Учора Верховна Рада України за ініціативою опозиції зробила спробу денонсувати харківські угоди, згідно з якими базування Чорноморського флоту в Криму було продовжено до 2042 року з можливістю подальшої пролонгації, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Спроба провалилася: денонсацію підтримали 152
депутати при мінімально необхідній кількості в 226 голосів. Але це не скасовує назрівання україно-російського
скандалу через невирішеність питань, пов'язаних з умовами базування ЧФ. Адже
без додаткових договорів харківські угоди не мають сенсу.
Як відомо, харківські угоди стали одним з перших
стратегічних рішень Віктора Януковича на посаді Президента. У квітні 2010 року він,
зустрівшись з президентом РФ Дмитром Медведєвим у Харкові, підписав документи
про базування російського флоту в Криму після 2017 року. А також про знижку в
ціні на газ у розмірі 30%, але не більше 100 дол за 1 тис. куб. м. Експерти
вважають, що в процесі "обміну поступками" українська сторона припустилася помилки. Потрібно було не погоджуватися на
знижку у
завищеній
ціні на газ, а
наполягати на внесенні змін до довгострокового контракту з метою перегляду формули
ціноутворення, через яку газ для України коштує дорожче, ніж для європейських
країн, пояснив глава правління альянсу Нова енергія України Валерій Боровик.
Потрібно було не погоджуватися на знижку в завищеній ціні на газ, а наполягати на внесенні змін
до довгострокового
контракту
з метою перегляду формули ціноутворення, через яку газ для України коштує
дорожче, ніж для європейських країн
Питання про заміну формули стало головною проблемою для української
влади на весь період президентства Януковича. А для Росії таким же головним болем стала модернізація
флоту. Як пояснили співробітники МЗС України, в загальних рисах механізм
оновлення прописаний у
базовій
українсько-російській угоді від 1997 року. Згідно з документом, замінити
техніку і озброєння можливо
тільки за принципом "тип на тип і клас на клас" і виключно за згодою
української сторони. Для цього потрібно підписати міжурядову угоду. Переговори щодо цього, як і газовий діалог, ведуться
третій рік. Але зараз питання набуло особливої гостроти.
Справа в тому, що відразу після підписання
харківських угод було заявлено про початок будівництва нових підводних човнів і
кораблів для ЧФ. Перші два
з шести човнів проекту 636 планувалося передати флоту вже в 2014 році. Днями
газета Чорноморського флоту Прапор Батьківщини повідомила, що з 1 липня на
Чорноморському флоті починається формування двох екіпажів для майбутньої служби
на нових підводних човнах. А з 1 серпня почнеться формування екіпажів для нових
сторожових кораблів.
Головнокомандувач ВМФ Росії адмірал Віктор Чирков,
що побував в Севастополі у
дні святкування 230-річчя ЧФ, заявив, що Росія націлена на розвиток
Чорноморського флоту: "У нас є кораблебудівна програма, яка передбачає будівництво
нових сторожових кораблів і підводних човнів для Чорноморського флоту".
З 1 липня на Чорноморському флоті починається
формування двох екіпажів для майбутньої служби на нових підводних човнах
Однак поставка нової техніки в Севастополь - під
питанням. Днями начальник відділу інформзабезпечення флоту В'ячеслав Трухачов
підтвердив українській газеті Капітал, що приймати нові кораблі готуються і в
Севастополі, і в Новоросійську. Куди прийдуть два підводні човни - залежить від
того, чи погодиться українське керівництво підписати договір про модернізацію. Часу
для вирішення залишається дедалі
менше. В.о. директора департаменту інформполітики МЗС України Євген Перебийніс
сказав газеті, що переговори тривають та
остаточного рішення немає: "Росія форсує ситуацію".
Експерти в Києві не відкидають, що все завершиться скандалом.
Керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук пояснив
"НГ", що база у Новоросійську буде будуватися до 2020 року, а тому
інфраструктура для прийняття значної кількості нових суден поки не готова. "Але навіть не це
головне. Для Росії базування і боєздатність флоту в Криму, в Севастополі - це
важливе питання внутрішньої політики, питання авторитету влади. І вони
докладуть усіх зусиль, щоб українська сторона погодилася на переозброєння",
- пояснив він.
У лютому міністр оборони України Павло Лебедєв після
зустрічі з російською делегацією визнав: "Технології йдуть вперед. Бажання
переозброїти флот зрозуміле
і справедливе.
Тому необхідно вирішити всі питання на законодавчому рівні, враховуючи в тому
числі інтереси України як позаблокової держави".
Куди надійдуть
два підводні човни - залежить від того, чи погодиться українське керівництво
підписати договір про модернізацію.
Керівник севастопольського аналітичного центру Номос
Сергій Кулик роз'яснив НГ, що мав на увазі міністр: "Нехай формально
російська сторона погодиться поміняти" тип на тип і клас на клас ",
проте нова техніка - це зовсім інші характеристики, можливості, бойова міць.
Нові зразки теоретично можуть бути носіями ядерної зброї. Україна цього
допустити не може. Але і не може контролювати ситуацію: російська сторона
відмовила у доступі українським контролерам на свої об'єкти".
Експерти зазначають,
що, як і в 2010 році, в нинішніх переговорах про переозброєння флоту є друге,
"газове" дно. "Прикриваючись зручними гаслами про національну
безпеку і баланс сил у
регіоні, команда Януковича використовує переговори про модернізацію ЧФ як зазор
для маневру. Якби російська сторона погодилася переглянути газовий контракт,
підписаний у 2009 році за згодою Юлії Тимошенко, то, думаю, і переговори з
флоту просунулися б", - вважає Тимчук. "Будемо говорити прямо:
невирішеність питання про переозброєння флоту - це можливість для торгу за
ціною на газ", - підтвердив Кулик.
Ситуація ще якийсь час буде розвиватися у формі
обміну заявами. Але до 2014 року експерти очікують або підписання нового пакету
- "харківських угод-2", або українсько-російського політичного
конфлікту, в ході якого Київ може згадати про давню ідею пов'язати
переозброєння флоту з інвентаризацією земель і майна, орендованих російською
стороною.
Нові зразки теоретично можуть бути носіями ядерної
зброї. Україна цього допустити не може. Але і не може контролювати ситуацію
Вчора у Верховній Раді опозиціонери висловили
протест проти базування ЧФ у Криму. Представники партії Свобода звинуватили
Януковича в "скоєнні злочину проти народу України" в момент
підписання харківських угод. Пропрезидентські сили не підтримали денонсацію
угод. Але те, що питання було внесене до порядку денного, експерти розцінюють
як сигнал російській стороні: можливі ускладнення.
Відповідальний редактор Незалежного військового
огляду Віктор Литовкін прокоментував ситуацію так:
"Розмови про можливість розміщення в Севастополі ядерної зброї Росії - від
лукавого. Вся
російська
ядерна зброя, на відміну від інших країн НАТО, базується на її власній землі і
ніхто нікуди її
переміщати не збирається. У цьому немає ніякої необхідності ні з військової, ні
з політичної точки зору. Питання про заміну єдиного підводного човна Алроса, що належить ЧФ і приписаний до Севастополя, теж не стоїть так гостро, як про це
говорять у Києві. Нещодавно при відвідуванні Новоросійська та інспекції
будівництва Новоросійської ВМБ міністр оборони Росії генерал армії Сергій Шойгу
заявив, що дизель-електричні підводні човни для Чорноморського флоту, які будуються
у Санкт-Петербурзі, будуть
базуватися саме в Новоросійську. Вони повинні надійти на флот у середині майбутнього року. До цього
терміну планують закінчити будівництво та
облаштування відповідних причалів у НВМБ".
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про
Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за
зміст цих матеріалів.