Російські прохачі політичного притулку заявили про утиски в Україні, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
В Україні спалахнув скандал через громадян Росії, які намагаються отримати статус біженців. Фігуранти "болотного справи" Михайло Маглов, Філіп Гальцов, Олексій Дев'ятов і його дружина Дженні Курп перебувають в Україні з осені минулого року. Днями вони оприлюднили заяву, в якій заявили про дискримінаційну політику українських уповноважених органів по відношенню до громадян Росії та Білорусі.
"Ми, громадяни Росії, вимушено перебуваємо на території України, вимагаємо: неухильного дотримання Україною Женевської конвенції про права біженців та шукачів притулку; неухильного дотримання наших прав як осіб, які є шукачами притулку на території України ..." - Сказано в заяві.
Фігуранти "болотної справи" Михайло Маглов, Філіп Гальцов, Олексій Дев'ятов і його дружина Дженні Курп перебувають в Україні з осені минулого року
Росіяни отримали відмову в наданні статусу біженців в кінці березня. Рішення української сторони мотивувалося тим, що прохачі не відповідають визначенням, які передбачені в законі України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту". Громадяни, які називають себе російськими опозиціонерами, не погодилися з цим рішенням, розцінивши його як політично мотивоване. Вони скористалися правом подати апеляцію до Адміністративного суду Києва і приготувалися до тяжби у Верховному суді України. Зараз час їх перебування на українській території подовжено тільки до 20 червня.
Весь цей час російські паспорти прохачів притулку перебували на зберіганні в Міграційній службі України. Через це і розгорівся скандал: як розповів місцевим ЗМІ Михайло Маглов, співробітники відомства в середині місяця повідомили про втрату паспорта Дженні Курп, а наприкінці травня відмовилися тимчасово видати паспорт і Маглова. "Спочатку розповідали про якихось людей, які брали свої паспорти і не повертали, потім говорили щось про підробку документів. Пізніше версія змінилася, і сказали, що в законі не сказано про те, що вони повинні давати на час паспорти (так само як і немає такої заборони). Раніше така практика була, коли паспорт можна було взяти на пару днів ", - сказав він. Здобувачі політичного притулку зробили висновок, що українська сторона намагається "витіснити їх за рамки правового поля".
За всі роки незалежності статус біженців отримали всього дев'ять громадян з країн, які раніше входили до складу СРСР
Раніше про те ж заявляли громадяни Білорусі, які вже кілька в Україні намагаються отримати статус біженців. Один з них Віталій Тищенко розповів журналістам: "Перебуваючи в чужій країні без документів, я не можу знайти роботу, не можу заробити грошей на їжу та житло. Більше того, коли при перевірці документів показуєш довідку про звернення на отримання статусу біженця (яку видають замість паспорту. - НГ), то у людей у формі відразу виникає бажання забрати тебе на три доби ". Інший білоруський опозиціонер Ігор Коктиш упевнений: "Коли ти приїжджаєш в Україну і просиш тут статус біженця, то тебе розглядають від початку як спочатку небажану людину".
В Україну, за словами втікачів, їх жене тільки можливість перетнути кордон швидко, дешево і без закордонного паспорта. Але прозорість кордонів має і зворотний бік: коли фігуранти "болотної справи" тільки прибували до Києва, розгорівся скандал через викрадення в центрі столиці російського опозиціонера Леоніда Развозжаєва, який через декілька днів опинився на батьківщині. Простежити, як він перетнув кордон, практично неможливо.
Дізнавшись про це, Михайло Маглов восени визнав, що "Україна у світлі останніх подій не є достатньо безпечним місцем", але висловив надію, що "після випадку з Леонідом Развозжаєвим подібного не повториться". Зараз Маглов і його товариші заявляють про недружнє до себе відношення і дорікають Україні в тому, що починаючи з 2007 року жоден громадянин Росії чи Білорусі не отримав статусу біженця.
Чиновники часто намагаються перевести шукачів статусу біженця в розряд нелегальних мігрантів, яких видворяють з країни, незважаючи навіть на рішення Європейського суду з прав людини
За даними Державної міграційної служби (ДМС), які оприлюднило агентство УНН, статус біженця в Україні отримує один з десяти людей, які звертаються. "Минулого року звернулися 704 іноземця. 641 було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а 63 людини визнані біженцями в Україні", - передало агентство дані ГМС. Відомство повідомляє, що за всі роки незалежності статус біженців отримали всього дев'ять громадян з країн, які раніше входили до складу СРСР.
Міжнародні організації критикують Україну за порушення норм Женевської конвенції про статус біженців. Експерт проекту Universal Assistance, член міжнародної організації PEOPIL (Pan European Organization of Personal Injury Lawyers) Микола Гольбін написав у своєму блозі: "Представники Управління верховного комісара ООН у справах біженців досить негативно охарактеризували ситуацію з наданням статусу біженця в Україні. Вони зробили акцент на тому , що шукачі статусу біженця стикаються із суттєвими організаційними бар'єрами. Це відсутність правового захисту з боку компетентних осіб, зволікання з розглядом заявок на статус біженця. Не кажучи про низку банальних проблем, включаючи брак перекладачів і відсутність бланків для подачі заявки на статус біженця у працівників міграційної служби ". Він зазначив, що чиновники часто намагаються перевести шукачів статусу біженця в розряд нелегальних мігрантів, яких видворяють з країни, незважаючи навіть на рішення Європейського суду з прав людини.
Українській владі не хочеться сваритися з російським керівництвом. Можливо, велика політика впливає на прийняття рішень про надання політичного притулку
Ці факти підтверджуються даними організації Amnesty International. Її виконавчий директор в Україні Тетяна Мазур сказала: "Кожен рік ми відзначаємо, що Україна систематично порушує права біженців і шукачів притулку. Ми бачимо факти примусового їх повернення в країни, де їм загрожуватиме порушення прав людини, що є грубим порушенням міжнародних стандартів".
Старший партнер авторитетної української юридичної фірми Ільяшев і партнери Роман Марченко сказав НГ, що Україна зовсім не зобов'язана автоматично надавати статус біженця будь-якій особі: "Потрібно довести, що ти маєш право претендувати на такий статус". Що стосується документів, юрист підтвердив, що українське законодавство, що регламентує діяльність Державної міграційної служби, передбачає добровільну передачу паспортів на зберігання на час розгляду питання про надання статусу біженця. "Такий закон - потрібно його виконувати. Ніхто ні у кого паспорт силою не відбирає, не вилучає. Люди, які звернулися за політичним притулком до нашої країни, повинні діяти за її правилами. Інакше можна звернутися до іншої держави". Марченко визнав, що Україна консервативна в цьому питанні: "Це дуже тонка сфера. Надати статус біженця - значить, визнати, що інша держава переслідує свого громадянина, що на батьківщині йому загрожує небезпека".
Без політизації цього питання навряд чи можна було б обійтися, погодився керівник аналітичного центру Відкрита політика Ігор Жданов: "Звичайно, це зачіпає тему відносин між державами. Зрозуміло, що українській владі не хочеться сваритися з російським керівництвом. Можливо, велика політика впливає на прийняття рішень про надання політичного притулку ". На думку експерта, єдиний спосіб уникнути звинувачень - діяти строго у відповідності з законом та міжнародними нормами. Але це може собі дозволити сильна, самодостатня і дійсно незалежна державу.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.