Фото: Афиша
Іван Ургант спричинив скандал
Іван Ургант оскандалився. Ляпнув. Бовкнув. Зморозив повну нісенітницю. Сам напевно навіть і не зрозумів спочатку, що сталося, - пише Ірина Петровська в російській Новой газете.
Редактори під час монтування теж не поперхнулися, залишаючи цю "нісенітницю" в ефірному варіанті кулінарно-гумористичної програми Смак. Вийшло як у старому анекдоті: "Ні хріна собі за хлібцем сходили!" Тобто ні хріна собі борщик зварили! Готуючи на пару з відомим сценаристом і режисером Олександром Адабашьяном цю традиційну страву братів-українців, Іван мимохідь пожартував: "Порубав зелень, як червоний комісар жителів українського села". Старший товариш охоче підхопив чорний гумор молодого телеведучого та, обтрушуючи тесак від прилиплого до нього листя зелені, пояснив: "Я просто залишки мешканців струшую".
Недоречне слово в телеефірі Першого каналу відгукнулося форменим міжнародним скандалом. МЗС України закликало керівництво Першого каналу відреагувати на образливі для цілого народу висловлювання телеведучого, заявивши, що "в основі жартів лежить людське горе, кровопролиття і смерть ... У сучасному світі подібні жарти вважаються поганим тоном і проявом неповаги до пам'яті мільйонів жертв тоталітарного режиму". І пішло-поїхало! Активісти націоналістичних партій України організували біля посольства Росії в Києві акцію АнтиУргант. Деякі українські депутати зажадали оголосити Урганта персоною нон грата.
Українські націоналісти провели біля посольства Росії мітинг проти Урганта
Сам Іван Ургант спочатку, мабуть, навіть не зрозумів всієї серйозності події. Вибачився у себе в Твіттері у властивій йому жартівливій манері: "В якості самопокарання зобов'язуюсь готувати в цій передачі тільки борщ, вареники й галушки до 2018 року включно. А всіх народжених у мене з цього моменту дітей незалежно від статі - називати Богдан". Після такого "вибачення" скандал тільки посилився. Деякі ЗМІ поквапилися повідомити сенсацію: Ургант звільнений з Першого каналу. Але "звільнений" продовжував виходити з програмою Вечірній Ургант, яка акурат у ці дні відсвяткувала свою першу річницю в ефірі, а сам винуватець свята та міжнародного конфлікту відзначив 35-річчя.
І тут вибухнула блогосфера. Користувачі інтернету, які зазвичай клянуться, що телевізор давно не дивляться і взагалі викинули огидний ящик у зв'язку з його безглуздістю та шкідливістю, заходилися активно "постити" скандальний фрагмент програми Смак, паралельно клянучи голову порушника. Сторінка Урганта у Фейсбуці перетворилася на справжнісіньке пекло. Івану пригадали все: його національність (хтось навіть договорився до того, що саме його предки були тими самими "червоними комісарами", які рубали жителів українського села), його знамениту бабусю ("Ех, Ваня, Ваня, що ж ти, Ваня , така бабуся хороша, пісню про десантний батальйон співає, а ти - он що твориш! "), його шалену славу та скажені ж гроші ... Йому пропонували замінити" червоних комісарів "на фашистів-німців, а "жителів українських сіл "- на євреїв , масово загиблих в газових печах, і подивитися, смішно чи виходить ... І покарати-покарати - навічно відлученням від телеефіру, вовчим квитком, довічним нерукостисканням, злиднями та животінням до кінця його життя ... "Гламурний покидьок", "недоумок", "зарвався мажор "- найбільш мирні з ярликів, якими нагородили Урганта "люди доброї волі ". "Комісари в запорошених шоломах" нервово курили в сторонці, спостерігаючи, як їх послідовники рубають в крихти цього ефірного небожителя, не соромлячись у виразах і рішуче відкинувши ту політкоректність, за порушення якої самі ж і піддали популярного ведучого аутодафе.
Розтиражовані ТБ дотепники, як правило, швидко перетворюються на патентованих соромітників, заодно втрачаючи й адекватну самооцінку.
У середу Іван Ургант, завершуючи черговий випуск своєї вечірньої програми, вибачився вже по-справжньому. Освідчився в любові до України та українців. Визнав, що це був дурний жарт - не думав, що він може зачепити стільки людей, і вже тим більше не вкладав у свої слова жахливий шовіністичний сенс, що викликав міжнародний скандал. Виглядав він при цьому незвично схвильованим і вперше за роки в ефірі не баламутив, не жартував, не підморгував із підтекстом і не хихотів, немов його хтось без перестанку лоскоче.
Історія, хоч і дика, звичайно, у всіх відносинах, але багато в чому повчальна. По-перше, є речі, жартувати, над якими дійсно неприпустимо - нарвешся (і справделиво) на ображені почуття не тільки окремих особин, а й цілих народів. По-друге, саме гумор вимагає й особливого смаку, і почуття міри. Конвеєрна дотепність тим і небезпечна, що псує смак (якщо він був) і притуплює почуття міри - прикладів тому не злічити. Розтиражовані ТБ дотепники, як правило, швидко перетворюються на патентованих соромітників, одночасно втрачаючи й адекватну самооцінку.
Головний герой телеекрану з перших днів "царювання" ні в чому собі не відмовляє - ні на внутрішньополітичній сцені, ні на міжнародній арені.
Ну а необачна глядацька любов - це велика-велика ілюзія, якою тішать себе кумири мас, повторюючи як заклинання: "А народу подобається!" Так, народ дивиться (піпл хаває) те, що йому дають, - жарти нижче поясу, гумор нижче плінтуса. Так, він начебто обожнює своїх улюбленців-гумористів, які вилазять з усіх телевізійних щілин. Але побіжно накопичується в глядачах роздратування і втома від них, всюдисущих, що і виливається в екстремальних, подібно до ургантовської, ситуаціях в потоки образ на адресу тих же, нещодавно обожнюваних кумирів, скидати яких з п'єдесталу ще солодше, ніж туди підносити. І це не тільки стосується телеведучих та артистів - політиків підносять і скидають з ще більшим озлобленням і захватом. Адже вони теж втрачають і почуття міри, і адекватність самооцінки, приймаючи лестощі підлеглих і підданих за справжню народну любов. Але від постійного миготіння в ящику набридають людям гірше гіркої редьки.
А гумор у нас, що й казати, потворний. І не Іван Ургант перший почав гострити неполіткоректно, зачіпаючи почуття різних віруючих. Головний герой телеекрану з перших днів "царювання" ні в чому собі не відмовляє - ні на внутрішньополітичній сцені, ні на міжнародній арені. І нічого - сходить йому поки все з рук, хоча, на відміну від Урганта, він жодного разу ні перед ким не вибачався. Хтось так і написав на сторінці телеведучого у Фейсбуці, який проштрафився: "Ти б краще на Путіні свою дотепність відточував, ніж на нещасних жителях українських сіл. Слабо? "
Зрозуміло, що слабо. За подібні жарти вовчий квиток гарантований. А українці - люди добрі. Брати наші як-не-як. Пробачать. Але думати таки треба: загальнонаціональний ефір - не корпоратив, чай. До того ж Івану Урганту, на відміну від багатьох його колег по цеху, є чим думати. І берегти честь замолоду. Хоча, що саме означає це "замолоду"? 35 років людині стукнуло. Вже не хлопчик.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.