В Україні тривають суперечки довкола статусу російської мови, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Вчора в Україні відбулося зовнішнє незалежне
оцінювання знань (аналог російського ЄДІ) з російської мови. На тестування
записалися менше 2% випускників - 6,9 тис. осіб. З наступного року ситуація може
змінитися: Міносвіти ініціювало введення у всіх школах обов'язкового вивчення
другої іноземної мови. Матеріально-технічна база і викладацький склад диктують
школам вибір на користь російської.
Досі школярі в Україні вивчали одну іноземну
мову, найчастіше англійську. Член парламентського комітету з питань науки і
освіти, яка керує питаннями середньої освіти, Віталіна Дзоз сказала НГ, що
російська не була обов'язковим предметом для українських шкіл. Представник
адміністрації спеціалізованої мовної київської школи з українською мовою
навчання розповів, попросивши не згадувати його імені та номер школи: "Не
треба нас вплутувати в політику. У нас російську вивчали і раніше - з п'ятого
класу, один-два уроки на тиждень. Обов'язковими предметами є англійська та французька.
Але батьки хочуть, щоб їхні діти вміли грамотно писати російською - і ми пішли
назустріч. У навчальному плані передбачена так звана варіативна частина, за
рахунок якої введений цей предмет. І ніяких скандалів. Задоволені і діти, і
батьки, і школа".
52% шкіл обрали німецьку мову, 23% -
російську, 14% - французьку, 8% - англійську, 2% - польську, 1% - іспанську
У фізико-математичному ліцеї на тих же умовах
анонімності пояснили, що вони використовують варіативну частину навчального
плану для профільних предметів: "Наші батьки не наполягають на російській. Їм важливо, щоб діти добре
знали точні науки. Ну й англійська - без неї в сучасному світі ніяк. Російську
в Україні і так знає кожен - читають, спілкуються російською, хоча пишуть з
помилками. Але на додаткові гуманітарні дисципліни просто не вистачає годин".
Представники шкіл поки не знають, за рахунок
яких предметів з вересня запровадять обов'язкові уроки другої іноземної. Складати
розклад будуть влітку. Але з мовою вже визначилися. За офіційними даними, 52%
шкіл обрали німецьку мову, 23% - російську, 14% - французьку, 8% - англійську,
2% - польську, 1% - іспанську. У комітеті Верховної Ради вважають, що ці дані -
попередні. Щойно дійде до справи, може виникнути дефіцит викладачів і питання
забезпечення підручниками. Найпростіший спосіб вирішити проблему - повернутися
до вивчення російської.
Депутат Віталіна Дзоз вважає, що це буде
правильно: "Упевнена, що вивчення російської мови як другої іноземної з
п'ятого класу - єдино правильний і раціональний вихід зі сформованої ситуації.
Де візьме маленька сільська школа вчителя французької, німецької, італійської? Російська
- мова міжнародного спілкування, і якщо всі українські школярі будуть її знати,
впевнена, що це стане додатковою перевагою у їхньому подальшому навчанні".
Російська - мова міжнародного спілкування, і
якщо всі українські школярі будуть її знати, впевнена, що це стане додатковою
перевагою у їхньому подальшому навчанні
Експерти в Києві зазначають, що ініціатива
Міносвіти могла виникнути у зв'язку з тим, що Партії регіонів не вдалося
реалізувати передвиборні обіцянки про підвищення статусу російської до рівня
другої державної. Нещодавно лідер парламентської фракції правлячої партії
Олександр Єфремов визнав, що його політичній силі і в колишньому складі
Верховної Ради, і в нинішньому не вдалося знайти 300 голосів для внесення змін
до Конституції, де державний статус закріплений тільки за українською мовою.
Рік тому, готуючись до осінніх парламентських
виборів, Партія регіонів зробила ривок: був прийнятий закон про регіональні
мови. Він фактично зрівнював мови нацменшин у правах з державною мовою на територіях
компактного проживання національних груп. Передбачалося, що на регіональному
рівні це нововведення підвищить статус російської, але в результаті влада
отримала акції протесту захисників української, а також багато вимог про
підвищення статусу 20 мов на рівні областей, районів і навіть окремих сіл.
Президент ввів скандальний закон у дію, але одночасно створив робочу групу для
удосконалення документа.
"Ініціативу Міносвіти про другу іноземну
мову можна вважати опосередкованим стимулом до вивчення російської", -
сказав НГ науковий керівник Школи політичної аналітики, професор політології
національного університету Києво-Могилянська академія Олексій Гарань. Він
зазначив, що в Україні до вивчення мов підходять прагматично, з точки зору
застосування знань у майбутньому. "У мене немає точних даних, але з кожним
роком дедалі більше абітурієнтів вступають до ВНЗ Східної Європи. У Росії для
українців діють квоти, обмеження. А якщо вже вчитися платно, то краще (іноді й
значно дешевше) - у Польщі, Чехії, Угорщині", - пояснив експерт.
У суспільстві немає дискримінації російської.
Немає ніяких утисків. Для пересічних громадян мовна проблема не входить до
десятки пріоритетних. Але мусувати цю тему вигідно політикам
Щорічна квота для українських студентів та аспірантів
складає, за словами співрозмовників НГ, близько трьох сотень бюджетних місць.
Прийом документів проводиться представництвом Росспівробітництва, в якому НГ
розповіли, що з кожним роком конкурс дедалі вищий. "Якщо раніше приймалися
українські атестати про середню освіту з оцінками не нижче дев'яти балів (в
українських школах введена 12-бальна система оцінювання. - НГ), то цього року
планка була підвищена до 10 балів - багато охочих навчатися в Росії", -
розповіла співробітниця відомства. Але в найпрестижніших ВНЗ українські
студенти можуть навчатися тільки на комерційній основі як іноземні громадяни.
Ті, хто вчора здавав екзамен з російської,
орієнтуються швидше на навчання в Україні - на філологічних факультетах
університетів. Ті ж, хто збирався відправитися на навчання до Росії, -
випускники російських шкіл, які всі предмети на зовнішньому незалежному
оцінюванні здавали російською мовою. Їхня кількість, як раніше повідомив
міністр освіти України Дмитро Табачник, цього року склала 25%.
Керівник аналітичного центру Пента Володимир
Фесенко зазначив, що статус російської мови в Україні традиційного
використовується для політичних спекуляцій. "У суспільстві немає
дискримінації російської. Немає ніяких утисків. Для пересічних громадян мовна
проблема не входить до десятки пріоритетних. Але мусувати цю тему вигідно
політикам", - сказав він, припустивши, що з наближенням президентських
виборів 2015 року з'являться і нові ініціативи, прямо або опосередковано
пов'язані з підвищенням статусу російської, і відповідні протестні акції
захисників української.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних
ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст цих матеріалів.