Огонек: Безударна тактика

Боксер зі світовим ім'ям Віталій Кличко може скласти серйозну конкуренцію на виборах 2015 року нинішньому Президенту України Віктору Януковичу. Який з боксера політик і чим він кращий за інших лідерів опозиції?, - пише Валерій Калниш у російському журналі Огонек.

Про те, що володар чемпіонського поясу за версією WBC, боксер-важкоатлет Віталій Кличко став головним конкурентом Президента Віктора Януковича, з різницею в кілька днів повідомили два соціологічних центри (подробиці - див. довідку нижче). Вони ж зафіксували падіння рейтингів інших українських політиків, але обмовилися: до виборів ще далеко і вважати цей "соціологічний нокаут" остаточним рано. Що ж так збільшило силу УДАРу, як називають Український демократичний альянс за реформи, - партію, створену Віталієм Кличком?

Перший раунд

У політику Віталій Кличко зробив крок у 2006-му: він взяв участь у виборах мера Києва і очолив своїх прихильників у боротьбі за мандати депутатів Київради. Вирішити обидва завдання не вдалося - мером Кличко не став, поступившись цією посадою Леоніду Черновецькому (23,7 відсотка голосів проти 31,8), але свою фракцію з 14 депутатів боксер все-таки отримав. У 2008-му чергова спроба поборотися за посаду градоначальника закінчилася ще невдаліше: Кличко зайняв не друге, а третє місце (17,97 відсотка). Він пропустив вперед не тільки Леоніда Черновецького, а й тодішнього першого віце-прем'єра Олександра Турчинова, якого називали правою рукою Юлії Тимошенко.

Головне питання, яке ставили в ту кампанію Віталію Кличкові (і ставлять досі), звучало так: навіщо йому, професіоналу, який відбувся в спорті, людині далеко не бідній, та ще й Герою України на додачу, сунутися в політику? Відповідав на це Кличко приблизно наступне: мовляв, жити у відсталій країні йому набридло, він хоче перенести на український ґрунт ті традиції західної демократії, ефективність яких відчув на собі, проживаючи на Заході (в першу чергу в Німеччині та США). Попросту кажучи, він дізнався, як добре "там", і хоче зробити так само добре "тут".

Перший досвід включення в політику, яку він охарактеризував як середовище "більш агресивне і недоброзичливе, ніж бокс", залишив у Віталія Кличка почуття розгубленості. В інтерв'ю газеті Дзеркало тижня після першого програшу на мерських виборах боксер заявив на адресу політиків і преси: "У боксі всі діють за правилами: б'ються лише руками, а в українській політиці часто б'ють ззаду, та ще й кувалдою. Довелося заново вчитися тримати удар" .

У політику Віталій Кличко зробив крок у 2006-му: він взяв участь у виборах мера Києва і очолив своїх прихильників у боротьбі за мандати депутатів Київради

І Віталій став вчитися. Тільки ледачий не пускався в міркування про інтелектуальні і ораторські здібності боксера-важкоатлета (як і в порівняння з Арнольдом Шварценеггером), але Кличко реагував спокійно. Схоже, він став віддавати собі звіт в тому, що в його випадку застосовувати силу (або тільки погрожувати зробити це) безглуздо і навіть небезпечно.

При цьому з'ясувалося, що він знає англійську з німецькою (не кожен український політик може цим похвалитися), а коли вимагає ситуація, намагається говорити і українською. Останнє, щоправда, виходить у нього приблизно так само, як і у Президента Віктора Януковича чи прем'єра Миколи Азарова, - часом смішно. Проте уроки рідної мови чемпіон світу з боксу бере не у кого-небудь, а у Марії Матіос - живого класика української літератури (її перу належать два десятки книг - від кулінарних рецептів до поетичних збірок. - "О") і за сумісництвом народного депутата фракції, яку очолює сам же Кличко.

Що ж до Арні, то Кличко якось зауважив: "Коли я був підлітком, свою кімнату обвішав фотографіями Арнольда Шварценеггера, Майка Тайсона, Сильвестра Сталлоне: всіх тих, на кого хотів бути схожим ... Тоді, хлопчиськом, я навіть уявити не міг, що пройде час і ці люди, які для мене стали іконами, будуть моїми уболівальниками. Прийшовши до Шварценеггера додому, я був вражений: як колись у мене висіла його фотографія, так тепер у Арнольда висить моя".

Рука тягнеться до рукавички

Віталій Кличко народився 19 липня 1971 року в Киргизії, в сім'ї військового льотчика. Як сам розповідав, в роду слабаків не було: "Прапрадід ковалем був. Розповідають, підкови гнув, ремені рвав. Але природа природою, а якби ми з Володею (Володимир Кличко, молодший брат, володар чемпіонських титулів за версією WBA, IBF, WBO , IBO. - "О") покладалися тільки на неї, програвали б першим зустрічним новачкам. Іншими словами, спочатку - техніка, а генетика - на додачу".

В Україні сім'я Кличків опинилася в 1985-му. До 1996-го, коли Кличко почав кар'єру боксера-професіонала, він вже закінчив педагогічний інститут та аспірантуру Національного університету фізичної культури і спорту України. За три роки - у 1999-му - став чемпіоном за версією WBO. Тоді ж на нього поклав око легендарний американський промоутер Дон Кінг, однак від співпраці з ним брати відмовилися. Кажуть, однією з причин став випадок в будинку промоутера, куди той сам запросив Володимира та Віталія. Кінг сів за рояль і почав музикувати, але брати помітили, що рояль грає сам по собі, і втратили віру якщо не в людство, то, у всякому разі, у чесність Дона Кінга. Останньому довелося пояснюватися: "Це було механічне піаніно, а не якась там технологія. Я вмію грати на піаніно і ніколи не опускаюся до подібних трюків ... Вони (брати Клички. -" О ") закидають мені те, що хочуть бачити. Але я прощаю їм". Так чи інакше, але Кінг їх не продюсував. А вони обійшлися без нього.

З періодом 1990-х років пов'язана і найбільш закрита сторінка в біографії братів, злостивці стверджують, що в ті смутні роки вони були пов'язані з криміналом

З періодом 1990-х років пов'язана і найбільш закрита сторінка в біографії братів, злостивці стверджують, що в ті смутні роки вони були пов'язані з криміналом. На підтвердження демонструвалися фотографії - Кличко разом з нині покійними українськими авторитетами Рибкою і Боровиком (останній нібито і влаштовував зустріч з Кінгом). Зрозуміло, найбільше про це говорили напередодні парламентських виборів 2012 року, на які Кличко пішов на чолі партії УДАР. Перед з'їздом партії, на якому мало бути оголошено про старт кампанії, автор цих рядків попросив Віталія прокоментувати скандальні фото. Ось якою була відповідь:

- Ці люди (Рибка і Боровик. - "О") не були і не є членами моєї команди. Так, я знайомий з багатьма шанувальниками спорту, і з цими людьми в тому числі. Але, думаю, з таким же успіхом можна знайти фото з дитячого садка, школи і сказати, що я стою з людиною, яка зараз є не дуже порядною. Як особа публічна, я не відмовляю нікому, а "доброзичливці" з величезним задоволенням прив'язують мене до авторитетів.

Ці слова зняли не всі питання. Так, депутат Київради Олександр Пабат заявив, що "в 90-х тільки приїжджа до Києва людина не знала, що Клички починали кар'єру "торпедами" (так називають бійців в ОЗГ. -" О ") у Рибки - кримінального авторитета Віталія Рибалка. Заробляли, так би мовити, стартовий капітал і набували бойового досвіду".

Танго втрьох

На початок виборчої кампанії 2012 року шанси УДАРу оцінювалися невисоко: партія виглядала столичним проектом, була погано представлена ​​на місцях, в ній не було політиків з ім'ям, ідеологія не проглядалася, а єдиним змістом став сам Кличко. Тому "старій" опозиції - Батьківщині, як і Свободі, що провела кілька вдалих виборчих кампаній на регіональному рівні, - здавалося, що вони швидко поставлять Кличка на місце.

- На переговорах нам сказали: ви хотіли Київ? Ви його отримаєте - ми підтримаємо кандидатів від УДАРу (13 осіб. - "О"). Натомість нам запропонували йти єдиним фронтом на парламентські вибори. Але це ж мало! - обурювалося тоді в довірчій розмові джерело в найближчому оточенні лідера УДАРу. - Кличко - політик не тільки українського рівня, його Ангела Меркель запрошує, щоб підвищити свій рейтинг, а нам пропонують обмежитися тільки 13 кандидатами!

Кличко - політик не тільки українського рівня, його Ангела Меркель запрошує, щоб підвищити свій рейтинг, а нам пропонують обмежитися тільки 13 кандидатами!

Тоді Кличко і його команда справедливо розсудили: їхній шанс - максимально дистанціюватися від влади і на правах рівного брати участь з опозицією у виборах. Ця тактика принесла плоди. За результатами виборів за партійними списками УДАР вийшов на третє місце в країні - 13,96 відсотка (майже 3 млн голосів), відставши від Батьківщини (25,54 відсотка), але випередивши Свободу (10,44 відсотка). Зараз у Верховній Раді у фракцію входить 42 людини (весь парламент - 450 депутатів).

Лідер УДАРу навчається парламентаризму ударними темпами, явно намагаючись йти своїм, "серединним" шляхом. Тому продовжує жорстко критикувати нинішню владу, не шкодуючи ні вищу виконавчу, ні місцеву.

- Янукович прийшов на посаду президента з рейтингом близько 50 відсотків, - заявляв Кличко в минулому році. - А сьогодні цей рейтинг впав утричі. Зросла корупція. Всі розуміють, що реформи потрібні, але які саме? Почали з пенсійної: пенсійний вік підняли до європейського рівня, але забули, що рівень життя і соціальні стандарти у нас набагато нижчі. І дотягнути до цього віку зможе не кожен українець. Зробили податкову реформу - і відразу ж сотні тисяч підприємців пішли з протестами на майдан.

Ніби все зрозуміло. Але коли вже цієї весни дійшло до показового голосування за відставку уряду Миколи Азарова, фракція Кличка (втім, не вона одна) не "додала" за це рішення сім голосів. У підсумку відставка не відбулася, але показово, що лідер УДАРу в залі просто відсутній.

За результатами виборів за партійними списками УДАР вийшов на третє місце в країні - 13,96 відсотка (майже 3 млн голосів), відставши від Батьківщини (25,54 відсотка), але випередивши Свободу (10,44 відсотка)

Взагалі, Кличко принципово не бере участі в парламентських бійках, що викликає роздратування у соратників з "Батьківщини" і "Свободи". "Коли Верховна рада почала роботу, у нас були сутички. Ми блокували трибуну, це потім по CNN ще показували, так от в цей час Кличко стояв біля стінки, а потім пішов із зали. Та все, що йому треба було, - стати в епіцентрі, депутати від Партії регіонів про нього як хвилі об скелі розбивалися б!" - нарікав вашому кореспондентові в розмові один з представників "Батьківщини".

Але лідер УДАРу (або його радники) розуміють: дай він вписати себе в протестну "силову картинку", в майбутньому це може коштувати частини електорату. І нехай частина виборців, які віддали йому голоси, керувалися логікою "Прийде до Ради Кличко - він їм вріже", Кличко-політик не може пірнати в одномоментні чвари. Він повинен бути сильним, але розважливим. Таким, яким хочуть бачити президента в Україні.

Вкласти всі сили в удар

"Якщо буде підтримка суспільства і політичний запит, я не відкидаю ..." "Не готовий відповісти на це питання тому, що до президентських виборів досить багато часу ..." Це відповіді Віталія Кличка на питання, чи готовий він вступити в боротьбу за президентське крісло. Втім, якщо ви спробуєте з'ясувати його наміри за допомогою навідних питань ("чи готові ви вступити в боротьбу за посаду мера Києва?" або "коли ви завершите кар'єру в спорті?"), конкретних відповідей ви все одно не отримаєте.

Більше того, зафіксувавши зростання рейтингу, в команді Кличка можуть дійти висновку, що нинішня "безударна" політика - найправильніша, оскільки вона Кличкові не шкодить. А значить, він буде ще обережнішим. І в цьому - шанс.

Зафіксувавши зростання рейтингу, в команді Кличка можуть дійти висновку, що нинішня "безударна" політика - найправильніша

- Низька довіра до влади, пряме протистояння між нею і об'єднаною опозицією, внутрішні конфлікти в останній призвели до посилення електоральних позицій Віталія Кличка і його партії як "третьої сили", - підводить риску Гліб Вишлінський, заступник директора GFK Ukraine. Але попереджає: - Як показує досвід виборів-2012, мобілізаційний потенціал партії УДАР відносно низький.

А ось директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко нагадує: найбільшою підтримкою Кличко користується серед молоді. Щоб перемогти Януковича на виборах, він повинен стати максимально близький до інших, більш стабільних груп електорату, зокрема до бюджетників. І переконати тих, хто зараз отримує кошти від уряду Януковича - Азарова, що при ньому жити стане краще. Але, дивлячись на сьогоднішнього Кличка, розумієш: самому йому це зробити навряд чи під силу.

Об'єднана опозиція вже домовилася: якщо в Україні поміняються правила виборів президента (якщо буде введено голосування в один тур замість нинішнього у два тури), вони висунуть єдиного кандидата. Висновок: якби правила змінили прямо зараз, Кличко вже мав би шанс цим кандидатом стати.

"При збереженні чинного порядку обрання президента кожна з трьох політичних сил (Батьківщина, УДАР і Свобода. - О) підтримає того кандидата від цих сил, хто вийде у другий тур, і кожна буде працювати на його перемогу з повною віддачею, навіть якщо цей кандидат буде належати іншій політичній силі". Це цитата з резолюції "Проти диктатури, за європейський вибір", прийнятої 18 травня в Києві. При такому розкладі шанси Яценюка, Кличка і Тягнибока зрівнюються (якщо, звичайно, Янукович не переможе в першому турі, набравши більш ніж 51 відсоток). Але все одно - це серйозна заявка на перемогу тріумвірату, який в майбутньому може оформитися у вигляді, скажімо, президента Кличка, прем'єра Яценюка і спікера Тягнибока.

Щоб перемогти Януковича на виборах, він повинен стати максимально близький до інших, більш стабільних груп електорату, зокрема до бюджетників

Однак не на одній політиці замішані українські рейтинги, на емоціях теж. Наприкінці вересня минулого року, напередодні парламентських виборів (вони відбулися 28 жовтня 2012-го), соціологи Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) зафіксували різкий стрибок рейтингу партії УДАР - вона на певний час виявилася другою за популярністю партією в країні. Соціологи швидко знайшли пояснення: 8 вересня в Москві відбувся бій Віталія Кличка з Мануелем Чарром. Кличко переміг у 4-му раунді технічним нокаутом. "Інтерес до спортивної діяльності Кличка істотно впливає на підтримку УДАРу: серед тих, хто дивився бій, 29 відсотків планує голосувати за УДАР, а серед тих, хто нічого не знає про цей бій, - тільки 9", - заявили тоді в КМІСі.

Поки невідомо, коли відбудеться, і чи відбудеться взагалі, наступний бій Віталія Кличка, але не варто забувати про його молодшого брата Володимира, який восени має зустрітися з Олександром Повєткіним. Це може стати важливою політичною віхою - як у радянські часи протистояння московського Спартака і київського Динамо. Переможи українець, і це буде найкраща відповідь і за ціну на газ, і за Севастополь, і за Митний союз, скільки б разів Янукович не їздив до Криму на зустрічі з російським президентом і про що б він там не домовився. Та й що може бути кращим для можливого кандидата в президенти України, ніж перемога, хай не його, але його рідного брата над Росією на рингу? Головне, щоб цю перемогу здобув Кличко. А далі можна знову торгуватися ...

За відповідями є питання

Опитування

У GFK Ukraine говорять про різке зростання популярності Кличка. А в Центрі Разумкова не поспішають визнавати зміни в рейтингах статистично значущими

За даними GFK Ukraine, якби вибори президента відбулися в найближчу неділю, то в першому турі Кличка і Януковича підтримала б рівну кількість виборців - по 16 відсотків. У другому турі перемога дісталася б Віталію Кличкові: за нього готові голосувати 38 відсотків, тоді як за Віктора Януковича - 19 відсотків виборців.

Результати соцопитування, проведеного Центром Разумкова, дещо відрізняються. З тих, хто готовий іти на вибори, за Януковича проголосували б 22,9 відсотка, а за Кличка - 16,4 відсотка.

Соціологи відзначають і іншу динаміку - з усіх політиків, яких можна віднести до представників української опозиції, істотно зростає рейтинг лише у Кличка. У тому ж опитуванні GFK Ukraine зафіксувало: за екс-прем'єра Юлію Тимошенко, котра відбуває тюремне покарання, готові голосувати 8 відсотків, за націоналіста Олега Тягнибока - 5 відсотків, за лідера фракції Батьківщина в парламенті Арсенія Яценюка - 3 відсотки. У Центру Разумкова такі цифри: Юлія Тимошенко - 13,7, Арсеній Яценюк - 8,6, лідер комуністів Петро Симоненко - 6,4, Олег Тягнибок - 5,9 відсотка.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.