Київ згадав, що зона вільної торгівлі в СНД має приховані можливості, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете
Сьогодні до України
вперше з моменту призначення на посаду прибуде з дводенним офіційним візитом
прем'єр-міністр Казахстану Серік Ахметов. Напередодні відбулося засідання
Міждержавної комісії з економічного співробітництва під керівництвом перших
віце-прем'єрів Сергія Арбузова і Бакітжана Сагінтаєва. Судячи з озвучених заяв,
Київ сподівається заручитися підтримкою Астани у вирішенні складних проблем,
пов'язаних з відмовою України від членства в Митному союзі.
Прем'єр-міністр
України Микола Азаров, який зустрівся у вівторок з Бакітжаном Сагінтаєвим,
заявив: "Ми вітаємо створення Митного союзу, але це якоюсь мірою
ускладнило наші торгово-економічні відносини.
У Казахстану є
достатні запаси газу і нафти, і він міг би торгувати з нами не тільки через
Російську Федерацію, але й безпосередньо
І ми прагнемо в
переговорах з Російською Федерацією, Казахстаном і Білоруссю розробити такий
формат взаємин, щоб переваги зони вільної торгівлі в межах СНД, яку ми готували
майже 20 років, наповнилися реальним змістом. І щоб рамки Митного союзу не
перешкоджали реалізації положень про зону вільної торгівлі".
Він акцентував
увагу на енергетичних питаннях. "У Казахстану є достатні запаси газу і
нафти, і він міг би торгувати з нами не тільки через Російську Федерацію, але й
безпосередньо, як це було до 2005 року. Це буде відповідати інтересам
Казахстану і України", - сказав український прем'єр, зазначивши, що зона
вільної торгівлі в СНД передбачає можливість укладення угоди про вільний доступ
до трубопровідного транспорту країн СНД.
З цією ідеєю Азаров
виступив ще в серпні минулого року, одразу після того, як Київ ратифікував
угоду про зону вільної торгівлі (ЗВТ) в СНД. "Цей договір надзвичайно
важливий. Саме Україна домагалася реалізації положень про вільний доступ до
трубопровідного транспорту, що проходить територією країн СНД. Це в наших
інтересах. Тож як тільки договір набере чинності, наші люди, які ведуть
переговори, будуть займатися вирішенням цих питань", - сказав український
прем'єр.
Процедура вільного
доступу до транспортної інфраструктури в угоді про ЗВТ СНД прописана дуже
нечітко, а тому Києву буде дуже непросто домогтися свого
У Києві
розраховували протягом півроку укласти додаткову угоду, що дозволяє задіяти
російські трубопроводи для прямих поставок в Україну газу з Туркменістану і
Казахстану. Але незалежні експерти відразу ж попередили, що Росія навряд чи
дасть згоду на таку угоду. Процедура вільного доступу до транспортної
інфраструктури в угоді про ЗВТ СНД прописана дуже нечітко, а тому Києву буде
дуже непросто домогтися свого, зазначив експерт Центру Разумкова Сергій
Дяченко.
"До
теперішнього моменту нічого не змінилося. Прямі поставки газу з Туркменістану і
Казахстану без згоди Росії неможливі, а російська сторона ніяк не зацікавлена,
щоб їх санкціонувати. Не думаю, що в ході візиту до Києва Серіка Ахметова це
питання буде серйозно підніматися", - сказав НГ експерт Інституту
енергетичних стратегій Юрій Корольчук. Він вважає, що в енергетичній галузі
прем'єр-міністри обговорять у першу чергу постачання нафти.
Як стало відомо за
підсумками засідання міждержавної комісії з економічного співробітництва,
українська сторона запропонувала Казахстану свої нафтопроводи - Одеса-Броди і
Дружба - для транзиту нафти до країн ЄС, а також висловила зацікавленість у
поставках казахстанської нафти на українські нафтопереробні заводи.
Українська сторона
запропонувала Казахстану свої нафтопроводи - Одеса-Броди і Дружба - для
транзиту нафти до країн ЄС, а також висловила зацікавленість у поставках
казахстанської нафти на українські нафтопереробні заводи
Джерело, близьке до
уряду, пояснило НГ, що на першому етапі може бути досягнута домовленість про
постачання нафти на Одеський НПЗ, який російська компанія ЛУКОЙЛ місяць тому
продала українському власникові - Східно-європейській паливно-енергетичній
компанії (СЄПЕК). "Угода з продажу 99,6% акцій нафтопереробного заводу
буде остаточно завершена до літа. Для ЛУКОЙЛу, який протягом двох років не міг
запустити завод, оскільки не мав доступу до маршрутів поставок нафти, продаж
вигідний. А новий український власник, бізнесмен Сергій Курченко , вже
заручився підтримкою: в лютому державна компанія Укртранснафта, що експлуатує
нафтопроводи, запропонувала використовувати свої потужності для поставок
сировини на Одеський НПЗ. Це буде, мабуть, комбінований маршрут: трубопровід
плюс залізничні перевезення у цистернах", - сказало джерело.
Міністр енергетики
та вугільної промисловості України Едуард Ставицький, який прийняв на днях
участь в урочистій церемонії запуску Одеського НПЗ, сказав, що до кінця року в
Україні планують у три рази збільшити обсяги переробки нафти. Раніше він
заявив, що країна зацікавлена у відновленні постачань азербайджанської нафти.
У березні під час візиту в Баку Ставицький заявив: "Українською стороною
створені всі технічні передумови для транзиту азербайджанської нафти по
території України на ринки Європи, в тому числі до Чехії, Словаччини та Угорщини,
з використанням нафтопроводу Одеса-Броди та системи Дружба.
На першому етапі
може бути досягнута домовленість про постачання нафти на Одеський НПЗ, який
російська компанія ЛУКОЙЛ місяць тому продала українським власникам
Поки немає ясності
в питанні, як будуть узгоджуватися між собою постачання азербайджанської і
казахстанської нафти українськими маршрутами. Ймовірно, ця тема буде
обговорюватися сьогодні.
Експерти зазначають,
що в минулому році в порівнянні з 2011-м переробка нафти на українських НПЗ
скоротилася майже на 50% і склала близько 5 млн. тонн. У перші місяці поточного
року тенденція збереглася: за даними Міненерго, в січні-лютому імпорт нафти до
України зменшився у сім разів - до 111,4 тис тонн - у порівнянні з аналогічним
періодом 2012 року. Транзит нафти до країн Євросоюзу (Словаччини, Угорщини,
Чехії) через нафтопровідну систему України в січні-лютому 2013 року склав 2,4
млн. тонн, що на 10,7% менше, ніж за аналогічний період 2012 року, йдеться в
офіційному повідомленні.
Експерти зазначають,
що Україна зацікавлена в розширенні нафтового співробітництва з Казахстаном.
Але наголошують, що прорив в цьому напрямку навряд чи можливий, поки Україна не
є членом Митного союзу. Вчора стало відомо, що Казахстан підвищив ставку
експортного мита на сиру нафту на 50% - до 60 доларів за тонну. "Астана
грає в одній команді з Москвою. Вони можуть стати тактичними союзниками
української сторони тільки в тих питаннях, які вигідні Казахстану і які не
суперечать правилам Митного союзу", - зазначив Юрій Корольчук.
Астана грає в одній
команді з Москвою. Вони можуть стати тактичними союзниками української сторони
тільки в тих питаннях, які вигідні Казахстану і які не суперечать правилам
Митного союзу
На сьогодні
торговельний обіг України з Казахстаном приблизно в 10 разів менший, ніж з
Росією. За підсумками минулого року, він склав 4,18 млрд. доларів. Київ
націлений на розширення співпраці. Крім питань, пов'язаних з поставками нафти,
прем'єр-міністри України та Казахстану обговорять інші напрямки взаємодії. В.о.
директора Департаменту інформаційної політики українського МЗС Євген Перебийніс
повідомив, що на порядку денному - проекти співробітництва в енергетичній, авіаційній,
космічній, транспортній, гуманітарній галузях.
Ніхто з чиновників
зараз не згадує поставки військової техніки, хоча в кінці минулого року в Києві
говорили про підготовку до укладення великого українсько-казахстанського
контракту. Йшлося про закупівлю сотні одиниць новітніх українських БТР-4. Але
після затримання в кінці січня в Астані двох представників державної компанії
"Укрспецекспорт", яких звинуватили в дачі хабара, питання перейшло в
непублічну площину. Експерти не відкидають, що звільнення українських громадян,
термін двомісячного затримання яких закінчується зараз, як і доля самого
контракту, теж будуть неформально обговорюватися в ході візиту Серіка Ахметова.
Експерт Центру
близькосхідних досліджень Ігор Семиволос наголосив, що питань накопичилося
багато. У коментарі НГ він нагадав, що в 2010 році, коли Віктор Янукович
прийшов до влади, Казахстан став одним з головних напрямків докладання
зовнішньополітичних зусиль з боку Києва. Янукович відправився до Астани з
офіційним візитом відразу після Брюсселя і Москви у квітні 2010-го. Потім - у
липні та грудні - з робочими візитами. У липні і вересні того ж року відбулися
візити до України президента Назарбаєва. Між зустрічами глави держав регулярно
телефонували один одному, намічаючи багато планів. "Але так нічого й не
сталося. Окремі проекти реалізуються, співпраця продовжується в колишніх рамках
- тільки там, де це вигідно конкретним чиновникам чи політикам. Більш широкі
проекти гальмуються, оскільки Казахстан зв'язаний зобов'язаннями в рамках
Митного союзу, а Україна претендує лише на роль спостерігача в цій організації.
Тож і від переговорів Ахметова з Азаровим не варто очікувати прориву", -
сказав експерт.
***
У рубриці Огляд
преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін.
Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів