НГ: Київ вимагає ревізії угод щодо ЧФ

Минулої п'ятниці міністр оборони України Павло Лебедєв заявив, що Росія заморозила проект щодо спільної розробки та випробування нового військово-транспортного літака Ан-70, а також не реагує на ініціативи Києва щодо Чорноморського флоту, - пише Володимир Мухін у російській Независимой газете.

В Україні стверджують, що гальмування щодо Ан-70 обумовлене лобізмом розробників російського військового транспортника Іл-476. А неувага до питань розвитку ЧФ у Севастополі пов'язане, мовляв, з орієнтацією Росії на розвиток власної військово-морської бази в Новоросійську. Виходить, це нові ознаки кризи у російсько-українських військових відносинах, які, здавалося б, після відходу Віктора Ющенка налагодилися.

Звертає на себе увагу той факт, що міністр оборони України Павло Лебедєв про претензії до Росії заявив журналістам, перебуваючи на міжнародній виставці у Бразилії. Хоча до цього про нові перспективи спільного оборонного співробітництва у позитивному ключі йшла розмова зовсім нещодавно - 22 березня, коли у Москві з візитом перебував начальник Генерального штабу - головнокомандувач збройними силами України генерал-полковник Володимир Замана. Після цього на території Криму за згодою українського військового керівництва були проведені визнані успішними перевірочні навчання кораблів і сухопутних сил ЧФ. Ці маневри в Києві не були сприйняті з тривогою, хоча опозиція і висловлювала обурення. Тепер глава оборонного відомства України несподівано заявив про своє невдоволення ситуацією довкола ЧФ і щодо інших аспектів військово-технічного співробітництва з Москвою.

В Україні стверджують, що гальмування щодо Ан-70 обумовлено лобізмом розробників російського військового транспортника Іл-476

Київ уже два місяці не отримує відповіді від Міноборони РФ на пропозиції, пов'язані з "ревізією угод щодо Чорноморського флоту. Щодо полігонів,  причалів і соціальних аспектів ... Ми готові вирішувати всі питання. Але таке враження, що Росії це не треба", - каже Лебедєв. При цьому він висловив жаль, що угода між РФ і Україною щодо літака Ан-70 не виконується з російського боку. Днем пізніше більш жорстку заяву про проект щодо Ан-70 висловив прем'єр України Микола Азаров: "Ми домовилися про відновлення співпраці у проекті Ан-70 і почали працювати. Зараз окремі російські посадовці заявляють про те, що вони самі збираються створювати військово-транспортний літак . Україна в таких умовах буде змушена продовжувати роботи, продовжувати зазнавати витрат, але ми створимо цей літак. Він зараз проходить льотні випробування. Це його остання стадія розробки".

Зауважимо, що ніяких офіційних повідомлень про згортання спільного російсько-українського проекту щодо Ан-70 з боку Москви не звучало. Більше того, судячи за підсумками зустрічі президентів Володимира Путіна і Віктора Януковича, що відбулася 4 березня 2013 року в Москві, сторони мають намір і далі розвивати "проекти у різних галузях, в тому числі високотехнологічних, це і космос, і авіабудування". Але чомусь раптом у Києва щодо цих проектів закрався сумнів. Нещодавно про це написало авторитетне київське видання Дзеркало тижня. Україна. На його сторінках відомий український експерт, директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак стверджує, "що віце-прем'єр РФ Дмитро Рогозін, будучи родичем керівника ОКБ імені Ільюшина Віктора Ліванова, пролобіював контракт із Міноборони РФ на постачання 39 літаків Іл-476, які, за словами посла Росії в Україні Михайла Зурабова, замінять Ан-70".

У російському авіапромі побоюються, що профінансований Росією проект щодо Ан-70 "тихо попливе до Китаю".

Головний редактор журналу Експорт озброєнь Андрій Фролов з такою точкою зору не згоден: "До чого тут особисті та родинні зв'язки Рогозіна та Ліванова? Ан-70 тільки розробляється. Він не запущений у серію. Потрібні значні кошти для його доведення". За словами Фролова, "обережна увага до Ан-70 є у всього керівництва Об'єднаної авіабудівної кампанії (ОАК)". Експерт вважає, що щодо проекту літака у Москви і Києва є об'єктивні труднощі. По-перше - це проблеми закріплення інтелектуальної власності на цей літак. По-друге - оплата його подальшої сертифікації та розробки. Вже кілька років вирішується, але до цього часу не вирішено питання про електронні креслення літака. По-третє, у російському авіапромі побоюються, що профінансований Росією проект щодо Ан-70 "тихо попливе до Китаю". Таке вже було з іншими розробками українського КБ Антонова, де також брала участь Росія. "І тому, щоб надалі розвивати літак, потрібні нові домовленості, конструктивна співпраця, а не плітки і домисли", - вважає Фролов.

З Фроловим згоден екс-командувач ЧФ, голова комітету Держдуми з оборони Володимир Комоєдов: "У Росії і України є великі перспективи для подальшої співпраці у військовій галузі. Його треба розвивати з позицій добросусідства і братерського союзу двох народів. Не треба заважати цьому. Навіщо, скажімо, робити ревізію угод щодо ЧФ, якщо у нас є базові домовленості щодо флоту, підписані у 1998 році? Україна хоче більшого. Але і так отримує немало". Адмірал вказав на те, що більшість відрахувань до бюджету Севастополя надходить саме від ЧФ: "Тисячі робочих місць забезпечує наш флот у Криму. Хіба цього мало?"

Член-кореспондент Академії військових наук полковник Едуард Родюков вважає, що "проблеми України і Росії у військовій галузі обумовлені загальною кризою у відносинах двох країн, і в першу чергу відносинах економічних, газотранспортних і т.п. З одного боку, Київ рветься до Європи, з іншого - добре розуміє, що там його не чекають. А Росія - та країна, з якою вони багато економічних проблем вирішити можуть. Можна з нею і посперечатися, і поторгуватися. Ось і торгуються, а справа потерпає", - вважає експерт. Він сподівається, що багато проблем між двома країнами вирішать на майбутній у травні зустрічі Володимира Путіна і Віктора Януковича.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.