщина, Дарниця, Русанівка, Харківський). Практично
повсюди в
них проведені лінії метрополітену. Нові райони обросли інфраструктурою,
комунікаціями, і тепер тут проживає більше
половини всього населення столиці.
Ще одна зміна пов'язана зі звуженням заплаву Дніпра трохи нижче від Києва - в районі Кончі-Заспи. Як
писало в 2009 році видання ФінЗах, на цій ділянці заплаву, яка заповнюється водою під час
паводків, замита піском на понад 90 відсотків, її ширина із семи кілометрів зменшилася до 600
метрів. Пов'язано це в тому числі і з активним будівництвом елітних особняків
вздовж берегів річки. При значному збільшенні кількості води в Дніпрі звуження
заплаву призведе до
того, що вода просто не буде встигати протікати територією
міста і почне швидко підніматися.
У
кінці 2009 - початку 2010 років прогнози щодо майбутнього весняного паводку
були особливо песимістичними.
Так, представник Національного екологічного центру України Олег Андрос заявляв,
що якщо вода підніметься до шестиметрової позначки, то затопленою виявиться чверть території міста, в
тому числі і райони Поділ, Оболонь, Троєщина, Дарниця, Харківський масив,
Русанівські сади. Згадувалося і про те, що в районі затоплення розташовані мулові поля Бортницької
станції аерації, тому в
разі підйому води всі нечистоти з них будуть частково понесені вниз за течією
Дніпра, а частково розіллються по Харківському масиву.
При значному збільшенні кількості води в Дніпрі
звуження заплаву
призведе до того, що вода просто не буде встигати протікати територією міста і почне швидко підніматися
Однак фекальне затоплення - це ще не найстрашніший з усіх наслідків паводку, якими залякували киян. У деяких фахівців виникали
побоювання, що в разі значного збільшення об'єму води в Київському водосховищі
(воно розташоване вище від міста за течією Дніпра) виникне загроза переливу
води через земляну частину греблі і, як наслідок, розмиву самої дамби. А
оскільки на дні водосховища ще з часів аварії на Чорнобильській АЕС досі є мільйони тонн радіоактивного мулу,
навіть часткове руйнування дамби стане катастрофою континентального масштабу.
Експерт із
катастроф Василь Кредо, до якого звернулося по коментарі агентство УНІАН, намалював абсолютно
апокаліптичний сценарій - йому позаздрив би і режисер Рональд Еммеріх, що ощасливив
людство такими, наприклад, шедеврами, як 2012 і Післязавтра. За словами Кредо,
у разі гіпотетичного прориву дамби Київського моря однозначно відбудеться
руйнування Канівської, Кременчуцької та інших гребель каскаду дніпровських
водосховищ з подальшою катастрофою на Запорізькій АЕС (вибуховий потенціал якої
еквівалентний 600 бомбам Хіросіми).
Радіоактивна хвиля (не забуваємо про іл) повністю
знищить території київських районів Оболоні, Подолу, Телички, Корчуватого,
Чапаєвки, Конча-Заспи і всього Лівобережжя. Місто залишиться без води,
опалення, електрики, транспорту, медицини. Нижче за течією Дніпра радіоактивне
цунамі змиє ще багато населених
пунктів, а жертви повені стануть обчислюватися мільйонами. Але це максимум, мінімум
експерт передбачив затоплення Труханового острова, Гідропарку (із сортирів якого у воду потраплять сотні
тонн фекалій), Русанівських та Осокорівських дачних територій.
У разі гіпотетичного прориву дамби Київського моря однозначно відбудеться руйнування
Канівської, Кременчуцької та інших гребель каскаду дніпровських водосховищ з
подальшою катастрофою на Запорізькій АЕС
Врешті-решт
бог милував - Київ тоді підтопило
трохи,
та й з паводком це ніяк пов'язане не було. Просто на початку липня в місті
пройшла сильна злива, і кияни на деякий час змогли відчути себе амфібіями.
У 2011 і 2012 роках літні потопи повторилися.
Питання про безпеку Київського водосховища продовжувало залишатися на порядку денному, і на
початку 2012 року була створена спеціальна комісія, яка спільно з керівництвом
ГЕС перевірила стан дамби і вважала
її
стан задовільним.
Пізніше Комсомольская Правда в Украине
провела власне розслідування стану греблі. В інтерв'ю газеті директор філії
Каскад Київських ГЕС і ГАЕС Олег Урманов категорично спростував можливість
прориву дамби, заявивши, що гідротехнічні споруди Київського гідровузла у хорошому робочому стані. Що ж стосується
прориву дамби і того, що вода з водосховища потече вниз по Дніпру, то, за словами
Урманова, "вірогідність такого сценарію складає 0,0000000000001
відсотка", але і він опрацьовується співробітниками ГЕС на спільних
навчаннях з МНС України. Але всі ці заспокійливі мантри були забуті, як тільки у пресі знову почали мусуватися чутки про
те, що вже в цьому році Київ точно затопить.
Треба зауважити, що деякі підстави для песимістичних прогнозів все ж дійсно є.
Те, що дренажна система Києва зазнає труднощів під час "великої
води", показали зливи останніх років. У кінці минулого тижня на місто випала
місячна норма опадів - близько 40 мільйонів тонн снігу. Столична влада присягається, що розчищення міста
йде за планом, а вода в Дніпрі якщо і підніметься, то не перевищить критичної позначки. "Суттєвого підняття рівня води у
Дніпрі за рахунок снігу, який випав
зараз,
не буде", - заявив у вівторок перший заступник глави Київської міської
адміністрації Олександр Мазурчак. За його словами, за рахунок каскадів гребель
на Дніпрі рівень води вдасться стримати у
допустимих межах і підвищення складе 1-1,2 метра, "що не є загрозливим для
Києва". Разом з тим чиновник визнав, що проблема з підтопленням може
виникнути через обмежені
можливості
прийому талої води зливостоками, які зараз забиті снігом. Тому в разі різкого
танення снігу киянам знову доведеться згадати про земноводне життя.
Те,
що дренажна система Києва зазнає труднощів під час "великої води",
показали зливи останніх років
Директор Київського еколого-культурного центру
Володимир Борейко прогнозує, що повінь прийде в Київ після 20 квітня.
"Зазвичай до кінця березня весь сніг розтає, паводок був середнім, в основному білоруським і російським. А тепер у кінці березня випала місячна норма
снігу. Тож буде поєднання
паводку російського, білоруського та
українського. Такий потрійний удар", - пояснив свої побоювання еколог.
Метеорологи кажуть, що активне танення снігу в Україні очікується вже з 5 квітня. За оцінками Держслужби з надзвичайних
ситуацій, сильний паводок очікується в 11 областях країни (Львівській, Волинській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Одеській) і в Києві.
Але, як би не розпорядилася надалі небесна
канцелярія, будь-яке
підтоплення Києва матиме згубні наслідки не лише для власне міського господарства, але і для влади
столиці. Минулий снігопад показав, що кияни схильні критично оцінювати своє
керівництво, нездатне, на думку громадян, захистити їх від стихії. У світлі намічених
на літо виборів мера міста потоп може зіграти і політичну роль. Що для України,
утім, не дивно.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про
Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за
зміст цих
матеріалів