Чиновники вищого рангу і бізнесмени - головні "вороги" українських журналістів, - пише Тарас Бурнос у статті для Русской службы Голоса Америки.
Прем'єр-міністр і президент України очолили першу десятку
головних "ворогів преси" за підсумками 2012 року. Організатори
антирейтингу Вороги преси в Україні - Незалежна медіа-профспілка та Інститут
масової інформації, оприлюднили дані свого опитування 6 червня в національний
День журналістів України.
У
першій десятці антирейтингу виявилися міністр внутрішніх справ України Віталій
Захарченко, перший віце-прем'єр-міністр Сергій Арбузов, генеральний прокурор
Віктор Пшонка, два народних депутати та інші.
У першій десятці антирейтингу виявилися міністр внутрішніх справ України Віталій Захарченко, перший віце-прем'єр-міністр Сергій Арбузов, генеральний прокурор
Віктор Пшонка
"Прем'єр-міністр
України Микола Азаров "завоював" перше місце за результатами
голосування відбіркової комісії медіа-експертів. Він отримав титул головного
"ворога преси" як формальний глава Партії регіонів, за системний тиск
на свободу слова, цензуру та перешкоджання законній професійній діяльності
журналістів з боку
депутатів Партії регіонів усіх рівнів, а також, як глава уряду, за обмеження
спілкування міністрів з журналістами". Так
пояснюються мотиви, за якими експерти відвели главі уряду України перше місце в
антирейтингу.
Президент
України Віктор Янукович зайняв другий рядок у цьому дослідженні "за
постійне зростання кількості нападів на журналістів і безкарність нападників,
зачистку медіапростору від критики влади і різких тем, поширення різних видів
цензури, падіння України в міжнародних рейтингах свободи слова і закритість
влади від суспільства". Це
цитата з прес-релізу, опублікованого 6 червня на інтернет-сайті Інституту
масової інформації.
Усього
в рейтингу вказано 21 прізвище чинних українських чиновників, народних
депутатів, бізнесменів, а також власників великих медіа-холдингів. Автори
дослідження пишуть про те, що позиції в національному антирейтингу не завжди
збігаються в схожими опитуваннями за темою "ворог преси" на
регіональному рівні.
Наприклад,
голова Донецької обласної державної адміністрації, який посів у представленому
антирейтингу дванадцяту сходинку, "є головним "ворогом преси" серед
представників регіонів України".
Знову серед перших
У
свою чергу, у привітанні з нагоди свята від імені президента України йдеться,
що Віктор Янукович "щиро вітає" журналістів, звертаючись до них
довірливо "шановні друзі".
"Надзвичайно
ціную вашу творчу та відповідальну професію, яка покликана служити інтересам
суспільства. Зараз, коли відбувається модернізація всіх сфер життя країни, від
принциповості, об'єктивності та неупередженості журналістів залежить просування
нашої держави шляхом європейської інтеграції. Вірю, що ви є союзниками влади з
впровадження високих
демократичних цінностей і стандартів", - наголошується у привітанні глави
України.
Віктор
Янукович запевняє журналістів, що він, як президент України, "завжди буде
відстоювати і захищати право кожного громадянина на свободу слова".
Нагадаємо,
що Віктор Янукович і Микола Азаров не вперше потрапляють у вищі рядки
українського антирейтингу ворогів преси".
Перші три позиції антирейтингу-2011 зайняли нинішній прем'єр-міністр Автономної Республіки Крим, колишній глава МВС Анатолій Могильов, співвласник
медіа-холдингу Главред-медіа Ігор Коломойський, голова міської ради Одеси Олексій Костусєв
За
підсумками 2010 року, які були оприлюднені Незалежною медіа-профспілкою у
травні 2011 року, рейтинг "ворогів преси" очолив президент Віктор
Янукович. Друге місце зайняв
прем'єр-міністр Микола Азаров. Торік,
коли публікувалися дані за 2011 рік, ситуація дещо змінилася. Перші
три позиції антирейтингу-2011 зайняли нинішній прем'єр-міністр Автономної
Республіки Крим, колишній глава МВС Анатолій Могильов, співвласник
медіа-холдингу Главред-медіа Ігор Коломойський, голова міської ради Одеси
Олексій Костусєв.
У
своєму привітанні до українських журналістів лідер опозиційних сил, колишній
прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко пише про те, що професія -
"журналіст, це - доля, це - характер".
"У
нелегкі часи, а саме такі сьогодні переживає Україна, журналісти - це не просто
репортери, оператори, блогери, оглядачі, ведучі ... Це люди, які перед загрозою
остаточного падіння Правди і Свободи стоять біля останньої межі. Ваша здатність
зараз доносити до людей не "темники", а реальність нашого життя і є
надією нації на одужання", - йдеться в тексті від імені Юлії Тимошенко,
який було опубліковано на її інтернет-сайті.
Він
дякує всім журналістам за те, що вони не зламалися і не увійшли до розрахунку
диктатури: "Бо ті, хто зламався, хто увійшов в розрахунки диктатури, хто
калічить свідомість людей - той втратив право так називатися. Так склалося, що
сьогодні ви - той антипод,
який захищає всіх нас від отрути остаточного звикання до несвободи", -
вважає Юлія Тимошенко. Її
привітання підписано просто: "Юлія Тимошенко, Качанівська колонія, місто
Харків, 6 червня 2013 року".
Привіт з минулого
Інтернет-експерт
Сергій Рачинський каже Російській службі Голосу Америки, що досить скептично
ставиться до подібних рейтингів. "Коли
журналісти складають такі рейтинги, вони, перш за все, кажуть про цензуру. Цензура
в Україні - це явище, яке не завжди має відношення до медіа. Це частина нашого
способу життя - вона глибоко сидить в медійному світі тому, що він ніколи не
був вільним",
- зазначає Сергій Рачинський.
Він
вважає, що українські засоби масової інформації - "плоть від плоті"
радянських державних ЗМІ. В
Україні, продовжує, експерт, був лише невеликий період на початку дев'яностих
років минулого століття, коли преса, радіо і телебачення були по-справжньому
незалежні.
Коли журналісти складають такі рейтинги, вони, перш за все, кажуть про цензуру. Цензура в Україні - це явище, яке не завжди має відношення до медіа
"А
потім все це закінчилося. Медіа стали частиною великої державної машини - вони
служать тим, хто платить гроші. Вони обслуговують людей, а держава часто
виступає замовником для своїх ідей і пропаганди. Складання таких списків - це
привіт з минулого - це спроба журналістів традиційних
медіа позначити конфлікт, в якому вони перебувають щодо держави", -
наголошує Сергій Рачинський.
Інша справа,
каже Сергій Рачинський, інтернет. Він
ніколи не був частиною державної системи і дуже складний для контролю з боку
держави: "Держава поки загрожує не медіа в інтернеті, а інтернету як
такому - як каналу інформації, середовища. Держава постійно шукає спроби, як
обмежити "он-лайн", і це відбивається
на медійному бізнесі", - вважає Сергій Рачинський.
Глава
громадської організації Репортери за свободу слова Олег Сичов говорить про те,
що Віктора Януковича чи Миколу Азарова складно назвати глобальними
"ворогами преси".
Дивний рейтинг
"Приписувати
Януковичу і Азарову такі антититули - це дивно. Проблему зі свободою преси на
практиці видно в регіонах - де до журналіста приходить чиновник і прямим
текстом каже - напишеш про мене погано, я тобі зроблю так, щоб у тебе сарай
згорів. Це вороги преси. А глобально - цей маркер "ворог преси" для
визначення однієї конкретної вищої посадової особи не підходить", -
говорить Олег Сичов Російській службі Голосу Америки.
Він
вважає, що громадські журналістські організації замість пошуків "ворогів"
повинні виробити систему правового захисту журналістів. "Потрібно
зробити системний захист, щоб кожен журналіст на неї міг сподіватися,
звернутися за нею з будь-якого куточка країни. У Києві журналіст кричить - йому
допоможуть, вислухають. А в регіонах - він сам на сам зі своєю проблемою",
- говорить Олег Сичов.
Громадські журналістські організації замість пошуків "ворогів" повинні виробити
систему правового захисту журналістів
5
червня, напередодні Дня журналіста, в Україні стало відомо про те, що
російський журналіст Євген Кисельов звернувся до президента Віктора Януковича з
проханням надати йому українське громадянство.
Своє
бажання стати громадянином України журналіст Євген Кисельов, пише видання
"КоммерсантЪ-Украина",
пояснює тим, "щоб не шепотілися в мене за спиною".
"Мені
набридло, коли то один негідник, то інший називає мене "гастролером" або
звинувачує мене в тому, що "я приїхав за довгою гривнею". Я просто
захотів юридично оформити фактичний стан речей, оскільки в Україні я живу досить
довго. Хочу, щоб
не шепотілися в мене за спиною. Я люблю Україну, мені не байдуже її майбутнє. Я
хочу бути громадянином України", - зазначив Євген Кисельов.
Це
не перший випадок за останні кілька років, коли російські журналісти і
активісти домагаються отримання громадянства в сусідній Україні. 1
квітня 2013 року, пишуть українські ЗМІ, Україна відмовила в наданні статусу
біженців російським активістам Олексію Дев'яткіну і Дженні Курпен. У
жовтні 2012 року російський опозиціонер і активіст "Левого фронта"
Леонід Развозжаєв звернувся за отриманням українського громадянства. Як
наслідок він був викрадений спецслужбами і вивезений до Росії.
***
У
рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без
купюр і змін. Редакція
не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.