Тим часом більшість українців виступають за збереження контролю над національною газотранспортною системою, - пише Тарас Бурнос у статті для Російської служби Голосу Америки.
Близько шістдесяти відсотків громадян України вважають, що українська газотранспортна система (ГТС) за будь-яких обставин повинна залишатися в державній власності.
Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова, повідомляє 28 травня Українське інформаційне національне агентство (Укрінформ).
"Переважна більшість населення України (59,9%) вважають, що українська газотранспортна система в будь-якому випадку повинна залишатися в державній власності, і управління нею повинно здійснюватися тільки українською стороною" - наголошується в повідомленні прес-служби Центру Разумкова.
Близько шістдесяти відсотків громадян України вважають, що українська газотранспортна система (ГТС) за будь-яких обставин повинна залишатися у державній власності
Трохи більше п'ятнадцяти відсотків опитаних схиляються до думки, що українську ГТС слід передати в управління консорціуму, в який входили б представники Росії, України та Європейського Союзу.
Тим часом більше дванадцяти відсотків вважають, що українську ГТС можна передати в управління або оренду Росії в обмін на знижку на газ.
Згідно з повідомленням, передає інформаційне агентство УНІАН, громадяни України відповідали на питання, яким чином краще вчинити, якщо Росія пообіцяє за передачу їй української газотранспортної системи (ГТС) знизити ціну на газ.
Директор Центру політичного маркетингу Василь Стоякін, вважає, що інтерес до газової тематики і ціни на російські енергоносії в останні кілька днів виник завдяки кільком зустрічам президентів України, Росії і Казахстану.
"Питання сьогодні полягає в тому, чи буде надалі українська ГТС використовуватися за своїм призначенням чи ні. Якщо мова йде про створення консорціуму з Європою і Росією, або передачу її Росії, наприклад, в концесію, значить, "труба" буде наповнена. Якщо - ні, то в найближчому майбутньому українська ГТС буде використовуватися або для постачання газу з Росії безпосередньо в Україну, або для поставки українського сланцевого газу в Європу, або для поставок російського газу в Україну і Європу ", - підкреслює Василь Стоякін у коментарі Російській службі Голосу Америки.
Спонтанна зустріч
Експерт говорить про те, що, ймовірно, саме питання - зниження цін на енергоносії і управління ГТС - піднімали в ході своєї зустрічі 26 травня в Сочі президенти України та Росії. Як повідомляють українські ЗМІ, інформація з приводу візиту президента Віктора Януковича в Сочі не була анонсована адміністрацією глави республіки і виникла спонтанно.
"У нас з вами є про що поговорити. Всі питання, які стосуються наших двосторонніх відносин, викликають глибокий інтерес і в Україні, і в Росії. Традиційний порядок денний сьогодні буде пройдений, і ми потихеньку будемо рухатися вперед", - підкреслив президент України Віктор Янукович за підсумками переговорів з президентом Росії Володимиром Путіним 26 травня.
Президент Росії подякував президенту України за можливість обговорити двосторонні відносини під час зустрічі
Як повідомляє офіційний інтернет-сайт лідера України, президент Росії подякував президенту України за можливість обговорити двосторонні відносини під час зустрічі. "Віктор Федорович, дуже радий вас бачити і можливості в неформальному оточенні обговорити наші двосторонні відносини у торговельно-економічних зв'язках, наше співробітництво в рамках СНД", - зазначив Володимир Путін. Деталі переговорів цієї зустрічі на даний момент офіційно не розголошуються.
Нагадаємо, що 26 травня 2013 лідер України Віктор Янукович зробив одноденний робочий візит до Російської Федерації для зустрічі зі своїм колегою - президентом Володимиром Путіним. 28-29 травня український президент відвідує столицю Казахстану, де лідери Росії, Білорусі та Казахстану обговорять інтеграційні процеси створення Євразійського економічного співтовариства трьох країн. За регламентом зустрічі, президенти Киргизстану і України не братимуть участі в засіданні керівництва Євразійської економічної ради, повідомляє інформаційне агентство "Казінформ".
Невипадковий інтерес
"У ході засідання першорядну увагу буде приділено подальшому розвитку інтеграційної взаємодії і створенню до 1 січня 2015 Євразійського економічного союзу", - йдеться в повідомленні прес-служби Кремля з приводу зустрічі лідерів трьох пострадянських держав, яке цитує 28 травня Укрінформ.
Українське інформаційне національне агентство також пише про те, що інтерес до майбутньої 29 травня в Астані зустрічі проявляють і в Брюсселі. Європейська Комісія "виступила за координацію регуляторної бази у функціонуванні Євросоюзу і Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС)".
Ми запропонували зміцнити контакти між Єврокомісією та Євразійською економічною комісією в найважливіших сферах
"Ми запропонували зміцнити контакти між Єврокомісією та Євразійською економічною комісією в найважливіших сферах", - заявив у Брюсселі 28 травня Єврокомісар з розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле під час третьої сесії Парламентської асамблеї Європарламенту та країн-учасниць Східного партнерства "Євронест". Штефан Фюле підкреслив, що мова йде, насамперед, про регуляторну базу, яку нині активно опрацьовує Євразійський економічний союз і про процес, пов'язаний з опрацюванням загального законодавства - acqui communautaire - чинного в межах Євросоюзу.
Економіст Володимир Лук'янов називає невипадковими нинішні заяви з боку Єврокомісії на адресу зустрічі лідерів Євразійського економічного союзу і вважає, що Україна могла б виступити своєрідним торговим майданчиком для "обопільної Зони вільної торгівлі ЄС і ЄврАзЕС".
"Україна може розповідати, що вона увійде до Митного союзу на євразійському просторі та одночасно приєднатися до ЗВТ з ЄС. Неабиякою мірою прояву такої позиції сприяє українська ГТС. Ми знаємо, що Євросоюз не відмовляється надати гроші на реконструкцію, а Росія - не оспорює можливість транзиту газу через територію України ", - каже Володимир Лук'янов Російській службі" Голосу Америки ".
Про вибір для влади
Глава правління альянсу Нова енергія України Валерій Боровик вважає, що в чинної української влади після 2015 року (рік чергових президентських виборів - Т.Б.), є два шляхи вирішення енергетичних завдань.
"Перший - це взяти кредит у МВФ. Фонд надає найдешевше фінансування, яке в змозі взяти українська держава, але є своє "але ". Чіткі умови МВФ на підвищення цін на енергоносії всередині країни. Правда, ця вимога підштовхує команду Віктора Януковича до другого варіанту вирішення проблеми ", - говорить Валерій Боровик Російській службі Голосу Америки.
Другим шляхом вирішення енергетичної проблеми України експерт називає можливість здачі газотранспортної системи в оренду Газпрому. "Це, у свою чергу, дозволить владі отримати преференції за ціною на газ. І думаю, що влада готова піти другомим шляхом - є таке враження, що сторони підійшли до вирішення цього питання, але Росія, як завжди, намагається передавити - змусити офіційний Київ у якості повноправного члена, а не спостерігача, увійти до Митного союзу ", - підкреслює Валерій Боровик.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.