Газпром вирішив дочекатися, про що домовляться Київ і Брюссель, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Газпром відмовився від участі у круглому столі про
створення газотранспортного консорціуму, який був ініційований Євросоюзом. За
домовленістю з українською стороною зустріч запланована на 3 травня в Брюсселі.
"Вони ще б 5 травня її
призначили! Звичайно, від Газпрому нікого не буде", - сказав офіційний
представник Газпрому Сергій Купріянов агентству УНІАН. Він зазначив, що російській стороні "не
зовсім зрозумілий" формат і зміст заходу.
Міністр енергетики та вугільної промисловості
України Едуард Ставицький учора підтвердив українським ЗМІ, що Газпром
відмовився від участі у круглому столі. Але уточнив, що це не означає виходу
Росії з переговорного процесу: "Вони просто не хочуть їхати в Брюссель на
свята".
Газпром відмовився від участі у круглому столі про
створення газотранспортного консорціуму, який був ініційований Євросоюзом
Як відомо, наприкінці минулого року перспектива
створення консорціуму розглядалася у форматі українсько-російського проекту.
Спори, за словами фахівців, були пов'язані виключно з деталями: у якій формі реєструвати консорціум і на
яких правах він отримає доступ до української газотранспортної системи (ГТС).
Нібито російська сторона наполягала на довгостроковій оренді магістральних
газопроводів і підземних газових сховищ. Україна збиралася вивести питання
експлуатації сховищ за рамки домовленостей,
а ГТС пропонувала тільки в управління консорціуму.
Одним з головних питань, за словами українських
джерел, став майбутній принцип доступу до ГТС. У Києві пропонували
відштовхуватися від норм законодавства Європейського енергетичного
співтовариства, які припускають рівний доступ до магістральних газопроводів. У
Росії відстоювали пропозицію про те, що консорціум буде визначати, чий газ і на
яких умовах прокачувати по ГТС. Місяць тому прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв
поставив питання руба: він сказав, що умовою створення консорціуму є вихід
України з Європейського енергетичного співтовариства. Сенс у тому, що, тільки
звільнившись від європейських зобов'язань, українська сторона могла б
гарантувати виконання домовленостей з Газпромом.
Вони просто не хочуть їхати до Брюсселя на свята
Питання виникло ще і з тієї причини, що структури
Євросоюзу в лютому активно втрутилися в питання створення консорціуму. У той
момент, напередодні саміту Україна-ЄС, єврокомісар з питань енергетики Гюнтер
Оттінгер заявив, що Європа теж зацікавлена в тому, щоб брати участь у
консорціумі як повноправна третя сторона. "Я думаю, це буде найкращий шлях досягнути гарантій для продавців і покупців,
для транзитних партнерів. І саме тому ми пропонуємо дискусії про тристоронній
консорціум. Я думаю, це буде мати взаємовигідний ефект для всіх цих трьох
сторін", - пояснив він. Вже в рамках лютневого саміту прозвучали обіцянки
виділити Україні кошти для модернізації ГТС. Фінансові плани, як очікується,
будуть затверджені до кінця року, коли вже вирішиться питання про те, чи
підпишуть Україна і ЄС угоду про асоційоване членство.
За минулі два місяці ситуація не прояснилася:
чиновники не можуть сказати, хто і на яких умовах збирається представляти
європейську сторону в майбутньому консорціумі, на яких правах буде
експлуатуватися стратегічна інфраструктура. У середині березня український
прем'єр Микола Азаров не витримав тривалої
паузи
та обурився: "Ми готові. Росія
готова. Де ця третя сторона? Де ж підтримка ЄС цього формату співпраці з
управління газотранспортним консорціумом?"
Чиновники не можуть сказати, хто і на яких умовах
збирається представляти європейську сторону в майбутньому консорціумі, на яких
правах буде експлуатуватися стратегічна інфраструктура
Після чого послідувала заява посла ЄС в Україні Яна
Томбіньського: "Газотранспортна система належить Україні. Тому ЄС не
прийде з якимись пропозиціями, це - українське питання, Україна повинна
запросити ЄС. Але ніяких конкретних пропозицій немає". Відповідаючи на
запитання агентства Інтерфакс-Україна, посол зазначив, що навіть за умови
створення тристороннього консорціуму не йдеться про фінансування з європейського
бюджету. Структури ЄС можуть виступити тільки гарантами відповідності проекту
європейському енергетичному законодавству.
Оскільки ситуація заплуталася, потрібно було
провести круглий стіл, у
ході якого всі три сторони змогли б обмінятися думками про те, як краще
створювати консорціум, який внесок у загальну справу готовий внести кожен з
потенційних учасників. Київ і Брюссель призначили дату, але російська сторона
не прийняла запрошення. "На
що тепер перетвориться зустріч? На
обмін думками та обіцянками. Газпром, мабуть, поки займе позицію спостерігача.
Російська сторона не проти того, щоб Європа взяла участь у створенні консорціуму
фінансово, але всі
дуже сумніваються в тому, що це відбудеться", - пояснив НГ експерт
Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
Директор енергетичних програм центру Номос Михайло
Гончар сказав українським ЗМІ, що відсутність представників Газпрому на
зустрічі в Брюсселі буде свідчити про багато що: "Буде вирішуватися питання співпраці
України та ЄС, а не України і Газпрому.
Зараз у Європи є своя стратегія, яка ніяк не прив'язана до газпромівських планів", - вважає він.
Російська сторона не проти того, щоб Європа взяла
участь у створенні консорціуму фінансово, але всі дуже сумніваються в тому, що це
відбудеться
Про згадану
стратегію
раніше коротко розповів міністр Едуард Ставицький, який від України займається
організацією зустрічі. Він зазначив, що ряд європейських країн виявив інтерес до комерційного використання
українських підземних сховищ газу: "Польща зацікавлена у використанні
наших сховищ, щоб, зберігаючи природний газ, регулювати цінову політику на
нього у своїй країні". Крім того, цим питанням цікавляться, за словами
міністра, газові компанії Німеччини, Італії, Угорщини. Це дозволяє Києву
розглядати плани про перехід від статусу основного транзитера газу до ЄС до статусу магістрального вузла (газового
хаба). "Ми очікуємо, що успішні моделі газових хабів у Великобританії і
Нідерландах будуть поетапно реалізовані і в інших країнах ЄС. Такий
європейський газовий ринок цікавий нам і для диверсифікації поставок газу в
Україну, і як джерело доходів за послуги з транзиту газу до Європи, його
зберігання на основі довгострокових транзитних контрактів, а також як
стабільний і місткий ринок для майбутнього експорту газу власного видобутку",
- пояснив міністр.
Тим часом Росія має намір перевірити все, що
пов'язано із закупівлями газу Україною в Європі. Вчора голова правління
Газпрому Олексій Міллер, відповідаючи на питання журналістів про реверсні поставки газу в Україну з ЄС, заявив, що
"фізичний реверс з Європи в
Україну просто неможливий - немає окремого газопроводу". "Тому може йтися тільки про якісь "паперові" непрозорі операції, із законністю яких треба розбиратися.
Якщо для віртуального "реверсу" використовується наш транзитний газ - це
пряме порушення, за яке доведеться відповісти", - сказав Міллер. Він
зазначив: "Такі речі перевіряються і доказові - у нас вже є досвід
залучення незалежних моніторингових компаній для контролю за операціями з нашим
газом в Україні. Ми
впевнені, що серйозні європейські компанії не будуть брати участь у сумнівних газових угодах з Україною, в
яких використовується газпромівський газ, який Нафтогазу не належить".
У той же час економіст Міжнародного центру
перспективних досліджень Ільдар Газізуллін зазначив, що законодавство ЄС
дозволяє реалізувати подібні плани. Але зазначив, що перспектива проекту багато
в чому залежатиме від політичних обставин.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про
Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за
зміст цих матеріалів.