Фото: Reuters
У парламенті чергове політичне загострення
Справжня, а не календарна весна збіглася в Києві з черговим політичним загостренням, - пише Інна Булкіна у російському Ежедневном журнале.
4 квітня у сесійній залі Ради відбулося те, що
помірні спостерігачі називають "парламентською кризою", красномовні
політичні журналісти - "державним переворотом", а самі дійові особи і
виконавці - "путчем". Втім, "путчем" кожна зі сторін
кваліфікує дії сторони протилежної, а в технічному сенсі - стався розкол
парламенту, причому не метафоричний, а фізичний: більшість та опозиція відтепер
засідають у двох різних місцях.
Роздільний режим роботи виявився набагато
комфортнішим за колишній - соборний. Опозиціонери, які залишилися у сесійній
залі, та комуністи і регіонали, що засідають "на виїзді", з успіхом
приймають якісь "рішення", причому в останньому випадку мова йде про
більшість (244 голоси), і Рада на виїзді заявляє, що її "рішення"
мають законну силу. Опозиція наполягає на "легітимності" свого місця,
загрожує "розкольникам" народним гнівом і "європейськими
ускладненнями", нарешті, виконує арію "Повернися, я все
пробачу". "Ми перебуваємо в єдиному легітимному приміщенні для
засідань Верховної Ради. Ми вимагаємо, щоб Рибак повернувся сюди і вів
засідання. Деякі сьогодні помилилися приміщенням і пішли засідати на Банкову.
Але ми їм прощаємо", - заявив лідер Батьківщини Арсеній Яценюк.
Власне, номінальним приводом до весняного
загострення послужив закон про вибори в Києві: опозиція (фракції Удар,
Батьківщина і Свобода) наполягала на найближчій даті - 2 червня. В
опозиціонерів був резон: досвід усіх останніх виборів у столиці України
показує, що Київ, як правило, голосує "на зло кондуктору", й у партії
влади тут мало шансів. Регіональна більшість голосувати за київські вибори
передбачувано відмовилося, опозиція заблокувала трибуну і пішла ва-банк,
зажадавши поставити на порядок відставку Кабміну і новий проект пенсійної
реформи. У відповідь регіонали повелися настільки ж радикально: просто пішли
засідати... на сусідню вулицю. Причому, покидаючи сесійну залу, спікер
Володимир Рибак заявив журналістам, що найближчим часом "може надійти
пропозиція оголосити про саморозпуск парламенту, а можливо, буде пропозиція
просити президента, щоб він розпустив парламент!". Іншими словами, у
перспективі замість київських виборів замаячили дострокові парламентські, але
тут уже є свої ускладнення і хитромудрі повороти: політологічне співтовариство
знову заговорило про двопалатний парламент, а комуністи проговорилися, що на
"розкольницьких" засіданнях йдеться про можливість референдуму щодо
Конституції, який узаконить нову систему виборів (мажоритарну) та дві палати.
Так що перед нами чи не репетиційні маневри прийдешньої "двоголової
гідри".
Характерно, що за не таку вже довгу історію
українського парламентаризму подібного роду прецедент уже був, про що
професійні спостерігачі не забули нагадати: українська Рада розколювалася
взимку 2000-го року, під час Кучмагейту, і того разу, до речі, мова теж йшла
про референдум . Тодішній Кучмагейт, у кінцевому підсумку, нехай і у
відкладеному режимі, закінчився Майданом. Нині опозиція ініціює масові акції
Вставай, Україно. Власне, почалися акції ще у березні, рухаються із заходу на
схід, уже пройшли в Тернополі та Чернівцях - досить організовано, але без
серйозного резонансу. На початку квітня лідери опозиції мають намір провести
мітинги у Києві та Житомирі. Причому, не виключено, що з настанням тепла Київ
таки вийде на вулицю - хоча б заради того, щоб відстояти своє право вибирати
міську владу.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних
ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст даних матеріалів.