Представники партії влади і опозиція у Верховній Раді подолали кризу. Наступного тижня український парламент збирається працювати в нормальному режимі, пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Але як довго це триватиме - невідомо. Адже
пропрезидентські сили не відмовилися від ідеї провести референдум з метою
переформатування політичної системи в країні.
Тиждень тому Рада розділилася. Депутати від
опозиційних Батьківщини, Свободи та УДАРу висунули владі свої вимоги щодо
порядку денного. А до моменту їх виконання заблокували роботу парламенту, хоча
і проводили в сесійній залі своє засідання. Фракції Партії регіонів і Компартії
перейшли в іншу будівлю, де провели інше засідання. Тепер в правочинності двох
зборів депутатів доведеться розібратися судам.
Партія регіонів відступилася. До порядку денного включені питання, на яких
наполягала опозиція: про призначення дати виборів мера Києва і Київради, про
скасування пенсійної реформи, про відставку кабінету міністрів
Хоча обидва табори погрожували і далі
працювати окремо, але до вчорашнього дня компроміс був досягнутий. Голова
Верховної Ради Володимир Рибак повідомив, що з наступного тижня всі фракції
зберуться у приміщенні парламенту і будуть нормально працювати. Для цього владі
довелося піти на поступки, заявив під час протестної акції один із лідерів
опозиції Арсеній Яценюк. Він повідомив: "Партія регіонів відступилася. До
порядку денного включені питання, на яких наполягала опозиція: про призначення
дати виборів мера Києва і Київради, про скасування пенсійної реформи, про
відставку кабінету міністрів. Також включено питання про декриміналізацію
статей Кримінального кодексу, за яким незаконно засуджена Юлія Тимошенко".
Кожне з цих питань, на думку експертів, здатне
призвести до нової кризи у Верховній Раді. І тому влада не відмовляється від
озвученої тиждень тому ідеї провести референдум, підсумки якого можуть стати
підставою для переформатування політичної системи. Один зі спікерів Партії
регіонів Михайло Чечетов днями сказав, що на обговорення громадськості може
бути винесено п'ять питань, але назвав тільки чотири з них: про недовіру чинній
Верховній Раді, про скасування депутатської недоторканності і пільг, про
скорочення складу парламенту з 450 до 300 депутатів, про проведення наступних
виборів за мажоритарною системою. Експерти кажуть, що п'ятим і найголовнішим
питанням може стати пропозиція про вибори президента у Верховній Раді.
Влада не відмовляється від озвученої тиждень тому ідеї провести референдум,
підсумки якого можуть стати підставою для переформатування політичної системи
Директор Центру політичних досліджень і
конфліктології Михайло Погребинський вважає імовірність проведення такого
референдуму досить високою. І хоча населення, швидше за все, підтримає ті
пункти, про які сказав Чечетов, але якщо виникне питання скасування
всенародного голосування на президентських виборах, то з'являться і серйозні
ризики: "Провести норму про обрання президента парламентом - це дуже
небезпечно. Це прямо співвіднесуть з тим, кого буде вибирати парламент".
Керівник Міжнародного інституту демократій
Сергій Таран упевнений, що влада не відмовиться від ідеї провести такий
референдум. "Партії регіонів зручно було скористатися діями опозиції, щоб
оголосити про цю ідею. Але скандали у Верховній Раді - це лише привід. А
причина, з якої владі потрібен такий референдум, криється в намірах за будь-яку
ціну забезпечити Януковичу другий президентський термін на виборах у 2015 році
", - пояснив він.
На думку експерта, ця мета може бути досягнута
за допомогою референдуму, але не обов'язково у формі прямого запитання виборцям
про передачу парламенту права обирати президента. "Владі цілком достатньо
сформувати слухняний парламент, в якому буде 300 депутатів-бізнесменів,
залежних від влади та позбавлених недоторканності. Зрозуміло, що такий
парламент може внести поправки до виборчого законодавства, затвердивши,
наприклад, вибори президента в один тур. Цього за певних обставин може бути
достатньо для перемоги Януковича", - сказав Таран.
Провести норму про обрання президента парламентом - це дуже небезпечно. Це прямо
співвіднесуть з тим, кого буде вибирати парламент
Він зазначив, що проти такого референдуму
виступають не тільки три націонал-демократичні партії у Верховній Раді, але
навіть комуністи, які досі були вірними союзниками Партії регіонів: "На
минулих парламентських виборах Компартія не провела до Верховної Ради жодного
депутата в мажоритарних округах . А якщо число депутатів зменшать на третину,
то буде зовсім тісно, комуністам не варто розраховувати на якісь квоти від
партії влади".
Лідер Компартії Петро Симоненко заявив днями,
що референдум може відбутися після листопадового саміту ЄС, під час якого буде
остаточно вирішено питання про підписання з Україною угоди про асоційоване
членство. Доти Київ побоїться дражнити Європу подібними ініціативами. Симоненко
заявив, що влада задумала запровадити систему двопалатного парламенту: "У
нижній палаті будуть присутні всі ті, кого ми бачимо в списках журналу Forbes,
а у верхній палаті - всі керівники областей, призначені адміністрацією президента".
Владі цілком достатньо сформувати слухняний парламент, в якому буде 300
депутатів-бізнесменів, залежних від влади та позбавлених недоторканності
Лідер партії Свобода Олег Тягнибок упевнений,
що ідея про двопалатний парламент - шлях до розколу України. У лавах опозиції
озвучується зараз як вимога скасувати прийнятий в минулому році закон про
референдум, який порушує положення Конституції, так і пропозиція провести
альтернативний референдум. Опозиційний депутат Микола Томенко вважає, що до
народу варто звертатися з питанням про скасування недоторканності не лише
депутатів, але також президента і суддів. На противагу пропозицією влади про
мажоритарну систему виборів опозиція повинна запитати у людей про доцільність
введення пропорційної системи з відкритими партійними списками.
Лідер УДАРу Віталій Кличко вважає, що потрібно
йти далі і питати про довіру до президента: "Влада хоче за допомогою
референдуму змінити політичну систему в країні. Але тоді потрібно на
референдумі поставити питання про довіру до президента, який в період
передвиборної кампанії обіцяв "почути кожного".
Нестабільна ситуація в парламенті і підготовка
до проведення двох різноспрямованих референдумів, на думку експертів,
загрожують Україні масштабною політичною кризою з непрогнозованими наслідками.
Вчора своє слово сказали члени Конституційної асамблеї. Вони заявили, що
Верховна Рада минулого скликання під завісу своєї роботи з грубими порушеннями
прийняла закон про референдум, який суперечить чинній Конституції. Саме тому
стала можливою сьогоднішня ситуація. Члени Конституційної асамблеї наголосили,
що всі питання, з якими влада і опозиція мають намір звернутися до громадян, мають
конституційний характер, а тому не можуть бути винесені на референдум.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних
ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст даних матеріалів.