У Мінську візит президента Лукашенка до Києва вважають результативним. Такої думки дотримуються не тільки офіційні пропагандисти, а й багато незалежних експертів, в тому числі й українські, - пишуть Тетяна Івженко та Антон Ходасевич в російській Независимой газете.
Сторони розрубали головний гордіїв вузол у взаєминах. Договір про держкордон, підписаний в 1997 році, нарешті набуде чинності - у присутності президентів було підписано відповідний протокол про обмін ратифікаційними грамотами. Підписання важливо в першу чергу для України, оскільки чітка межа з сусідами - основна умова переходу на безвізовий режим з ЄС. В принципі має він значення і для Мінська, від якого колеги по Митному союзу також домагаються чіткості в питанні надійності кордонів.
Офіційні джерела не повідомляють про умови підписання ратифікаційних документів. Однак деякі українські ЗМІ повідомили, що Білорусь отримає-таки ті 140 млн. дол боргу радянського періоду, виплату яких Мінськ називав в якості основної умови підписання договору про держкордон. Правда, цілком імовірно, що мова не йде про пряме перерахування коштів. Мінськ візьме натурою. Як варіант, розглядається можливість постачання української електроенергії зі знижкою, комплектуючих для ППО, пільгові транспортні тарифи для білоруських компаній. Крім того, Україна пообіцяла, що буде купувати білоруські трактори і комбайни.
Білорусь отримає-таки ті 140 млн. дол боргу радянського періоду, виплату яких Мінськ називав в якості основної умови підписання договору про держкордон
Як писала НГ раніше, в даний час білоруська промисловість стрімко втрачає ринки, продажі падають, але підприємства, змушені виконувати плани зі зростання обсягів виробництва, що не згортають його, а працюють на склад. Наприклад, вчора Белстат оприлюднив дані про те, що експорт до Росії білоруських вантажних автомобілів впав на 54,5%, сідельних тягачів - на 43,9, тракторів - на 21,7%, сільськогосподарської техніки - на 22%. Напередодні візиту Лукашенка до Києва деякі експерти говорили про те, що президент сам змушений їздити по сусідніх країнах, намагаючись розвантажити склади. Як показують підсумки візиту до Києва, не безуспішно.
Нагадаємо, що напередодні візиту білоруські експерти здебільшого скептично ставилися до того, що сторони домовляться з питання держкордону, завислому на 16 років. Не плекали вони і надії на вирішення торговельних суперечок - Білорусія не пускає на свій ринок українські цукерки та пиво, Україна має намір закритися для білоруських нафтопродуктів. Експерти в Мінську відзначають, що про обговорення теми нафтопродуктів громадськості не повідомлялося. "Невизначеною і незрозумілою залишається ситуація з митами на продукти нафтоперероблення", звертає увагу опозиційний політик, голова Об'єднаної громадянської партії Анатолій Лебедько. Досягнуті домовленості, на його думку, "це крок вперед", але ніяк "не стратегічне партнерство". Тим більше що з офіційної інформації незрозуміло, що стоїть за намірами "усувати обмежувальні заходи у взаємній торгівлі". Громадськість отримала не всю інформацію, впевнений Анатолій Лебедько.
Олександр Лукашенко сам визнає, що часто змушений здійснювати не зовсім обгрунтовані офіційні візити тільки для того, щоб під час їх для всієї свити "відкрити двері, які в інший час не відчиняються". Сьогодні в білоруській економіці склалася дуже складна ситуація, а влада тим не менше не хоче визнати помилковість своєї економічної політики і взяти курс на реформи. Не пізніш як на цьому тижні уряд з серйозним виглядом став обговорювати плани щодо зростання ВВП наступного року на 9,6%, абсолютно не беручи до уваги той факт, що в даний час промисловість стагнує і зростання ВВП ледь перевищило 1%. "Якщо білоруська влада буде гнати ВВП як і раніше - за рахунок дешевих кредитів і незабезпечених грошей, то ми знову можемо втратити фінансову стабільність за прикладом 2011 року", - говорить білоруський економіст Борис Желіба. Така політика, на його думку, призведе до чергової девальвації білоруської національної валюти.
Напередодні візиту Лукашенка до Києва деякі експерти говорили про те, що президент сам змушений їздити по сусідніх країнах, намагаючись розвантажити склади
В Україні вчора вже забули про офіційний візит Олександра Лукашенка, який завершився вчора. На відміну від традиційних підсумків закритих зустрічей Віктора Януковича з Володимиром Путіним, на наступний день після зустрічі українського та білоруського лідерів не прозвучало ні офіційних заяв, не було ані вимог опозиції про докладний звіт щодо змісту розмови, ні особливої зацікавленості ЗМІ.
Депутат Верховної Ради від Партії регіонів, голова Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах, між тим, вважає візит Лукашенка результативним: "Завершено всі процедури з демаркації кордону, а ми знаємо, що дуже довго це питання не могли вирішити. Для нас це важливо, адже це дасть можливість більш ефективно контролювати такі негативні прояви, як незаконна трудова міграція. Це є однією з умов ЄС на шляху лібералізації візового режиму ". Він додав, що важливе значення мала розмова Януковича з Лукашенком і переговори делегацій: "У нас реально є величезний потенціал приросту товарообігу в машинобудуванні, особливо сільгосптехніки, у сфері АПК, галузі переробки, вантажних перевезень. Ми також маємо всі перспективи кооперації в оборонному комплексі, Білорусь створює свій ВПК, тому ми будемо співпрацювати у сфері створення нових зразків і підтримки тієї техніки, яка нам залишилася від радянських часів ". Але всі ці домовленості, як прохання Лукашенка до України, що прозвучало під час переговорів, надати фахівців для обслуговування атомної станції, ще належить оформити. У Києві не виключають проблем, адже білоруська сторона діє не на свій розсуд, а в рамках законодавства Митного союзу.
Не випадково Лукашенко заявив: "Ми дуже хотіли б бачити Україну в Єдиному економічному просторі та в Євразійському союзі, дуже б хотіли".
Однак експерти в Києві визнали, що проникливі заклики Лукашенко не могли вплинути на зовнішньополітичні орієнтири України, яка сподівається в листопаді підписати з ЄС угоду про асоціацію. При цьому українська влада, як і раніше, націлена на розвиток співробітництва з партнерами по СНД, але - безпосередньо, без наддержавних надбудов.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.