В Україні знову згадали про реприватизацію Криворіжсталі (нині - АрселорМіттал Кривий Ріг). Днями Господарський суд Києва відновив виробництво за поданим у 2005 році позовом першого приватного власника - промислово-фінансового консорціуму Інвестиційно-металургійний союз (ІМС), підконтрольного бізнесменам Рінату Ахметову і Віктору Пінчуку, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Якщо права ІМС будуть відновлені через вісім років після реприватизації підприємства, то Україна може опинитися у центрі великого міжнародного скандалу.
Пінчук та Ахметов купили у держави найбільший металургійний комбінат "Криворіжсталь" за 800 млн. дол. Угода відбулася за пару місяців до президентських виборів 2004 року, що завершилися помаранчевою революцією. Після зміни влади постало питання про законність продажу комбінату. Юлія Тимошенко, яка очолила уряд навесні 2005 року добилася повернення "Криворіжсталі" у держвласність, після чого через півроку комбінат був повторно проданий на відкритому аукціоні. Колишнім власникам повернули витрачені кошти. А поданий консорціумом ІМС позов, який мав за мету оскаржити рішення Фонду держмайна та уряду щодо незаконності першої приватизації, був залишений без розгляду.
Восени 2005 року новим покупцем "Криворіжсталі" виступила компанія Mittal Steel Germany GMBH, яка запропонувала рекордно високу для українського приватизаційного процесу суму майже в 5 млрд. дол. Хоча передбачалося, що російські структури "Северсталь" і "Евразхолдинг", не допущені до участі в першому приватизаційному конкурсі, вступлять у боротьбу за український актив на етапі реприватизації, але вони відмовилися. Експерти в той момент пояснили ситуацію і політичними ризиками, і тим, що змагатися з Mittal Steel не мало сенсу, оскільки компанія переплатила за комбінат як за "вхідний квиток на ринок Східної Європи". Заради цього покупець взяв на себе небувало високі інвестиційні зобов'язання, починаючи від гарантій інвестування в розвиток виробництва (у момент продажу знос обладнання становив 90%) і закінчуючи обіцянкою вирішити низку соціальних питань.
Раніше органи влади не один раз ставили питання про необхідність відібрати комбінат у власника, який не виконує весь пакет інвестзобов'язань
Але через пару років почалися проблеми: Фонд держмайна, який на той час очолювала Валентина Семенюк, звинуватив нових власників у невиконанні інвестиційних зобов'язань. Вона розповіла ЗМІ, що працівникам вчасно не підвищувалася зарплата, що не проводилися планові роботи з модернізації виробничих потужностей підприємства. "А в 2008 році прем'єр Юлія Тимошенко дає мені доручення - переглянути умови конкурсу у зв'язку з кризою. Я написала лист Тимошенко: "А чому тільки Мітталу пом'якшити умови? А для решти кризи немає? "І мене звільняють, бо я відмовилася переписувати умови конкурсу".
Економічні показники роботи підприємства за минулий рік були озвучені на недавніх зборах акціонерів: збиток склав близько 362 млн. дол. Експерти відзначають, що на зовнішніх ринках, на які орієнтована продукція, склалася несприятлива ситуація.
Вона змушує керівництво українського підприємства вводити режим економії, а це, у свою чергу, призводить до протесту робітників. Представник профспілки, який попросив не називати його імені, розповів НГ про страйки та акції протесту: "У 2004 році у нас працювали 50 тисяч людей, Криворіжсталь завжди була містоутворюючим підприємством для Кривого Рогу. Міттал взяв зобов'язання зберегти трудовий колектив. Але вже зараз звільнені майже 20 тисяч осіб і ще планується в найближчі пару років скоротити половину ".
Не думаю, що дійде до реприватизації. Адже такий скандал налаштував би проти України іноземних інвесторів
Раніше органи влади не один раз ставили питання про необхідність відібрати комбінат у власника, який не виконує весь пакет інвестзобов'язань. Але жоден подібний процес нічим не закінчився. Віктор Янукович, прийшовши до влади в 2010 році, запевнив західних колег, що не налаштований на новий скандал з реприватизацією, а має намір обговорити складні питання з власниками, щоб знайти компромісний варіант вирішення проблем. З тих пір слово "реприватизація" перестали згадувати.
Про нього згадали, коли стало відомо про рішення суду розглянути старий позов першого власника комбінату. Відомий юрист Олексій Резніков, який у 2005 році представляв інтереси ІМС (нині - партнер юридичної фірми Єгоров, Пугинський, Афанасьєв і Партнери), пояснив українському виданню Forbes, що позитивне рішення суду по даному процесу теоретично може стати підставою для перегляду інших рішень судів, що стосуються першої приватизації комбінату.
Економіст Київського центру політичних досліджень і конфліктології Олександр Кошик впевнений, що загроза судового процесу - це спосіб тиску влади на власника одного з найбільших підприємств з метою змусити його виконувати свої зобов'язання. "У державних органів, як з'ясувалося, немає серйозних важелів впливу на інвестора. Думаю, лякають. Але нічого за цим не піде", - сказав він.
У Києві обережно висловлюється припущення, що удар може бути спрямований на Юлію Тимошенко, яка стала ініціатором першої реприватизації найбільшого підприємства
Цю думку поділяє керівник економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин: "Не думаю, що дійде до реприватизації. Адже такий скандал налаштував би проти України іноземних інвесторів".
Член Ради Нацбанку і позаштатний радник прем'єр-міністра України Василь Горбаль у коментарі НГ нагадав, що команда президента Януковича завжди була противником реприватизаційних процесів, які негативно позначаються на інвестиційному кліматі будь-якої країни. Він вважає, що у випадку з "АрселорМіттал Кривий Ріг" йдеться про вимогу до власника дотримуватися зобов'язань - як фінансових, так і соціальних.
Всі українські експерти сходяться на думці, що російські компанії, колись виявляли зацікавленість до купівлі Криворіжсталі, не мають ніякого відношення до нинішньої ситуації. У Києві обережно висловлюється припущення, що удар може бути спрямований на Юлію Тимошенко, яка стала ініціатором першої реприватизації найбільшого підприємства. На цьому тижні до Києва знову приїде спеціальна моніторингова місія Європарламенту. Її співголова Олександр Кваснєвський натякнув польським ЗМІ, що проблема Тимошенко може бути вирішена у вересні, але не сказав, яким чином: "Певні плани є. Пропозиції (українській стороні. - НГ) були зроблені. Тепер ми чекаємо відгуку". Поки офіційної відповіді на натяк Кваснєвського немає.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.