Мігранти стали розмінною картою у відносинах Москви, Києва та Брюсселя, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Росія може вислати на батьківщину і заборонити на три роки в'їзд на свою територію 700 тис. українських громадян. Про це, за повідомленням агентства УНІАН, заявив керівник Федеральної міграційної служби Костянтин Ромодановський в ході відбулася в Москві міжнародної конференції "Російсько-українські відносини: реалії та перспективи". Подібний крок створив би не тільки соціальні проблеми для України, а й суттєво ускладнив би україно-російські відносини, вважають у Києві.
Ромодановський повідомив, звідки взялася вражаюча кількість українських кандидатів на депортацію: "На сьогоднішній день на російській території знаходиться близько півтора мільйони громадян України. З них 111 тисяч законно працюють, 350 тисяч приїхали до родичів, вчитися, лікуватися. Виходить, що понад мільйон громадян України працюють без відповідного оформлення документів ". Чиновник нагадав, що російське законодавство передбачає різні заходи покарання для порушників міграційного та трудового законодавства: "Штрафи, видворення, позбавлення волі на строк до чотирьох років. На початку цього року почали діяти правила, згідно з якими іноземний громадянин, не повідомивши міграційну службу протягом 120 діб з моменту в'їзду в РФ, отримує закриття в'їзду на три роки. Це робиться автоматично. Ми сьогодні маємо близько 700 тисяч громадян України, які є кандидатами на закриття в'їзду ".
Росія може вислати на батьківщину і заборонити на три роки в'їзд на свою територію 700 тис. українських громадян
Експерти в Києві припускають, що українських трудових мігрантів у Росії значно більше. Тільки минулого року прикордонні служби зафіксували більше 10 млн. в'їжджаючих. Це означає, що українці склали п'яту частину всіх іноземців, що перетинають російський кордон. Але простежити, хто з них скільки разів і з якою метою побував у Росії, практично неможливо в умовах безвізового режиму і чинного права українців в'їжджати до сусідньої країни за внутрішнім паспортом.
Віце-президент Інституту Горшеніна Олексій Лещенко підтвердив НГ, що Росія традиційно залишається головним напрямком трудової міграції для українців: "Грає роль і свобода в'їзду, і проста схема працевлаштування (нехай і нелегального), і, звичайно, спільний культурний простір, володіння мовою, розуміння традицій, релігійна спільність ".
За даними Національного форуму профспілок України та міжнародної організації українців Четверта хвиля, на частку Росії припадає майже 43% українських гастарбайтерів, на другому місці Польща (14,4%), на третьому - Італія (13,2%). Але і цю статистику не можна вважати цілком достовірною: на Заході багато українців теж трудяться нелегально. Про їх кількість побічно свідчать оприлюднені днями дані Єврокомісії, згідно з якими з 2011 року українці в ЄС зайняли перше місце по кількості отримання посвідки на проживання. Тобто значна частина тих, хто виїхав на заробітки до Європи домоглася легалізації, вирішивши не повертатися. У Росії ж гастарбайтери не прагнуть легалізувати своє становище, щоб залишитися.
На початку цього року почали діяти правила, згідно з якими іноземний громадянин, не повідомивши міграційну службу протягом 120 діб з моменту в'їзду в РФ, отримує закриття в'їзду на три роки
Експерти в Києві зазначають, що в умовах демографічної кризи, що переживає як Європа, так і Росія, українці могли б стати хорошим поповненням населення. На відміну від представників інших країн, що лідирують в міграційних потоках, вони добре освічені, виховані в загальноєвропейських культурних і релігійних традиціях. Крім того, виїхати за кордон на роботу планують в основному молоді люди. За даними директора Київського молодіжного центру праці Олександра Нагурного, 65% української молоді хочуть виїхати за кордон на заробітки, 14% розглядають можливість еміграції. Від того, в якому напрямку дивляться потенційні мігранти, залежить їхня думка про оптимальний вектор зовнішньої політики держави.
Олексій Лещенко відзначив, що в українському суспільстві є запит як на євроінтеграцію країни, так і на збереження дружніх і добросусідських відносин з Росією. Він припустив, що все частіше звучать заяви, спрямовані проти українських трудових мігрантів, які можуть свідчити про бажання деяких сил у Росії натиснути на українське суспільство, щоб воно зажадало від влади відмовитися від інтеграції в ЄС і повернутися в бік Митного союзу. "Якщо це так, то це помилкове уявлення", - вважає експерт. Він пояснив, що якби загроза про видворення з Росії 700 тис. українців була реалізована, то виникли б не тільки соціально-економічні відносини всередині України, а й зросла б напруженість у міждержавних відносинах. Адже українська влада змушена була б якось реагувати на події, тим більше - напередодні президентських виборів 2015 року.
Лещенко відзначив, що політичні ігри, що зачіпають інтереси пересічних громадян, будуть вестися все активніше з наближенням листопада, коли вирішиться питання про підписання між Україною та ЄС угоди про асоціацію, що включає зону вільної торгівлі. "Треба визнати, обидві сторони зараз намагаються Україну підштовхнути. Якщо Росія тисне на трудових мігрантів, погрожуючи посилити режим, то Європа, навпаки, обіцяє спрощення візового режиму, на чому щосили спекулюють українські політики.", - Відзначив експерт.
На частку Росії припадає майже 43% українських гастарбайтерів, на другому місці Польща (14,4%), на третьому - Італія (13,2%).
Польща, яка стала другим за популярністю після Росії напрямом української трудової міграції, з вересня минулого року почала спрощувати візові процедури. А днями було оголошено про підготовлюваний спрощення легалізації іноземців, які працюють і навчаються в Польщі.
У Росії ж, як раніше заявив глава ФМС, в 2014 році планується "коректування законодавства у сфері трудової міграції, а саме в порядку визначення потреби Росії в іноземних працівниках і їх залучення до праці, підготовки різних програм трудової міграції, включаючи оргнабір". Йдеться про жорсткий податковий облік іноземних трудових мігрантів, а також про посилення кримінального та адміністративного покарання за організацію нелегальної трудової міграції.
На сьогодні процедура працевлаштування іноземців в Росії складна і трудомістка, пояснили в українських профспілках причину нелегального становища більшості гастарбайтерів.
Оскільки сотні тисяч людей порушують встановлені норми, депутати Держдуми Олексій Журавльов та Сергій Жигарьов виступили нещодавно з ініціативою про введення так званого міграційного векселя вартістю близько 30 тис. руб. У відповідному законопроекті автори пояснили: "Міграційний вексель - іменний безвідсотковий казначейський вексель – здобувається іноземним громадянином, прибулим до Росії у порядку, що не вимагає отримання візи, з метою забезпечення платоспроможності в разі його депортації. Будучи безумовним фінансовим зобов'язанням, він підлягатиме погашенню при виїзді іноземного громадянина з РФ ".
Якщо Росія тисне на трудових мігрантів, погрожуючи посилити режим, то Європа, навпаки, обіцяє спрощення візового режиму, на чому щосили спекулюють українські політики
У Києві вважають, що жорсткістю заходів навряд чи можна вирішити складну проблему. Експерт Київського центру політичних досліджень і конфліктології Антон Фінько висловив припущення, що заява Ромодановського поки ще не означає прямих намірів реалізувати загрозу про депортацію сотень тисяч українців і є скоріше засобом політичного тиску:. "Такого роду заяви переслідують дві мети. З одного боку, це спроба Росії використовувати соціально чутливе питання для примусу влади країн СНД, у тому числі України, до поступок. З іншого, російська влада демонструє виборцям готовність вирішувати одну з болючих для суспільства проблем, пов'язану з нелегальною міграцією ".
Експерт зазначив, що відповідальність за появу напруги лягає на обидві сторони: "Українське керівництво за всі роки незалежності не запропонувало такого формату партнерства, який би відповідав інтересам наших країн і народів. Росія ж не знайшла ефективних інструментів роботи з елітами і з народами пострадянських країн" . Фінько зазначив, що у разі реалізації планів із видворення і закриття в'їзду під ударом можуть опинитися вихідці зі східних областей України, які найбільш лояльно ставляться до РФ і її керівництву.
"Ситуація, чутлива для величезного числа громадян, вимагає дуже обережного підходу. Українському і російському керівництву потрібно сідати за стіл переговорів і окремо обговорювати можливість врегулювання цього питання. Інакше не уникнути негативних наслідків для обох сторін.", - Визнав Олексій Лещенко.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.