У четвер Верховна Рада, робота якої була вкотре блокована опозицією, фактично роздвоїлась. Правляча Партія регіонів разом зі соратниками-комуністами пішла засідати в іншу будівлю. В основній будівлі залишилися їхні опоненти, - пише Михайло Тищенко в статті для російського видання Lenta.Ru.
У зв'язку з тим, що відбувається, деякі звинуватили партію влади у спробі "путчу", інші стали
радити опозиції, щоб вона скористалася ситуацією і перейшла до рішучих дій
"на
всіх фронтах". До прямого протистояння між "двома" парламентами та апаратної війни з прийняттям
взаємовиключних рішень, справа, втім, поки не дійшла.
Від
самого початку року робота у Верховній Раді взагалі йшла досить туго. Перерви у
засіданнях через заблоковану трибуну тривали тижнями. Потім сторони начебто про
щось домовлялися, робота поновлювалася, проте незабаром переривалася знову. У
стані блокади Рада провела половину лютого (опозиція вимагала припинити
голосування чужими картками) і половину березня (цього разу приводом для
блокади стало те, що у захисника Юлії Тимошенко відібрали депутатський мандат).
У зв'язку з тим, що відбувається, деякі
звинуватили партію влади у
спробі "путчу", інші стали радити опозиції, щоб вона скористалася
ситуацією і перейшла до рішучих дій "на всіх фронтах"
В опозиції навіть заявляли, що до роботи Верховна
Рада нинішнього скликання (вона була обрана менше року тому) повернутися вже не
зможе. І вимагали нових виборів. У партії влади на це відповідали, що виборів
не бояться, але проводити їх не хочуть, тому що "країні вони не
потрібні". Розклад сил у парламенті за великим рахунком не влаштовував і
правлячу партію (за підсумками минулих виборів вона, всупереч очікуванням, не
отримала більшості мандатів, створити стійку коаліцію також не змогла). Однак,
очевидно, не настільки, щоб ризикувати, погоджуючись на перевибори.
Раніше у
подібних ситуаціях партія влади, не особливо соромлячись, відповідала на
блокаду силою. Можна згадати бійку, що сталася в грудні 2010 року. Тоді
опозиціонерів (прихильників Юлії Тимошенко), які засіли зранку в президії,
вибили звідти ввечері того ж дня. Не допомогли навіть зведені ними барикади зі
стільців. Кілька депутатів від опозиції після штурму потрапили до лікарні.
Після виборів 2012 року ситуація змінилася. Ряди
опозиції поповнились депутатами від націоналістичної партії
"Свобода", котрі не приховують готовності до силового протистояння. І
розуміють, що бійка, якби справа до неї дійшла, відповідала б сподіванням принаймні
частини їх виборців (як висловився "Обком", "певна частина людей
проголосувала за Свободу саме для того, щоб вона, просто кажучи, дала в морду
Партії регіонів"). Ряди опозиційних депутатів поповнив і Віталій Кличко. І
хоча від участі в бійках він утримується (пояснюючи, що його кулаки - це як
"ядерна
зброя"), на його присутність депутатам від більшості теж доводиться зважати.
В результаті, хоча в Партії регіонів і подейкували
про "моральне право фізично розблокувати парламент", але реалізувати
загрози не поспішали. Парламент тим часом продовжував простоювати.
Роздвоєння
Приводом для чергової блокади став конфлікт довкола призначення місцевих вибори в Києві.
Опозиція хоче провести їх швидше (на початку червня), що цілком зрозуміло.
Після снігового колапсу і очікуваного потопу партії влади, представник якої зараз керує київською адміністрацією, на
розташування киян розраховувати не варто (як написала з цього приводу одна з
газет, "потоп змиє рейтинг столичної влади"). "Регіонали",
що теж цілком зрозуміло, призначати вибори не поспішають. При цьому вони
посилаються на те, що питання треба спочатку узгодити в Конституційному суді.
Після того як проект про вибори, винесений на
голосування в Раді, провалився, ображена опозиція знову заблокувала трибуну.
Блокаду тримали протягом декількох днів.
Цього разу, втім, правляча партія знайшла, чим
відповісти. З ранку в четвер депутати від ПР організували "виїзне
засідання" в будівлі на вулиці Банковій (у цьому будинку працюють
парламентські комітети). Разом з ними туди прийшли і комуністи - колишні
союзники "регіоналів" із
правлячої
коаліції.
Опозиція розгублена. Вона не очікувала такої організації з нашого боку
В актовій залі, де зібралися учасники "виїзного
засідання", зареєструвалися 244 особи, тобто більше половини від 450
депутатів Верховної Ради (принаймні, такі дані надійшли від учасників
засідання). Головував спікер Ради Володимир Рибак. Що відбувається при цьому,
як і звичайні засідання парламенту, показував у прямому ефірі телеканал Рада.
У правлячій партії не приховували задоволення від
того, що остогидлу
блокаду нарешті вдалося обійти. "Опозиція розгублена. Вона не очікувала такої організації з нашого боку",
- тріумфував депутат від ПР Нестор Шуфрич. "Більшість не в силах більше
терпіти дармоїдства
безвідповідальної
меншини, - знущально пояснювала його соратниця Олена Бондаренко. - Ось чому ми
зібралися і пішли".
Учасники "виїзного засідання", за
інформацією Gazeta.ua, за кілька годин встигли розглянути близько двох десятків
законопроектів. Половину вони прийняли, голосуючи підняттям рук. Депутати
проголосували, зокрема, за виділення декількох мільярдів гривень Міністерству
доходів і зборів, а також Державній службі з надзвичайних ситуацій. За це, за
даними лічильної комісії, що діяла в актовому залі,
проголосували 232 депутати (при мінімально необхідних 226).
Лебедине озеро
Положення опозиції, що залишилася в основній будівлі
Ради (на вулиці Грушевського), після відходу парламентської більшості стало
досить безглуздим. Блокада парламенту втратила сенс (у тому числі і як засіб торгу
з партією влади). А приймати закони самостійно не дозволяла відсутність кворуму (згідно з
регламентом, навіть для затвердження порядку денного потрібна більшість голосів від загального складу
парламенту, тобто як мінімум 226 голосів, яких в опозиції немає).
Опозиція, утім,
вирішила зробити вигляд, що жест "регіоналів" її не вразив.
Представники опозиційних фракцій провели в Раді власне засідання. Головував
віце-спікер від партії Свобода Руслан Кошулинський. У ході засідання, як
повідомлялося, не працювали мікрофони (через що тих, хто виступав у великій залі, майже не було чути) і система
електронного голосування.
Ми застерігаємо Партію регіонів від дій, які
призводять до розколу не тільки у Верховній Раді, а й у всьому суспільстві
Головною темою при цьому залишалися дії опонентів, що засідали в іншому місці. Опозиція
заочно звинуватила їх у спробі "путчу" і "антиконституційного
перевороту". "Ми застерігаємо Партію регіонів від дій, які призводять
до розколу не тільки у Верховній Раді, а й в усьому суспільстві, - обурювався
депутат від Батьківщини Юрій Одарченко. - Якщо Янукович піде на це – отже, це буде єдина річ - державний переворот з боку Партії
регіонів і початок правління хунти".
Для наочності під парламентським табло навіть встановили
планшет, на якому включили запис балету "Лебедине озеро"
("Лебедине озеро", як відомо, транслювалося по ТБ під час серпневого
путчу 1991 року). А один з лідерів "Батьківщини" Арсеній Яценюк
пригрозив "регіоналам" кримінальною відповідальністю - за
"незаконне захоплення влади і посягання на конституційний лад".
У Партії регіонів на претензії відповідали, що
регламент Ради проводити виїзні засідання дозволяє (це дійсно так), якщо за це
проголосувала більшість від загального числа депутатів. І якщо, як стверджують
учасники засідання на Банковій, воно було затверджене 244 голосами, то
порушення закону тут немає. Загалом, і в самій опозиції, трохи охолонувши,
визнавали, що сьогоднішні події - це ніяке не "ДКНС".
А хіба що пародія на нього.
Додаткове пожвавлення в події четверга внесла спроба
групи опозиціонерів (депутатів від УДАРу Віталія Кличка) потрапити на виїзне
засідання своїх опонентів. Парламентарії заявили, що, мовляв, не вірять
наявності на Банковій кворуму (один з опозиціонерів стверджував, що близько 20
депутатів, нібито присутніх на "виїзному засіданні" в актовій залі, насправді перебували в їдальні
поблизу) і хочуть перевірити це особисто.
У Партії регіонів на претензії відповідали, що
регламент Ради проводити виїзні засідання дозволяє
Депутати від ПР, як і очікувалося, до візиту
підготувалися. Двері в актовий зал вони замкнули на ключ (як висловився один з
"регіоналів": "А чого вони сюди прийшли? Вони там не дають нам
працювати, ще й тут не хочуть дати нам тут працювати"). До "ходаків" з опозиції вийшов чемпіон з
боротьби, депутат від Партії регіонів Ельбрус Тедеєв. "Між депутатами
проходить дискусія на підвищених тонах. При цьому Тедеєв зняв краватку, мабуть
готуючись до фізичного протистояння", - повідомляли Коментарии. Втім, до бійки справа не дійшла.
Опозиціонери намагалися прорватися до зали через
інші двері, але безуспішно. Як повідомлялося, їх з іншого боку заблокували столом.
Героєм окремого епізоду на Банковій став депутат
Олег Ляшко. Опозиціонер, відомий своїми епатажними акціями (на кшталт спроби
провести корову до Верховної Ради), посварився
з
парламентським
охоронцем. Він зажадав видати йому ключі від актової зали, а отримавши відмову, став насідати на
співробітника охорони і погрожувати міліцією. "Той, у свою чергу, говорив,
що йому стало зле,
сидів на сходинках, схиливши голову, але коли Ляшко все ж таки забрав у нього
ключі і пішов відкривати двері сам, охоронець встав і втік, - описує подію Лiга". - Всередину Ляшко так і не
потрапив, оскільки ключі, які дав охоронець, не підійшли".
Тушки
Завершилися обидва засідання без особливих пригод.
Депутати розійшлися, при цьому спікер Володимир Рибак, йдучи з Банкової,
заявив, що на наступне, п'ятничне засідання, всі депутати зберуться в основній
будівлі, за звичною
адресою.
У цілому сторони поки залишилися при своїх позиціях. Опозиції, правда, зіпсувала настрій звістка про те, що кілька
депутатів вирішили піти із фракції Батьківщина. Преса відразу ж записала
їх у
"тушки" (так у парламенті України прозвали перебіжників з опозиції). Двоє вже колишніх
опозиціонерів виступили на "виїзному засіданні", чим цілком наочно
продемонстрували, на чиєму
вони тепер боці.
Повідомити громадянам та іноземним посольствам, що в
Україні відбувається антиконституційний переворот. Оголосити опозиційні фракції
комітетом захисту конституції. Закликати народ на оборону Верховної Ради.
Закликати не виконувати розпорядження президента, уряду і постанов більшості
Питання про "тушки" для опозиції взагалі є
дуже болісним.
Після ганебних історій в Раді минулого скликання (коли депутати з опозиції йшли
десятками) лідери опозиції присягалися,
що в новому парламенті такого не допустять. І тим не менше, вже на першому
засіданні нової Ради виявилося, що з цим явищем впоратися не вдалося (ряди
опозиції одразу ж покинули двоє депутатів, батько і син Табалови).
Серед самих опозиціонерів після того, як стало
відомо про нові "тушки", сталася перепалка. Мажоритарний депутат
Олесь Доній заявив, що за перебіжчиків повинні нести відповідальність лідери
опозиції. Свої претензії колегам він висловив з трибуни. Із зали йому у відповідь закричали "Не
вчи!" і "Перестань тролити!".
Коментуючи події четверга, лідер радикальної партії
Братство Дмитро Корчинський висловив думку, що у противників влади була
непогана можливість для того, щоб перейти до рішучих дій. "Повідомити
громадянам та іноземним посольствам, що в Україні відбувається
антиконституційний переворот. Оголосити опозиційні фракції комітетом захисту
конституції. Закликати народ на оборону Верховної Ради. Закликати не виконувати
розпорядження президента, уряду і постанов більшості", - описав він
можливий сценарій.
Утім,
він висловив сумнів у тому, що до такого сценарію опозиція готова. "Краще
замість всього цього піти в буфет і гарненько поїсти, - визнав радикал, -
можливо, ще й трохи випити".
Події 4 квітня в Україні деякі порівняли з так званою "оксамитовою революцією" 2000
року. Передумовою для неї стало протистояння між тодішнім президентом Леонідом
Кучмою і парламентом, в якому представники лівих партій блокували президентські
ініціативи. Для того, щоб змінити ситуацію, соратники президента в парламенті,
керовані Віктором Медведчуком, на час покинули будівлю Ради і перейшли в
Український дім (діловий і культурний центр на Хрещатику). Вони ухвалили зміни
до регламенту, змінили керівництво парламенту і парламентських комітетів. У
результаті в парламенті було сформовано стійку пропрезидентську більшість. Опозиція
відмовилася визнавати законними рішення, прийняті в Українському домі, проте
Конституційний суд згодом не знайшов у них порушень.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про
Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за
зміст цих матеріалів